<<
>>

ВИЗНАЧЕННЯ ГРОШОВОГО МУЛЬТИПЛІКАТОРА І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ

Ми можемо синтезувати інформацію про грошову базу і модифікацію простого мультиплікатора грошей у рівняння, що передбачає, якою буде пропозиція грошей. Підсумок наших зусиль вимагає двох кроків: перший — ми повинні підрахувати мультиплікатор грошей; другий — ми можемо використати цей вираз для знаходження пропозиції грошей.

Ми здійснюємо наш аналіз рішень ФРС, небанківських інституцій і банків для знаходження грошового мультиплікатора. Зокрема, беремо до уваги 1) наслідки рішень ФРС щодо рівня резервів; 2) ефекти рішень вибору портфеля небанківських інституцій, припускаючи що відношення готівки до чекових депозитів, C/D, постійне; 3) наслідки рішень банків щодо надлишкових резервів, E/R, припускаючи що банки зберігають постійну частку депозитів як надлишкові резерви, ER/D.

Розпочнемо з розгляду, як ФРС впливає на грошовий мультиплікатор m, встановлюючи норму обов’язкових резервів. Сукупні резерви, R, дорівнюють сумі обов’язкових резервів, RR, і надлишкових резервів, ER:

R = RR + ER. (17.4)

ФРС установлює рівень обов’язкових резервів, вимагаючи від банків зберігати пев­ний відсоток чекових депозитів як резерви. Тому обов’язкові резерви дорівнюють нормі обов’язкових резервів, R/D, помноженій на величину чекових депозитів, D:

. (17.5)

Замінюючи цим виразом обов’язкові резерви у рівнянні (17.4) для сукупних резервів, отримуємо

. (17.6)

Пригадайте, що ми розпочали наш розгляд процесу пропозиції грошей припущенням, що пропозиція грошей може бути представлена як результат перемноження грошової бази та грошового мультиплікатора. Тому нам треба рухатися від резер­вів до грошової бази. Грошова база, В, дорівнює сумі готівки, С, і резервів, R, отже, ми використовуємо рівняння (17.6) для отримання

.

(17.7)

Уявіть, наприклад, що чекові депозити становлять 1 млрд дол. США і готівка дорівнює 300 млн дол. США. Припустимо також, що ФРС вимагає від банків зберігати 10 % своїх чекових депозитів як резерви і що банки не мають жодних надлишкових резервів. Якою буде грошова база? Це сума готівки (300 млн дол. США) і резервів (норма обов’язкових резервів 0,10, помножена на величину депозитів — 1 млрд дол. США):

Тепер ми враховуємо рішення про вибір портфеля небанківських інститутів і банків у рівнянні для грошової бази. Якщо запаси готівки небанківських інститутів є постійною часткою чекових депозитів, тоді

.

Якщо запаси надлишкових резервів банків є постійною часткою чекових депозитів, тоді

.

Замінюючи ці два вирази у рівнянні (17.7), отримуємо таке рівняння для грошової бази:

. (17.8)

Якщо ми поділимо обидві сторони рівняння (17.8) на значення у дужках, то після перестановки можемо виразити взаємозв’язок чекових депозитів і грошової бази як

. (17.9)

Повертаючись до нашого прикладу, можемо підтвердити, що чекові депозити дорівнюють 1 млрд дол. США. Грошова база становить 400 млн дол. США; банки не мають жодних надлишкових резервів, тому ER/D = 0; норма обов’язкових резер­вів дорівнює 0,10. Відношення готівка—депозити становить 300 млн дол. США/1 млрд дол. США, або 0,30. Тому

.

Зрештою, ми готові завершити процес, переходячи від депозитів до пропозиції грошей, М, яка дорівнює готівці, С, плюс депозити, D. Тоді, заміщуючи (C/D) (D) на С, отримуємо

Заміщення на D і використання рівняння (17.9) дає вираз пропозиції грошей, М, для грошової бази, В: Пропозиція грошей = (Мультиплікатор грошей) (Грошова база), або

(17.10)

Вираз у дужках у рівнянні (17.10) дорівнює грошовому мультиплікатору, m.

Пропозиція грошей дорівнює грошовій базі, помноженій на грошовий мультиплікатор. Мультиплікатор грошей повідомляє, яка частка пропозиції грошей співвідноситься з певною зміною грошової бази.

