<<
>>

ВСТУП ДО МОДЕЛЕЙ РИНКІВ ТОВАРІВ ТА КАПІТАЛУ

Модель IS-LM-FE дасть нам змогу простежити поведінку на ринку товарів і послуг, а також фінансових активів. Ці ринки у розвинутих економіках, таких як США, є дуже складними. Щодня продаються й купуються тисячі видів товарів та послуг, величезні обсяги фінансових активів переходять з рук у руки.

Постачальники товарних ринків вирішують, скільки виробляти, а покупці — скільки купувати. Постачальники цінних паперів на фінансових ринках вирішують, скільки взяти в позику, а покупці — скільки свого багатства перетворити у фінансові активи. На кожному окремому ринку — яблук, автомобілів чи облігацій — ціна встановлюється під впливом сил попиту та пропозиції.

Для аналізу поведінки ринків нам необхідно зробити перше спрощення: ми звер­немо увагу на рівновагу ринку товарів та фінансового ринку в певний момент часу. Беручи до уваги взаємодію ринків, економісти розглядають загальну рівновагу, коли всі окремі ринки одночасно перебувають у стані рівноваги.

Наступним припущенням нашої моделі є зведення всіх ринків до трьох широких категорій: товари, гроші та негрошові активи. Ринок товарів передбачає торгівлю всіма благами та послугами, виробленими економікою в певний період часу. Ми типологізуємо торгівлю активами, або всіма можливими засобами обміну, що відбуваються на рин­ку грошей. Сюди віднесемо валюту, чекові вклади та інші близькі замінники готівки. І, нарешті, на ринку негрошових активів відбувається торгівля активами, які не є грошима, а відіграють роль засобу нагромадження багатства. На цьому ринку купують і продають акції, облігації, будинки тощо. Такий поділ ринків на три категорії значно спростить дослідження впливу на них економічної політики уряду чи змін економіки.

Для побудови моделі IS-LM-FE скористаємося графіками та рівняннями. Для вираження рівноваги на трьох ринках застосуємо дві змінні: обсяг виробництва Y (так зазвичай позначають ВВП, і він є показником ділової активності*).

Іншою ключовою змінною є очікувана реальна процентна ставка r, яка є вимірником віддачі для заощадників та вартістю коштів для позичальників.

Модель IS-LM-FE будується за три етапи, які відповідають поділу всіх ринків на три групи.

1. Спершу розглянемо попит на товари та послуги і виведемо криву IS;

2. Далі розглянемо стимули, що спонукають фірми виробляти певний обсяг продукції, і побудуємо криву FE;

3. Нарешті визначимо попит індивідів на гроші та негрошові активи, що дасть нам змогу вивести криву LM.

Об’єднавши ці три криві, отримаємо цілісну модель економічної рівноваги, яка допоможе нам простежувати вплив на неї різних чинників. За допомогою моделі IS-LM-FE можна прогнозувати вплив заходів монетарної політики на обсяг виробництва та інші економічні показники.

Крива IS

Дослідження ринку товарів і послуг розпочнемо з поведінки фірм та індивідів. Аналізуючи рішення домогосподарств щодо обсягів споживання і заощадження та інвестиційні витрати фірм, ми зможемо вивести взаємозв’язок між процентною ставкою та обсягом виробництва, тобто криву IS.

Заощадження, інвестиції та сукупний попит

Аналіз розпочнемо з рівняння, що описує стан рівноваги ринку товарів у закритій економіці. Припущення про закриту економіку відкинемо трохи пізніше, і розглянемо економіку, яка бере участь у міжнародній торгівлі та інвестиціях. Ринок товарів і послуг перебуває у рівновазі, коли попит дорівнює пропозиції, або ж обсягу виробництва Y. У закритій економіці сукупний попит — кількість товарів та послуг, яку споживачі хочуть придбати, складається з таких компонентів:

Національне споживання, C — Кількість товарів і послуг, яку домогосподарства хочуть споживати (С — обсяг видатків домогосподарств на споживчі товари)
Національні інвестиції, І — Кількість товарів чи послуг, які необхідні фірмам для інвестування (І — обсяг видатків фірм на інвестиційні товари)
Державні закупівлі, G — Кількість товарів та послуг, куплених урядом (G — обсяг урядових видатків на товари і послуги)

Ринок товарів перебуває у рівновазі за умови, що обсяг виробництва дорівнює сукупному попиту:

Y = C + I + G (24.1)

Пропозицію розглянемо пізніше.

