<<
>>

ВИЗНАЧЕННЯ ОЧІКУВАНИХ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

Повертаючись до рисунка 8.1, зверніть увагу на те, що коли ми досліджуємо коротші інтервали, то бачимо, що валютний курс дуже мінливий. Справді, валютні курси можуть змінюватися на кілька процентів навіть протягом одного дня.

Тому повинні існувати інші причини, які впливають на номінальні валютні курси і які ми не врахували у теорії паритету купівельної сили та в аналізі змін у попиті на вітчизняні та іноземні товари.

Рисунок 8.2. Номінальний валютний курс: долар США щодо інших головних валют
Обмінний курс долара зріс у першій половині 1980-х, загалом знизився в середині 1990-х і знову підвищився наприкінці 1990-х років.

З рисунка 8.2 видно, що на початку 1980-х років вартість долара загалом суттєво зросла відносно інших головних валют. Міцний долар був благом для туристів зі США, які пересікали Атлантичний океан і подорожували у Європі. Міцний долар також давав змогу інвесторам із США купувати більше іноземних активів. Але наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років вартість долара похитнулася стосовно інших провідних валют, і велика хвиля туристів з інших країн буквально накотилася на Сполучені Штати. Щоб зрозуміти, чому ці коливання у номінальних валютних курсах трапилися за короткий період часу, нам спочатку треба зосередитися на способі, за допомогою якого визначаються валютні курси на валютних ринках.

Крім торгівлі вітчизняними та іноземними товарами, на глобальних фінансових ринках торгують фінансовими активами. Через те, що ці ринки пов’язані складними телекомунікаційними системами і торгівля може відбуватися цілодобово, інвестори у фінансові активи можуть торгувати швидко та коригувати свої уявлення про вартість валюти миттєво. Продавці фінансових активів змінюють свої позиції в міру того, як змінюються очікування на вартість валюти або прибутки від іноземних активів.

У цьому параграфі ми зосередимося на чинниках, які визначають конкретне значення валютного курсу в певний момент часу (короткостроковий період). Ми розглянемо, як дії продавців і покупців вітчизняних та іноземних фінансових активів і торговців на валютному ринку визначають короткостроковий рівноважний рівень валютного курсу. В наступному параграфі ми з’ясуємо, що може спричинити коливання цього рівня від одного моменту часу до іншого.

У короткостроковому періоді ми можемо виразити валютний курс як ціну фінансових активів у одній валюті відносно ціни подібних фінансових активів у іншій валюті. Зокрема, номінальний валютний курс являє собою ціну вітчизняних фінансових активів (банківських депозитів або векселів Державної скарбниці), поіменованих у національній валюті, виражену в іноземних фінансових активах (депозитах іноземного банку або урядових облігаціях), поіменованих в іноземній валюті. Наприклад, якщо Сполучені Штати і Японія мають валютний курс ¥120/$1, то $100 банківського депозиту США коштують ¥12 000. Виражаючи валютний курс як ціну одного активу відносно ціни іншого, ми можемо застосувати чинники вибору портфеля (розглянуті в розділі 5), щоб показати, як валютні курси визначаються у короткостроковому періоді.

Порівняння очікуваних доходів на вітчизняні та закордонні активи

Розпочнімо з прикладу, як зміни валютного курсу впливають на порівняння процентних ставок по фінансових інструментах у різних країнах. Уявімо, що ви бажаєте інвестувати $1000 на один рік. Ви звузили свій вибір до векселя Державної скарбниці США або японської урядової облігації. Документ США приносить проценти та капітал у доларах за номінальною процентною ставкою 5 % на рік. Японський документ приносить капітал і проценти у єнах та забезпечує номінальну процентну ставку 5 % на рік.

Якщо характеристики ризику, ліквідності та інформації обох інструментів спів- ставні*, яку з них ви купите? Теорія вибору портфеля підказує вам: якщо обидва документи поіменовані в однаковій валюті, ви повинні інвестувати у той, котрий забезпечує вищий дохід.