Наприклад припустимо, що грошова база гіпотетичної країни Nationia становить 10 млрд дол. США, норма обов’язкових резервів — 0,15, відношення готівка—депозити 0,35, і банки не мають жодних надлишкових резервів. Якою є сума чекових депозитів? Яка величина сукупної пропозиції грошей? Мультиплікатор грошей у цьому разі становить

Пропозиція грошей дорівнює мультиплікатору грошей, помноженому на грошову базу, отже,

Чекові депозити, D, становлять

отже,

ДЕСЬ, КОЛИСЬ, В ЯКІЙСЬ КРАЇНІ...
Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей на початку 1930-х років

Під час коливань Великої депресії у США (1930—1933 рр.) мультиплікатор грошей був надзвичайно нестабільним. Чому так трапилося? Які уроки можна отримати від того досвіду для передбачення мультиплікатора у майбутньому?

Найжорстокіша банківська криза в історії США сталася на початку 1930-х років. Проблеми розпочалися на почат­ку 1920-х років, коли падаючі сільськогосподарські ціни спричинили не- виконання зобов’язань фермерів за бан­ківськими кредитами. Ще одним джерелом кризи були банкрутства деяких провідних фінансових інституцій США і Європи в 1930 р. і 1931 р., а також відмова Великобританії у вересні 1931 р. від системи золотого стандарту, яка змусила міжнародних інвесторів засум­ніватися, чи долар надалі буде при­в’язаний до золота.

До 1933 р. понад третина комерційних банків у США збанкрутувала або була поглинута іншими банками.

Банківська криза суттєво змінила мультиплікатор грошей, впливаючи на рішення щодо вибору портфеля небанківських інститутів і банків. По-перше, унаслідок зростання ризиковості портфеля банківських позик вкладники конвертували (або намагалися конвер- тувати) депозити у готівку. Відношення

готівка—депозити, C/D, постійно зростало після 1931 р. і різко — на початку 1933 р. більше ніж подвоївшись. Запаси готівки у населення свідчили про втечу від процесу створення депозитів, тому мультиплікатор і пропозиція грошей впали, тоді як грошова база була порівняно стабільною.

По-друге, унаслідок хвилі банківських втеч до 1932 р. банки зазнали більших відкликань депозитів і збільшили свої запаси надлишкових резервів. І відношення надлишкових резервів до депозитів, ER/D, зросло, далі зменшуючи мультиплікатор грошей.

ФРС неагресивно збільшувала свої дисконтні позички під час банківської паніки 1931—1933 рр., поглиблюючи проблеми банківської системи і підказуючи населенню конвертувати чекові депозити у готівку, а банкам — конвертувати позики у резерви. Уна- слідок цих рішень банків і небанківських інститутів щодо вибору портфеля мультиплікатор грошей змен­шився з 3,8 у березні 1930 р. до 2,3 у березні 1933 р. Хоча грошова база збільшилася на 20 % за цей же період, пропозиція грошей фактично впала на 28 %.

Примітка: Цифри ґрунтуються на даних з Milton Friedman and Anna J. Schwartz. A Monetary History of the United States, 1867—1960. Princeton University Press, 1963, pp. 299—419.

Тепер маємо повний опис процесу пропозиції грошей:

1. Пропозиція грошей дорівнює грошовій базі, помноженій на грошовий мультиплікатор.

2. Грошова база становить непозичену базу, що визначається здебільшого ФРС через операції на відкритому ринку, і дисконтні позички, що визначаються спільно ФРС і банками.

3. Мультиплікатор грошей залежить від норми обов’язкових резервів (визначається ФРС), надлишкових резервів щодо депозитів (визначаються банками) і відношення готівка—депозити (визначається небанківськими інститутами).

У табл. 17.4 підсумовуються змінні, які визначають пропозицію грошей. Як покажемо далі, розуміння цих змінних допомагає нам ураховувати дії ФРС, банків і населення у коротко- і довгостроковому періодах.