Віднявши C та G з обох частин рівняння 24.1, маємо:

Y – C – G = I.

Інвестиції вимірюють приріст капіталу фірм. Ліва частина, Y – C – G, вимірює ту частину вироблених в економіці благ та послуг, яку домогосподарства та уряд не спожили в поточному періоді, тобто національні заощадження S. Отже, Y – C – G = S. Тому коли ринок товарів перебуває у рівновазі, національні заощадження та інвестиції рівні між собою:

S = I (24.2)

Наступним нашим завданням буде визначити, які саме чинники впливають на рішення домогосподарств споживати, а фірм — інвестувати, що дасть нам можливість передбачати зміни у рівні заощаджень та інвестування, викликані зміною обсягу виробництва. Ця інформація також допоможе нам побудувати модель поведінки на рин­ку товарів. Крім цього, за допомогою висновків з нашого аналізу політики зможуть впливати на рівні інвестицій та заощаджень, що є визначниками майбутнього добробуту країни. Якщо чітко визначити, що саме стимулює індивідів та домогосподарства заощаджувати, а фірми — інвестувати, за допомогою макроекономічної політики можна досягати необхідних рівнів національних заощаджень та інвестування.

Чинники національних заощаджень

Чинниками, що визначають обсяг національних заощаджень, є поточний рівень виробництва, споживання і видатки домогосподарств та урядові закупівлі. Для аналізу національних заощаджень необхідно розглянути рішення щодо видатків та заощадження як домогосподарств, так і уряду.

Домогосподарства дбають не лише про поточні, а й про майбутні видатки на споживання. Наприклад, індивід може заощаджувати для сплати за навчання, з метою завести сім’ю, купити будинок чи забезпечити свою старість. Трьома головними факторами заощаджень домогосподарств є поточний дохід, сподіваний майбутній дохід та очікувана реальна процентна ставка.

Поточний дохід. Як поводиться домогосподарство, якщо його поточний дохід раптово збільшується, наприклад, завдяки виграшу в лотерею 5 000 дол. США, але в майбутньому дохід залишається на попередньому рівні? Вочевидь частина цього доходу споживатиметься на купівлю товарів, таких, наприклад, як плеєр, проте оскільки домогосподарство дбає і про майбутнє споживання, частина його заощаджуватиметься.

Отже, і споживання, і заощадження зростуть. Якщо ж поточний дохід зменшується, то все відбуватиметься навпаки: і споживання, і заощадження зменшуватимуться. Приклад домогосподарства можна перенести на рівень національної економіки: якщо зростає обсяг виробництва, зростатиме і обсяг поточного споживання, проте трохи меншою мірою. Отже, обсяг національних заощаджень Y – C – G збільшується та зменшується разом з обсягом національного виробництва.

Очікуваний майбутній дохід. Припустимо, що фірма оплачує навчання індивіда з метою найняти його на високооплачувану посаду. Оскільки очікуваний дохід індивіда більший за поточний, то він може збільшити поточне споживання. З другого боку, якщо домогосподарство очікує, що його доходи в майбутньому зменшаться, воно зменшуватиме поточне споживання задля забезпечення прийнятного рівня споживання в майбутньому. Для економіки загалом буде правильним твердження: більший сподіваний дохід збільшує поточне споживання, тому якщо поточ­ний обсяг виробництва не змінюється, то національні заощадження Y – C – G змен­шуються. Якщо ж сподіваний дохід зменшується, разом з ним скорочується і поточне споживання, а за сталого поточного обсягу виробництва обсяг національних заощаджень зростає.