Та через те, що два активи поіменовані в різних валютах, ви також повинні оцінити, чи валютний курс між доларом США і японською єною зміниться протягом року в передбаченні вашого доходу.

Як ви врахуєте зміну валютних курсів, приймаючи інвестиційне рішення? Вам потрібно визначити дохід на обидва документи, використовуючи як мірило долар. Для цього виразіть сподівані доходи на обидва цінні папери в доларах. Якщо ви інвестували $ 1000 у вексель Державної скарбниці США, ви отримаєте процентний дохід $ 50, тому ваша інвестиція через рік вартуватиме $ 1050.

Для японської облігації ви спочатку мусите перевести ваші $ 1000 у єни; за рік відтепер ви повинні конвертувати ваш капітал і проценти назад із єн у долари, щоб порівняти дохід із тим, що забезпечує облігація США. Уявімо, що поточний валютний курс дорівнює ¥ 100/$ 1 і що ви сподіваєтеся приросту валютного курсу на 5 % протягом прийдешнього року. Сподіваний майбутній валютний курс, ЕХe, тоді становитиме (¥ 100)(1,05)/$ 1 = ¥ 105/$ 1. Коли ви переводите $ 1000 у єни за поточним валютним курсом, ви маєте ¥ 100 000 для інвестиції. Після отримання 5 % доходу, ваша інвестиція за рік коштуватиме ¥ 105 000. Ви сподіваєтеся, що валютний курс у цей час становитиме ¥ 105/$1, тоді сподівана вартість долара по вашому документу дорівнюватиме ¥ 105 000/105 = $ 1000. Отже, навіть якщо по японській облігації виплачується така сама ставка процента, як і по облігації скарбниці США, вона забезпечує нижчий сподіваний дохід: $ 0 замість $ 50*.

З цього прикладу ми можемо вивести загальне рівняння, яке інвестор може використати для порівняння загальних доходів від інвестування $ 1 у вітчизняний або закордонний актив. Нехай і та іf представляють процентну ставку для вітчизняного та іноземного цінного паперу відповідно. Інвестування $ 1 у вітчизняний цінний папір за рік приносить дохід $ (1 + і). Нехай ЕХ означає кількість одиниць іноземної валюти на долар; тобто за $ 1 можна купити ЕХ іноземного цінного паперу.

Наприкінці року інвестована сума принесе загальний дохід ЕХ(1 + іf) в одиницях іноземної валюти. Якщо ми повернемося назад до доларів, загальна сподівана вартість інвестиції за рік дорівнюватиме ЕХ(1+ іf)/ЕХe, де ЕХe є сподіваним майбутнім валютним курсом.

Повертаючись до прикладу однорічної облігації уряду Японії, ми маємо

або $ 1000 за інвестицію $ 1000, як ми обчислили раніше.

Для спрощення ми можемо перетворити цей вираз на такий, що поділяє дохід на дві частини — процент і сподівану зміну валютного курсу:

Процент Сподівана зміна валютного курсу

де ΔЕХe/ЕХ означає сподіваний процентний дохід у валютному курсі за рік. У нашому прикладі ΔЕХe/ЕХ = 5 %, отже,

або той самий нульовий дохід, який ми обчислили раніше. Роблячи вибір між вітчизняними і закордонними інвестиціями, інвестори беруть до уваги як процентну ставку, так і сподівану зміну у валютному курсі протягом інвестиційного періоду. Процес прийняття рішень обґрунтовується наступним міркуванням: за кожен $1, який ви інвестуєте у вексель Державної скарбниці США, ви отримуєте $1 плюс 5 центів у процентах, або

.