Таблиця 17.4. ЗМІННІ У ПРОЦЕСІ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ

Збільшення... На основі дій... Змушує пропозицію грошей Тому що...
Непозичена база, Bnon ФРС (відкриває ринкові операції) зростати грошова база зростає, і є більше резервів для розширення депозитів
Резервні вимоги, R/D ФРС (резервні вимоги) падати менше резервів позичають і грошовий мультиплікатор змен­шується
Облікова ставка ФРС (дисконтна політика) падати дисконтні позички дорожчають, зменшуючи позичені резерви і грошову базу
Відношення готівка—депозити, C/D небанківські інститути (рішення щодо портфеля) падати грошові мультиплікатори зменшуються, скорочуючи розширення депозитів
Надлишкові резерви щодо депозитів, ER/D банки (рішення що­до портфеля) падати грошовий мультиплікатор змен­шується, скорочуючи розширення депозитів
Очікувані відкликання депозитів небанківські інститути (міркування щодо транс­акцій) падати надлишкові резерви зростають щодо депозитів, зменшуючи грошовий мультиплікатор і розширення депозитів
Коливання відкликань депозитів небанківські інститути (міркування щодо транс­акцій і портфеля) падати надлишкові резерви зростають щодо депозитів, зменшуючи грошовий мультиплікатор і розширення депозитів
СИТУАЦІЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ
Використання рівняння пропозиції грошей для передбачення приросту грошової маси

Рівняння пропозиції грошей дає нам можливість прогнозувати зростання пропозиції грошей, М (що вимірюється М1), спочатку досліджуючи зміни у грошовому мультиплікаторі, m, а відтак зміни у грошовій базі, В. Пригадайте, що грошова база, B, дорівнює сумі непозиченої бази, Bnon, і позичених резервів, BR (дисконтних позичок). Тому ми можемо виразити пропозицію грошей як

М = m (Bnon + BR).

Грошовий мультиплікатор, m, залежить від норми обов’язкових резервів, відношення готівка—депозити і відношення надлишкових резервів до чекових депозитів.

Щоб зосередитися на темпах зростання пропозиції грошей, нам потрібний вираз процентної зміни в М: % DМ. Процентна зміна в М приблизно дорівнює сумі процентної зміни в грошовому мультиплікаторі, % Dm, і процентній зміні в монетарній базі, % D(Bnon + BR):

%∆М = %∆m + %∆(Bnon + BR).

Розпочнемо з простого прикладу і припустимо, що грошовий мультиплікатор постійний, тому %∆m = 0. Тоді ми можемо виразити процентну зміну пропозиції грошей як %∆М = %∆ (Bnon + BR). Для передбачення темпів зростання пропозиції грошей нам треба спрогнозувати темп зростання грошової бази. Для цього ми вивчаємо рішення ФРС про операції на відкритому ринку, що впливають на непозичену базу, Bnon, і рішення банків та ФРС щодо дисконтних позичок, BR. Як ми відзначали раніше, BR слабко корелюється з Bnon, тому не дивно, що більшість аналітиків, які вивчають пропозицію грошей, спостерігають за діями та намірами ФРС. Допоки процентна зміна грошового мультиплікатора дорівнює нулю або дуже мала, детальне прогнозування змін дисконтних позичок і особливо непозиченої бази даватиме підставу для передбачення зростання пропозиції грошей.

Ми можемо використати певні фактичні дані для трансформації змін пропозиції грошей у зміни грошової бази і грошового мультиплікатора. Рис. 17.5 представляє дані про процентні зміни пропозиції грошей, грошової бази і грошового мультиплікатора за 1979—2000 рр. Протягом цього періоду пропозиція грошей зростала середньорічними темпами приросту 5,3 %. Це зростання здебільшого було спричинене приростом грошової бази з середніми темпами приросту 6,6 %. Наприкінці грошовий мультиплікатор зменшився. На рис. 17.5 видно, що практично усі середньорічні темпи приросту пропозиції грошей (7,3 %) за 1980—1984 рр. можна пояснити приростом грошової бази (7,2 %); грошовий мультиплікатор зростав лише на 0,1 % щороку. Практично весь приріст грошової бази представляв приріст непозиченої бази від операцій на відкритому ринку ФРС. Єдиний значний виняток протягом 1980-х років і на початку 1990-х років стався у 1984 р., коли ФРС надала дисконтні позички на суму понад 5 млрд дол. США проблемному Continental Illinois Bank. Упродовж кількох років головним визначником змін пропозиції грошей були зміни непозиченої частки грошової бази, Bnon, яка контролюється ФРС через операції на відкритому ринку.