Очікувана реальна процентна ставка. Очікувана реальна процентна ставка виражає дохід, який домогосподарства очікують отримати від своїх заощаджень, позичивши їх учасникам фінансової системи. Збільшення реальної процентної ставки збільшує дохід на заощадження, а також дає можливість заощаджувати менше для незмінного рівня майбутнього споживання. Зменшення ж реальної процентної ставки зменшує дохід на заощадження і вимагає заощаджувати більше задля сталого рівня споживання в майбутньому. Сучасні емпіричні дослідження підтверджують прямий зв’язок між процентною ставкою та заощадженням, хоча він є досить слабким.

Державні закупівлі. Урядові закупівлі G на товари та послуги, такі, як озброєння, дороги, освіта та зарплата держслужбовців, також впливають на рівень національних заощаджень. За сталого поточного обсягу виробництва збільшення держав­них закупівель зменшує національні заощадження, за умови, що домогосподарства не скорочують обсягів свого споживання на величину збільшення урядових видатків. Дослідження свідчать: споживання домогосподарств не пов’язане з урядовими видатками у пропорції один до одного, тому за інших рівних умов збільшення обсягів урядових закупівель скорочує національні заощадження.

Чинники національних інвестицій

Фірми інвестують у капітальні блага з метою збільшити майбутні прибутки. Двома головними факторами, що визначають обсяг національного інвестування, є сподівана майбутня прибутковість інвестованого капіталу та сподівана реальна процентна ставка.

Очікувана майбутня прибутковість інвестованого капіталу. Якщо фірми очікують, що окупність інвестицій зросте (наприклад, завдяки новим технологіям чи відкриттям), то зростуть і стимули здійснювати інвестиції (згадайте розділ 6). Податки на бізнес також впливають на сподівані прибутки від інвестицій. Підвищення ставок оподаткування чи скорочення податкових пільг негативно впливають на рішення фірм інвестувати за всіх рівнів прибутковості інвестованого капіталу до оподаткування. Відповідно, зниження податків та додаткові пільги стимулюватимуть бізнес здійснювати додаткові інвестиції.

Очікувана реальна процентна ставка. Коли фірми проводять оцінку альтернативних інвестиційних проектів, вони зважують також інші можливі способи застосування своїх коштів, включно з придбанням фінансових активів. Сподівана реальна процентна ставка визначає витрати на інвестиції. Тому підвищення сподіваної процентної ставки знижує попит на інвестиції, оскільки фірми можуть перетворити свої кошти на інші, прибутковіші за інвестиції активи. З другого боку, зниження сподіваної процентної ставки збільшує попит на інвестиції.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Ви разом зі своїми інвесторами створили фармацевтичну корпорацію Biopil. З Wall Street Journal ви дізналися, що уряд запроваджує податкові канікули на інвестиції для новостворених фірм. Як ви відреагуєте на таке повідомлення?

Відповідь: Якщо очікувана майбутня доподаткова прибутковість інвестиції не змінюється, податкові канікули зменшують витрати на капітал. Слід розширити обсяги інвестування Biopil.

Побудова кривої IS

Використовуючи інформацію про те, як процентна ставка впливає на інвестиції та заощадження, можемо побудувати криву, котра показує, як сукупний попит на поточне виробництво відповідає змінам процентної ставки. Графічно цю залежність можна зобразити кривою IS, яка є першою ланкою, що пов’язує фінансову систему з рин­ком товарів та послуг і відображає ситуацію рівноваги на цьому ринку.