Інвестування $1 в японську облігацію вимагає більше кроків. Перший — ви переводите ваш $1 у ¥100. Ці ¥100 заробляють 5 % за рік. На кінець року ви повинні знову перевести основну суму і проценти назад у долари за тодішнім валютним кур­сом (за вашими сподіваннями $1 = ¥105). Тому

Коли ви обміняєте ЕХ(1 + іf) на національну валюту за сподіваним майбутнім валютним курсом,

Тепер ви можете порівняти ці дві інвестиції в доларовому вираженні:

Отримано від вітчизняного активу Отримано від іноземного активу

Як і у випадку, наведеному в прикладі, ви волієте інвестувати у казначейські векселі США, якщо ваш дохід, 1 + і, буде більшим за дохід, який би ви отримали від інвестування в японські облігації, 1 + іf – ΔЕХe/ЕХ. Однак ви радше інвестуватимете в японські облігації, якщо ваш дохід, 1+ іf – ΔЕХe/ЕХ, був би більшим за дохід 1 + і від інвестування у казначейські векселі США. Якби доходи на американські та японські фінансові інструменти були однаковими, тобто якщо б і = іf – ΔЕХe/ЕХ, вам було б однаково, куди інвестувати. Цей висновок аналогічний до порівнянь, які інвестори здійснюють поміж коротко- та довгостроковими борговими інструментами на внутрішньому ринку. У тому випадку, купуючи довгострокову облігацію, інвестор зважав як на поточну процентну ставку, так і на сподівані майбутні процент­ні ставки.

Рівновага на валютному ринку

Сучасна глобальна економіка характеризується високим ступенем міжнародної мобільності капіталу, тобто спроможності інвесторів без проблем переміщувати кошти на міжнародних ринках. Тому інвестори можуть купувати фінансові активи (з подібними ризиковими, ліквідними та інформаційними характеристиками), поіменованими у різних валютах на багатьох ринках по всьому світу1.

Чи ситуація, за якої інвестори можуть отримати вищу сподівану норму прибутку від купівлі японських, а не американських активів, зберігається тривалий час? Відповідь наперед — ні. Уявімо, що активи США та Японії мають ідентичні характеристики ризику, ліквідності та інформації. Теорія вибору портфеля твердить, що інвестори повинні бути індеферентними щодо американських та японських активів. Іншими словами, сподівані доходи на два активи повинні бути однаковими.

У реальній дійсності можливість отримати прибуток для торговців на валютному ринку підтверджує цей результат. Якщо б японський актив мав вищу сподівану норму прибутку, ніж актив США, торговці по всьому світу мали б можливості отримання додаткового прибутку, продаючи векселі Державної скарбниці США і купуючи японські облігації. (Через те що обидва активи подібні, інвестори і торговці не мають причини не зробити цього). Який же вплив ці операції купівлі-продажу матимуть на очікувані доходи? Оскільки інвестори і торговці продають поіменовані в доларах активи (казначейські векселі) і купують активи, поіменовані у єнах (японські облігації), вони збільшують попит на єни. Цей вищий попит на єни збільшує вартість єни щодо долара до того моменту, поки інвесторам не стане байдуже, якими активами володіти, — американськими чи японськими.

Що міжнародна мобільність капіталу додає до взаємозв’язку між сподіваними доходами від різних міжнародних інвестицій? Давайте подивимося, як ринкові сили зрівнюють сподівані доходи на внутрішні та закордонні активи. Скористаємося графіком для ілюстрації процесу, наведеного у прикладі для інвестиції США проти японської, щоб показати в цілому, як валютні курси визначаються у короткостроковому періоді.

Рисунок 8.3. Визначення валютного курсу на фінансових ринках
Фінансові ринки визначають валютний курс у короткостроковому періоді. За рівноважного валютного курсу ЕХ* = 100, інвестори сподіваються на норму прибутку на вітчизняні активи, R, рівну сподіваній нормі прибутку на іноземні активи, Rf.