Багато прогнозистів у фінансовій сфері намагаються передбачити короткострокові зміни пропозиції грошей. Однак протягом коротких періодів часу кореляція між діями ФРС для зміни грошової бази і фактичними змінами пропозиції грошей набагато менш чітка. Короткострокові викривлення компонентів грошового мультиплікатора порушують взаємозв’язок, як видно з другого і третього періодів на рис. 17.5.

Рисунок 17.5. Врахування змін пропозиції грошей (М1)
У довгострокових періодах зміни пропозиції грошей здебільшого визначаються коливаннями грошової бази. У короткостроковому періоді коливання грошового мультиплікатора підсилюють або видозмінюють ефекти впливу змін грошової бази на пропозицію грошей.

Зверніть увагу, що за короткі періоди часу грошовий мультиплікатор може змінитися суттєво. Наприклад, у 1985 і 1986 рр. грошовий мультиплікатор зростав щороку на 4,7 %. За цей же період грошова база зросла на 8,9 %, а пропозиція грошей М1 збільшувалася на 4,7 % + 8,9 % = 13,6 % щорічно. Щоб ураховувати зміни грошового мультиплікатора, ми повинні аналізувати зміни його компонентів. Видається, що винуватцем стає відношення готівка—депозити, C/D. Не показане на рис. 17.5, C/D зменшилося на 17 % за ці два роки, збільшуючи грошовий мультиплікатор. Ефект був обернений після 1986 р., і з того часу падаючий грошовий мультиплікатор загалом відображав збільшення відношення готівка—депозити.

Наш аналіз змін пропозиції грошей протягом 1980-х і 1990-х років показує, що зміни грошового мультиплікатора можуть привести до значної зміни пропозиції грошей у короткостроковому періоді. Тим не менше впродовж тривалих періодів часу, коли попит домогосподарств на гроші стабільний, більшу частину змін пропозиції грошей можна пояснити змінами грошової бази. Однак найважливішим чинником змін грошової бази є дії ФРС з метою зміни непозиченої бази через операції на відкритому ринку.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
Банківські резерви

Надлишкові резерви

Норма обов’язкових резервів

Обов’язкові резерви

Відношення готівка—депозити

Гроші (готівка) в обігу

Дисконтні позички

Облікова ставка

Процес пропозиції грошей Грошова база

Грошовий мультиплікатор Багатократне скорочення депозитів

Багатократне розширення депозитів

Операції на відкритому ринку

Купівля на відкритому ринку

Продаж на відкритому ринку

Простий мультиплікатор грошей

Готівка у сховищах (касах)

ПІДСУМКИ
1. Базовим вимірником пропозиції грошей, який ми моделюємо, є M1 — сума готівки «на руках» небанківських інститутів і чекових депозитів у депо- зитних установах. Трьома учасниками процесу пропозиції грошей є Федеральна резервна система, депозитні установи (банки) та небанківські інститути.

2. Процес пропозиції грошей складається з двох частин. Перша — дії ФРС, що суттєво впливають на грошову базу. Друга — грошовий мультиплікатор, що виражає величину, на яку змінюється

пропозиція грошей у відповідь на зміни грошової бази.

3. ФРС впливає на грошову базу, переважно купуючи і продаючи державні цінні папери (операції на відкритому ринку). Купівля ФРС цінних паперів розширює грошову базу. Продаж цінних паперів ФРС скорочує грошову базу. ФРС також може змінити грошову базу, надаючи банкам дисконтні позички. Збільшення дисконтних позичок збіль­шує грошову базу; зменшення дискон­тних позичок зменшує грошову базу.

4. Процес, за допомогою якого зростання банківських резервів збільшує рівень чекових депозитів, називається багатократним розширенням депозитів (мультиплікатором депозитів). ФРС мо­же доповнити резерви у банківській системі, купуючи державні цінні папери або надаючи дисконтні позички. Збільшення резервів дає змогу банкам надавати додаткові позики, які приводять до додаткових вкладів у банках. Таким чином пропозиція грошей зростає. У найпростішому випадку — коли запаси готівки не змінюються і банки не збері­гають надлишкових резервів — багатократне розширення депозитів обмежене лише резервними вимогами ФРС. Збільшення рівня банківських резервів піднімає рівень чекових депозитів багатократними змінами резервів. Цей багатократний простий мультиплікатор депозитів дорівнює величині, оберненій до норми обов’язкових резервів.