Для побудови кривої IS спершу використаємо співвідношення між інвестиціями, заощадженнями і процентною ставкою. На рис. 24.1 а) горизонтальна вісь позначає національні інвестиції та заощадження, а вертикальна — реальну процентну ставку (для простоти припускаємо, що фактична та очікувана процентні ставки рівні). Інші визначники заощадження та інвестицій не змінюються. Крива заощаджень має висхідну форму, оскільки більша процентна ставка стимулює заощадження; крива інвестицій, навпаки, має низхідну форму — зі збільшенням процентної ставки, за інших рівних умов, зменшуються обсяги інвестування.

На рис. 24.1 а) зображені криві заощаджень та інвестицій для двох різних рівнів поточного виробництва Y: 10 та 11 млрд дол. США. Зі зростанням обсягу виробництва зростають і заощадження. Тому для кожного рівня обсягу виробництва існує своя крива заощаджень. Збільшення обсягу виробництва з 10 до 11 млрд дол. США переміщує криву заощаджень праворуч від S0 до S1, разом з якою рухається і точка рівноваги на ринку товарів з точки E0 в точку E1, що супроводжується зменшенням реальної процентної ставки з 4 % до 3 %.

Обидві точки рівноваги ринку товарів і послуг на рис. 24.1 а) відображені на рис. 24.1 б) як дві можливі комбінації поточного обсягу виробництва та реальної процентної ставки, за яких заощадження та інвестиції зрівнюються. На рис. 24.1 б) крива IS ілюструє загальне співвідношення між сукупним попитом на поточне виробництво та реальною процентною ставкою. У кожній точці кривої IS заплановані заощадження збігаються із запланованими інвестиціями, тобто кожна точка кривої IS є таким співвідношенням між поточним виробництвом та реальною процентною ставкою, за якого попит та пропозиція товарів дорівнюють одне одному. Крива IS має від’ємний нахил праворуч тому, що за вищих рівнів поточного обсягу виробництва поточне заощадження зростає, а реальна процентна ставка падає для віднов­лення рівноваги на ринку товарів.

Рисунок 24.1. Крива IS
Як зображено у частині а):

1. Збільшення поточного обсягу виробництва від 10 до 11 млрд дол. США збільшує поточні заощадження, переміщуючи криву заощаджень S від S0 праворуч до S1.

2. Збільшення заощаджень знижує реальну процентну ставку r з 4 % до 3 %.

Як зображено у частині б):

Крива IS має від’ємний нахил і зрівноважує заощадження та інвестиції; вищі рівні поточного виробництва пов’язані з нижчими значеннями реальної процентної ставки.

Точки, що лежать поза кривою IS, відображають нерівні обсяги заощаджень та інвестицій; ринок товарів не зрівноважений за відповідних рівнів реальної процент­ної ставки. Наприклад, на рис. 24.2 а), за реальної процентної ставки 5 % та обсягу виробництва 10 млрд дол. США, заощадження перевищують інвестиції, що спричиняє надлишкову пропозицію товарів (точка 1). Для відновлення рівноваги на рин­ку товарів реальна процентна ставка повинна знизитися до 4 % (точка 3). За реальної процентної ставки 3 % та обсягу виробництва 10 млрд дол. США інвестиції переважають заощадження, що означає надлишковий попит на товари (точка 2). Для повернення до стану рівноваги на товарному ринку процентна ставка повинна зрости до 4 % у точці 3.

Крива на рис. 24.2 б) відображає ці ситуації. У точці 3 ринок товарів перебуває у стані рівноваги, відповідно — точка 3 належить кривій IS. Точка 1 лежить понад кривою, тут спостерігається надлишкова пропозиція товарів. Вона відповідає такій самій пропозиції обсягу виробництва, який спостерігається в точці 3, але за вищої процентної ставки. Пригадайте, що підвищення реальної процентної ставки зменшує заплановане споживання, збільшуючи заплановані заощадження та скорочуючи бажані інвестиції. Тому за рівня реальної процентної ставки 5 % спостерігатиметься недостатній попит, тобто пропозиція товарів буде надлишковою у точці 1.