На рисунку 8.3 порівнюються сподівані доходи на облігацію США і японську облігацію з подібними характеристиками. На осі ординат відкладаються поточні валютні курси або кількість єн на долар. На осі абсцис позначаються сподівані нор­ми прибутку в доларах від інвестування в актив США чи Японії. Для активів США сподівана норма прибутку R дорівнює процентній ставці США і. Сподівана норма прибутку на іноземні активи в доларах Rf дорівнює іf – ΔЕХe/ЕХ. Тому для японських активів сподівана норма прибутку Rf дорівнює японській процентній ставці іf, зменшеній на сподіване поцінування долара.

Крива поточного валютного курсу єна/долар R є просто вертикальною лінією, бо дохід на актив США у доларах є незмінним, незалежним від валютного курсу. (Він виплачується у доларах). На графіку припускається, що процентна ставка США становить 5 %.

Щоб побудувати криву Rf щодо валютного курсу, ми повинні спочатку визначити сподіваний курс єна/долар. Ми зробимо це, обчисливши сподіваний рівень поцінування долара як ключового компонента Rf. Якщо поточний валютний курс єна/долар перевищує цей сподіваний майбутній рівень, інвестори повірять, що долар надзвичайно міцний і володітимуть меншою кількістю єни. Тобто вони сподіваються на поцінування долара. Тому для заданого сподіваного валютного курсу графік Rf проти поточного валютного курсу спрямований угору; коли обмінний курс єна/долар зростає, сподіваний рівень поцінування долара падає, скеровуючи Rf угору.

Наприклад, уявімо, що майбутній обмінний курс єна/долар імовірно становитиме 100, а японські процентні ставки дорівнюють 5 %. Якщо поточний валютний курс також становить 100, не буде жодного поцінування, і Rf дорівнюватиме 5 % — японській процентній ставці. Якщо поточний обмінний курс становить ¥ 105/$ 1, а майбутній валютний курс, імовірно, дорівнюватиме ¥ 100/$ 1, долар, швидше за все, знеціниться. У цьому випадку інвестори передбачають, що долар принесе лише ¥ 100 у майбутньому, а не ¥ 105, як тепер. Ці сподівані 4,8 % знецінення долара (зі ¥ 105/$ 1 до ¥ 100/$ 1) підвищують Rf до 9,8 % (5 % процентної ставки мінус –4,8 % сподіваного поцінування долара). Натомість якщо обмінний курс єна/долар падає до 97, долар, імовірно, поцінується на 3,1 % (з ¥ 97/$ 1 до ¥ 100/$ 1), а Rf впаде до 1,9 % (5 % процентної ставки мінус 3,1 % сподіваного поцінування). Якщо ми позначимо ці точки на графіку і з’єднаємо три комбінації валютного курсу і сподіваної норми прибутку, ми отримуємо пряму Rf на рисунку 8.3.

Який валютний курс переважає на валютному ринку? Це курс, що зрівнює R і Rf. Перетин R і Rf відбувається за ¥ 100/$ 1, де як R, так і Rf дорівнюють 5 %. За будь-якого іншого поточного валютного курсу сподіване поцінування або знецінення долара спричиняє відмінність R від Rf.

Що є гарантією того, що рівноважний поточний валютний курс становить ¥ 100/$ 1? Уявімо, наприклад, що поточний обмінний курс єна/долар дорівнює 97. Отже, долар, імовірно, поцінується на 3,1 %. Сподівана норма прибутку на японські активи в доларах становить 1,9 % (5 % процентна ставка мінус 3,1 % сподіване поцінування). Тоді торговці продадуть японські активи і куплять активи США, тому що процентна ставка США — 5 %. Збільшення попиту на долари спричиняє тиск у висхідному напрямі на поточний обмінний курс єна/долар. Лише тоді, коли поточний обмінний курс єна/долар зросте до 100, інвестори знову стануть індеферентними до активів США і Японії.