5. Грошовий мультиплікатор представляє зв’язок між грошовою базою і пропозицією грошей. Якщо мультиплікатор постійний, зміна пропозиції грошей дорівнює мультиплікатору, помноженому на зміну в грошовій базі. Збільшення готівки або резервних запасів щодо чекових депозитів зменшує грошовий мультиплікатор.

6. Незважаючи на важливу роль ФРС у процесі пропозиції грошей через операції на відкритому ринку, дисконтні позички і резервні вимоги, ФРС не контролює повністю пропозиції грошей.

Рішення щодо вибору портфеля банками і небанківськими інститутами також впливає на грошову базу і грошовий мультиплікатор. Небанківські інститути вирішують, як розмістити свої кошти поміж чековими депозитами та готівкою. Збільшення попиту небанківських інститутів на готівку порівняно з депозитами збільшує відношення готівка—депозити, зменшуючи грошовий мультиплікатор. Банки повинні вирішити, яку частку чекових депозитів зберігати як надлишкові резерви (понад ті, що їх вимагає регулювання). Запаси надлишкових резервів збільшують відношення фактичних резервів до депозитів і змен­шують грошовий мультиплікатор. Ці рішення щодо вибору портфеля небанківськими інститутами і банками визначаються головними чинниками, що керують попитом на активи: багатством, очікуваною віддачею, ризиком, ліквідністю та інформацією. Зрештою ФРС не контролює дисконтних позичок. ФРС установлює облікову ставку (процентну ставку, що стягується за дисконтні позички), але рішення позичати ухвалюються банками.

7. Виходячи з попереднього, процес пропозиції грошей передбачає важливі ролі для ФРС, банків і небанківських інституцій. Ми можемо виразити пропозицію грошей (представлену М1, сумою готівки і чекових депозитів) як

Пропозиція грошей = = (Грошовий мультиплікатор) ? ? (Непозичена база + Дисконтні позички).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Які головні активи та пасиви ФРС? Опишіть кожен з них коротко.

2. Які компоненти грошової бази? Чому грошова база — таке важливе поняття?

3. Яка різниця між грошима (готівкою) в обігу і випущеною в обіг готівкою? Що додається до резервів для отримання грошової бази?

4. Що таке надлишкові резерви і як вони обчислюються? Що визначає величину обов’язкових резервів?

5. Якщо ФРС хоче збільшити пропозицію грошей, вона повинна здійснити на відкритому ринку купівлю чи продаж? Вона повинна надати більше чи менше дисконтних позичок? Якщо ФРС хоче зменшити пропозицію грошей, що вона повинна зробити?

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
THE NEW YORK TIMES, 4 CІЧНЯ 2001 Р.
ФРС та грошова база: запобігання спаду ділової активності
Зіткнувшися з ознаками сповільнення розвитку економіки, ФРС учора зменшила рівень своєї процентної ставки на 0,5 %, приголомшуючи інвесторів і посилаючи потужний сигнал, що ФРС стурбована перспективами збереження десятирічної експансії (розширення кількості грошей в обігу).

У період між запланованими зустрічами, з майже неприхованою поквапливістю центральний банк зменшив свою заплановану федеральну резервну ставку на міжбанківські позики овернайт з 6,5 % до 6,0 %. У своєму зверненні він відзначив, що існує ймовірність подальшого скорочення ставок у наступні тижні й місяці.

«Це просто повідомлення», — сказав Брюс Штейнберг, провідний економіст Merrill Lynch. — «ФРС робитиме все, щоб утримувати економіку США від сповзання вниз».

Повідомлення, зроблене якраз після 13.00, захопило всіх інвесторів зненацька. Воно зумовило значне пожвавлення на Вол Стріт, де нижчі ставки вважаються потужним антидотом тривалого, протягом місяців, зниження цін акцій...