Рисунок 24.2. Надлишкові попит та пропозиція на товарному ринку
Як зображено у частині а):

Коли заплановані заощадження перевищують плановані інвестиції (точ- ка 1), на ринку спостерігається надлишкова пропозиція товарів. Якщо ж заощадження нижчі за інвестиції (точка 2), то виникає надлишковий попит на товари. У точці 3 заощадження та інвестиції рівні.

Як зображено у частині б):

За надлишкової пропозиції (точка 1) реальна процентна ставка є вищою за рівноважну. Якщо на ринку надлишковий попит (точка 2), реальна процент­на ставка є нижчою за рівноважну. Лише точка 3, яка належить кривій IS, показує варіанти рівноваги потрібного рівня виробництва (попит) та реальної процентної ставки.

Точка 2, що лежить нижче кривої IS, відображає надлишковий попит на товари та послуги. У цій точці спостерігається такий самий обсяг виробництва, як і в точці 3, проте тут нижча реальна процентна ставка. Споживання збільшується, зменшуючи заощадження та розширюючи інвестиції. Відповідно, попит переважає поточне виробництво товарів.

Крива IS для відкритої економіки

До цього часу ми припускали, що попит та пропозиція на товарному ринку обмежені внутрішніми заощадженнями та інвестиціями. Якщо ж заощадження можуть переміщуватися з країни в країну, як це зазвичай відбувається у відкритій економіці, ринок товарів перебуває у рівновазі, коли запланований обсяг міжнарод­них позик (або кредитів) країни відповідає обсягові запланованих міжнародних кредитних зобов’язань (або позик) решти світу.

Щоб краще зрозуміти вплив міжнародної мобільності капіталу на криву IS у великій відкритій економіці, такій, як у США, Японії чи Німеччині, зауважте, що внутрішні заощадження (джерела коштів у межах національної економіки) не обов’язково збігаються з внутрішніми інвестиціями (попит на кошти в межах національної економіки). Оскільки капітал переміщується між країнами світу, частина внутрішніх заощаджень може забезпечувати як внутрішнє, так і іноземне інвестування в інших країнах.

Пригадайте, що збільшення обсягів внутрішніх заощаджень у великій відкритій економіці зменшує реальну процентну ставку (розділ 6). Проте таке збільшення може використовуватися для фінансування як внутрішніх, так і закордонних інвестицій, тому реальна процентна ставка зменшуватиметься меншою мірою, ніж у закритій економіці, де вона повинна була б поглинути більший обсяг внутрішніх заощаджень. Так само частина інвестицій у національній економіці може бути профінансована іноземними заощадженнями, тому реальна процентна ставка не повинна зрости настільки, наскільки це необхідно у закритій економіці для відновлення рівноваги на товарному ринку. Отже, у великій відкритій економіці, на відміну від закритої економіки, будь-яка зміна попиту на поточний обсяг виробництва вимагає меншої зміни внутрішньої реальної процентної ставки. Тому крива IS для великої відкритої економіки є пологішою, ніж для закритої економіки (ми проаналізуємо цю відмінність у додатку до цього розділу).

Пологіша крива IS ілюструє важливий наслідок інтеграції фінансових ринків в економіці. З рис. 24.1 видно, що зі зростанням поточного обсягу виробництва зростають і заощадження, а пропозиція товарів переважає попит за початкового рівня реальної процентної ставки. Для відновлення рівноваги внутрішня процентна ставка повинна впасти для збільшення обсягу попиту на товари до рівня, що відповідає пропозиції. Така сама закономірність спостерігається і у відкритій економіці, проте тут проявляється вплив інтеграції фінансових та товарних ринків. Як і у закритій економіці, відбувається падіння внутрішньої процентної ставки зі зростанням внутрішніх заощаджень. Проте зниження процентної ставки (яка спадає і за кордоном на інте- грованих фінансових ринках) викликає зростання як іноземного, так і внутрішнього попиту на вітчизняні товари. Унаслідок цього іноземні інвестиції зростають, а інозем­ні заощадження скорочуються. Іноземці потребують більше міжнародних позик, тому частина національних заощаджень переміщуватиметься за кордон.