Уявімо тепер, що поточний обмінний курс єна/долар становить ¥ 105/$1, і ми очікуватимемо падіння курсу до ¥ 100/$ 1. Отже, існують сподівання, що долар знеціниться на 4,8 %. Сподівана норма прибутку на японські активи в доларах становить 9,8 % (5 % процентна ставка мінус –4,8 % сподіване поцінування). Процентна ставка США становить усього 5 %. Приріст попиту на єни спричиняє тиск у спадному напрямі на поточний обмінний курс єна/долар. Лише коли поточний обмінний курс єна/долар впаде до 100, інвестори знову стануть індеферентними щодо активів США і Японії.

Умова паритету процентних ставок

Рівновага на валютному ринку, яку ми щойно розглянули, має назву умова паритету номінальної процентної ставки: коли внутрішні та іноземні активи характеризуються ідентичними ризиком, ліквідністю та інформаційними витратами, їхні номінальні доходи (виміряні в одній валюті) також повинні бути однаковими. Тому будь-яка відмінність між номінальними процентними ставками по активах США і Японії відображає сподівані поцінування або знецінення. Коли внутрішня процентна ставка вища за іноземну, національна валюта, ймовірно, знеціниться. Коли внутрішня процентна ставка нижча за іноземну, національна валюта, ймовірно, поцінується. Застосувавши відповідне значення для внутрішніх і закордонних активів, маємо таке:

Сподіваний дохід на внутрішній актив = Сподіваний дохід на іноземний актив, або

. (8.4)

Умова паритету номінальної процентної ставки не означає, що номінальні процентні ставки однакові по всьому світу. Вона радше твердить, що сподівані номінальні доходи на співставні внутрішні та іноземні активи є однаковими. Якщо внутрішні та іноземні активи є досконалими замінниками, міжнародні інвестори бажають володіти випущеними в обіг внутрішніми та іноземними активами лише тоді, коли сподівані доходи на ці активи еквівалентні. Знову ж таки, якщо R представлятиме сподівану норму прибутку на внутрішній актив у доларах (рівну і), а Rf означатиме сподівану норму прибутку на іноземний актив у доларах (рівну іf – ΔЕХe/ЕХ), умова паритету номінальної процентної ставки означає, що

(8.5)

Ми також можемо представити паритет процентної ставки в термінах очікуваних реальних процентних ставок у своїй країні, r, та за кордоном, rf, та поточної і сподіваної величин реального валютного курсу, та відповідно. Умова паритету реальної процентної ставки означає, що сподівані реальні процентні ставки щодо однакової групи активів рівні, або

(8.6)

Внутрішня реальна процентна ставка, r, та іноземна реальна процентна ставка, rf, не повинні бути однаковими, щоб узгоджуватися з паритетом реальної процентної ставки. Рівняння (8.6) вимагає, щоб дві реальні процентні ставки були однаковими, коли визначаються щодо тієї ж самої групи активів*.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Уявімо, що поточний обмінний курс євро/долар становить 1,0, і що інвестори сподіваються знецінення долара до € 1,1/$ 1 протягом наступного року. Якщо поточна номінальна процентна ставка США дорівнює 7 % на рік, якою повинна бути процентна ставка по фінансовому інструменту в євро з подібними ризиком, ліквідніс­тю та інформаційними витратами для утримання паритету номінальної процентної ставки? Умова паритету номінальної процент­ної ставки вказує, що процентна ставка США мінус сподіване поцінування євро дорівнює процентній ставці євро. Є сподівання на знецінення німецької марки1 (1,1 – 1,0)/1,0, або 10 %. За процентної ставки США 7 % процентна ставка євро становитиме 7 % – (10 %), або 17 %.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ВИЗНАЧЕННЯ ОЧІКУВАНИХ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ:

  1. ЗАКЛЮЧЕНИЕ
  2. 1. Понятие, элементы и виды договоров купли-продажи.
  3. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  4. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  5. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  6. Приложение 17.
  7. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  8. Рентгенофазовый анализ
  9. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  10. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  11. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников
  12. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  13. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  14. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  15. 1. Содержание (функции) государственного управления
  16. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  17. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  18. ГЛОССАРИЙ