Це було перше зниження ставки з листопада 1998 р., перше зниження на 0,5 % після 1992 р. і вперше, коли центральний банк змінив політику між зустрічами після жовтня 1998 р. — часу, коли глобальна фінансова криза загрожувала США¼

Поспішність рішення знизити ставки була знівельована методами, за допомогою яких ФРС керувала іншими процентними ставками, що підлягають її контролю, — обліковими

ставками на позики ФРС банкам. Хоча загалом облікова ставка утримується нижче запланованої федеральної резервної ставки, ФРС часто підіймає або опускає обидві ставки більш-менш одночасно.

Але тоді як центральний банк зменшив учора федеральну резервну ставку на 0,5 %, він знизив облікову ставку лише на 0,25 % — до 5,75 %. Він учинив так через те що, за процедурою центрального банку, зміни облікової ставки відбуваються з ініціативи банків ФРС — і жоден банк не надумав просити, до вчорашнього дня, більшого, ніж 0,25 %-го зниження облікової ставки. Унаслідок цього ФРС заявила, що незабаром знову знизить облікову ставку ще на 0,25 %, оскільки отримала формальну заявку від одного чи більше банків.

ФРС дала зрозуміти, що вчорашня акція була першим кроком у низці знижень ставок, які сприяли збереженню експансії, котра стала найтривалішою станом на минулу п’ятницю...

У своїй вчорашній заяві ФРС сигналізувала: центральні банки вірять у те, що подальше зниження ставок, швидше за все, необхідне...

Навіть якщо це був сильний хід — очолити рецесію, ФРС запропонувала кілька втішних слів. Вона заявила, що інфляція майже відсутня, а віра п. Ґрінспена в довгостроковий економічний потенціал непохитна, зауваживши, що «існує замало підстав припустити, що довгострокові зрушення в технології і пов’язане з ними підвищення продуктивності сповільнюються».

АНАЛІЗУЮЧИ НОВИНИ…
У січні 2001 р. ФРС знизила короткострокові процентні ставки на 0,5 % — з 6,5 % до 6,0 %. Для цього ФРС здійснила купівлю на відкритому ринку короткострокових цінних паперів Скарбниці з метою збільшення банківських резервів і грошової бази. Купівля на відкритому рин­ку здійснила висхідний тиск на ціни цінних паперів Скарбниці і низхідний тиск на доходи — головну мету ФРС — у міру розширення грошової бази.

Протягом 2000 р. темп приросту М1, вимірника грошей ФРС у формі готівки і чекових депозитів, суттєво знизився, став­ши за рік негативним; зростання М2 також уповільнилося. Деякі економісти й політики були занепокоєні, що зниження зростання грошей збільшить шанси ско- чування економіки США до рецесії за 2001 р. Це саме думали і представники ФРС, які пам’ятали, що низькі темпи зростання пропозиції грошей у 1990, 1991 і 1992 рр. продовжили останню рецесію в США і затримали економічне відродження після неї.

Це уповільнення зростання грошей відображає певну комбінацію падіння темпів зростання грошової бази або падіння грошового мультиплікатора. Коли М1 знижувався впродовж 2000 р., грошова база помірно зростала. Коли зростання грошової бази уповільнювалося, грошовий мультиплікатор (на який впливають рішення небанківських інститутів і банків) також зменшувався. Норма обов’язкових резервів (R/D) протягом року не змінювалася, а відношення надлишкових резервів до чекових депозитів (ER/D) зменшилося

за 2000 р. Важливим поштовхом до зниження М1 було падіння грошового мультиплікатора, яке можна простежити до стриб­ка відношення готівка—депозити (C/D). (Багато економістів пояснюють це зміщення великим зростанням попиту на валюту США за кордоном).

Зниження облікової ставки ФРС зробило її сприятливішою для позик банків від ФРС. Грошова база складається з непозичених резервів (які ФРС забезпечує через операції на відкритому ринку) і позичених резервів (що забезпечуються ФРС через дисконтні позики). Більшість із запланованих ФРС змін грошової бази виконуються за допомогою операцій на відкритому ринку. У статті зміна облікової ставки вважається дуже символічною як через те, що обсяг дисконтних позичок порівняно малий, так і через те, що банки повинні вирішувати, чи брати ці дисконтні позики.

Для подальших роздумів...