Потік товарів ідентичний рухові заощаджень у відкритій економіці. Національна економіка, позичаючи кошти іноземцям, поліпшує (збільшує) свій поточний рахунок — різницю між експортом та імпортом, або ж чистий експорт, оскільки іноземці виявляють більший попит на вітчизняні товари та послуги. Інша країна, беручи в позику, погіршує (зменшує) свій поточний рахунок, у міру того як її домогосподарства споживають більше імпорту. У великій відкритій економіці реальна процентна ставка не повинна значно зменшуватися для відновлення рівноваги на товарному ринку внаслідок збільшення обсягу поточного виробництва. Так само реальна процентна ставка не повинна значно зростати, якщо поточний обсяг виробництва зменшується.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ...
Заощадження справді переміщуються між країнами?

З нашого аналізу кривої IS для великої відкритої економіки випливає, що якщо б заощадження були абсолютно мобільними між країнами, національні заощадження не повинні були б дорівнювати національним інвестиціям. Вони б перетікали до країн, де найвища очікувана віддача, а вона, у свою чергу, вирівнювалася б у різних країнах (ураховуючи різницю в ризиках, ліквідності та інформаційних характеристиках фінансових інструментів). Як наслідок, якби зростав обсяг заощаджень у національній економіці, замість зниження внутрішньої реальної процентної ставки порівняно з її міжнародним рівнем (що стимулювало б внутрішні інвестиції), частина коштів перетікала б за кордон.

Мартін Фельдштейн та Чарльз Оріока за даними 1960—1970-х рр. простежили залежність внутрішніх

інвестицій від заощаджень від сукупного попиту у США, Японії та кількох європейських країнах1. За їхніми розрахунками, однодоларова зміна національних заощаджень спричиняла майже таку ж саму зміну внутрішніх інвестицій, піддаючи сумніву міжнародну мобільність капіталу. Однак пізніше Фельдштейн та Філіп Бакчета за даними 1980-х рр. виявили, що зміни внутрішніх заощаджень та інвестицій не настільки міцно пов’язані2.

Отже, найновіші докази свідчать, що США, Японія та ряд європейських країн є великими відкритими економіками, а обсяги міжнародних позик та кредитів є значними на фінансових ринках.

1 Martin Feldstein and Charles Horioka, «Domestic Saving and International Capital Flows», Economic Journal, 90:314—329, 1980.

2 Martin Feldstein and Philippe Bacchetta, «National Saving and International Investment,» in B.Douglas Bernheim and John B. Shoven, eds., National Saving and Economic Performance, Chicago: University of Chicago Press, 1991.

Такий аналіз нахилу кривої IS, пов’язаного з міжнародною інтеграцією товарних та фондових ринків, прийнятний для великих відкритих економік, таких, як у США, Німеччині чи Японії. Малі відкриті економіки також пов’язані з іншими країнами. Однак потоки товарів, послуг і капіталу від та до таких економік замалі, щоб чинити вплив на міжнародну процентну ставку. Тому для малої відкритої економіки крива IS є горизонтальною лінією на рівні світової реальної процентної ставки rw. Мала відкрита економіка дає і бере в позику за цією реальною світовою процентною ставкою на міжнародних ринках капіталу. Будь-який обсяг виробництва у такій економіці узгоджується з рівноважною реальною процентною ставкою. У нашому подальшому графічному аналізі економічної рівноваги ми використовува­тимемо криву IS для великої відкритої економіки.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Припустимо, що реальна процентна ставка в Массачусетсі дуже низька — 0,5 %, а в Каліфорнії — дуже висока, 10 %. Капітал мобільний між країнами. Як би вчинили ви, як мешканець Масачусет­са, зі своїми заощадженнями?

Очевидно, частину своїх заощаджень доцільно інвестувати у Каліфорнію. Із глобалізацією фінансових ринків заощадження перетікають з країни в країну для забезпечення максимальної віддачі.

Зміщення кривої IS

Збільшення чи зменшення попиту на товари змінюють рівноважну реальну процентну ставку для кожного рівня поточного виробництва і зумовлюють зміщення кривої IS. Зміни реальної процентної ставки можуть бути наслідком змін одного з визначників запланованих заощаджень та інвестицій: поточного та майбутнього сподіваного доходу, урядових закупівель чи очікуваної майбутньої прибутковості інвестованого капіталу. Збільшення одного з цих показників підвищує рівноважну реальну процентну ставку на ринку товарів за всіх рівнів поточного виробництва, що виявляється у зміщенні кривої IS праворуч і вгору. Наприклад, нарощування озброєнь, зростання популярності автомобілів США за кордоном, зменшення схильності домогосподарств заощаджувати або винайдення нової технології, яка дає змогу виробляти екологічно чисті замінники пластмас, спричинить таке зміщення кривої IS. Зменшення одного з чинників запланованих заощаджень та інвестицій зміщуватиме криву ліворуч і вниз, зменшуючи рівноважну реальну процентну став­ку на товарному ринку за всіх рівнів поточного виробництва. У табл. 24.1 підсумовуються чинники зміщення кривої IS.

Таблиця 24.1. ВПЛИВ НА ЗМІЩЕННЯ КРИВОЇ IS

Збільшення... Переміщує криву IS... Оскільки...
Урядових закупівель Зростання урядових закупівель збільшує попит на поточне виробництво, зменшуючи заощадження та підвищуючи реальну процентну ставку для відновлення рівноваги на ринку товарів
Іноземного попиту на вітчизняні товари Зростання попиту з боку інших країн збільшує попит на поточне виробництво, підвищуючи реальну процентну ставку для відновлення рівноваги на ринку товарів
Схильності домогосподарств заощаджувати Збільшення обсягів заощаджень скорочують попит на поточне виробництво і знижують реальну процентну ставку для відновлення рівноваги на ринку товарів
Сподіваної майбутньої прибутковості інвестованого капіталу Зі зростанням сподіваної майбутньої прибутковості капіталу у фірм з’являються стимули збільшувати обсяги інвестування, що збільшує попит на поточне виробництво і підвищує процентну ставку для приведення у відповідність попиту і пропозиції на ринку товарів

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ВСТУП ДО МОДЕЛЕЙ РИНКІВ ТОВАРІВ ТА КАПІТАЛУ:

  1. § 5. Основания к отмене или изменению судебных постановлений, вступивших в законную силу
  2. 2.2 Фотонная модель прохождения света через кристалл с произвольным распределением рассеивающих OA.
  3. 2.6 Модель синтеза множества характерных точек и обобщения сегментов и контуров объектов полученных с разных оптико­электронных датчиков
  4. 2 МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ОБРАБОТКИ ИЗОБРАЖЕНИЙ УСТРОЙСТВОМ ТРЕХМЕРНОГО ТЕХНИЧЕСКОГО ЗРЕНИЯ С МНОЖЕСТВЕННЫМИ ИСТОЧНИКАМИ ИЗОБРАЖЕНИЙ
  5. 2.7 Вычисление трехмерных координат сопоставленных точек
  6. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  7. Передача данных по коммуникационной сети
  8. § 2. Сроки производства в суде надзорной инстанции
  9. § 2. Сущность производства в суде надзорной инстанции
  10. Вычисление параметров оптико-электронных датчиков в составе оптико-электронного устройства
  11. ОСНОВНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РАБОТЫ
  12. Алгоритм формирования тремерной рабочей сцены при использовании нескольких оптико-электронных датчиков
  13. СОДЕРЖАНИЕ
  14. ОГЛАВЛЕНИЕ
  15. Выводы по главе 3