У 2000 р. деякі фінансисти-практики підозрювали, що зниження М1 відбувалося відповідно до практики «змітання» коштів з процентних поточних рахунків (компонен­та М1) на ощадні рахунки (не в М1, а компонента М2). Як ви оціните всі «за» і «проти» цього пояснення?

Джерело: Richard W. Stevenson and Louis Uchitelle, «Federal Reserve, Reacting to Signals of a Slowdown, Cuts Key Rate Half a Point», The New York Times, January 4, 2001. Copyright У 2001, by The New York Times. Передруковано з дозволу.

6. Якщо банк має 10 000 дол. США надлишкових резервів, яку нову позику він повинен надати? Чому він не повинен надати більше цієї суми?

7. Студент зауважує: «Якщо будь-який банк може безпечно позичити лише суму, рівну його надлишковим резер­вам, я не розумію, як банківська система в цілому може надати позики на суму, що в кілька разів перевищує початкові надлишкові резерви у системі?» Розв’яжіть цей уявний парадокс.

8. Якщо облікова ставка зазвичай нижча від федеральної резервної ставки, чому банки не позичають від ФРС за обліковою ставкою, а надають кредити за федераль­ною резервною ставкою, щоб отримати прибуток від різниці процентних ставок?

9. Багатство у США невпинно зростає. Якщо б багатство було єдиним чинником,

що впливає на попит на гроші, як ви гадаєте, що станеться з часом із відношенням готівка—депозити?

10. Що відбувається з простим муль­типлікатором депозитів, коли ФРС надає більше дисконтних позичок?

11. Уявіть, що ФРС хоче збільшити пропозицію грошей (М1) на 10 % наступного року. Вона передбачає, що грошовий мультиплікатор зросте на 2 %. На скільки вона повинна збільшити грошову базу?

12. Що сталося з величиною грошового мультиплікатора за 1979—1986 рр.? Що сталося з його величиною після 1986 р.? Що може спричинити ці зміни величини грошового мульти­плікатора? Які наслідки ці зміни мають для прогнозистів у фінансовій сфері, котрі намагаються передбачити коротко­строкові зміни пропозиції грошей?

АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Уявіть, що Bank Five дає кредит 100 000 дол. США Monkey Wrench Company. Використовуючи Т-рахунки, покажіть, як ця трансакція записується у балансі банку. Якщо Monkey Wrench витратить ці гроші для купівлі матеріалів у Scrap Steel, Inc., якого обслуговує банк Wonder Bank, покажіть наслідки на балансі Bank Five. Якими будуть сукупні зміни активів і пасивів Bank Five?

2. Припустимо, що банк у даний час має активи: 24 000 дол. США у резервах і 176 000 дол. США — у кредитах; пасиви: 200 000 дол. США у депозитах. Якщо норма обов’язкових резервів 10 %, якими є обов’язкові і надлишкові резерви банку? Які ймовірні дії банку?

Запитання 3 і 4 вимагають використання такого банківського балансу (величини у млн дол. США).

3. Підрахуйте надлишкові резерви банку, коли норма обов’язкових резервів на чекові депозити 14 %, а на строкові депозити — 3 %. Тепер уявіть, що ці норми змінилися: до 16 % на чекові депозити і 0 % — на строкові. Знову підрахуйте надлишкові резерви банку.

4. Уявіть, що банк продає 3 млн дол. США у цінних паперах на відкритому ринку. Обчисліть зміни банківських надлишкових резервів, коли норма обов’язкових резервів на чекові депозити становить 14 %.

5. Поясніть, чому ви згодні чи не згодні з таким спостереженням: «Якщо страхування депозитів обмежене, контроль ФРС над пропозицією грошей буде послаблено».

6. Розгляньте такі дані (усі величини — у млрд дол. США):

Активи Пасиви червень 1930 р. червень 1931 р. червень 1932 р.
Резерви 48 Чекові депозити 300 Готівка 3,681 3,995 4,959
Кредити 280 Строкові депозити 200 Чекові депозити 21,612 19,888 15,490
Цінні папери 182 Власний капітал 10 Банківські резерви 3,227 3,307 2,829
510 510

Обчисліть величину для кожного періоду відношення готівка—депозити, відношення сукупних резервів до депозитів, грошової бази грошового мультиплікатора і М1 пропозиції грошей. Можете пояснити, чому відношення готівка—депозити і відношення сукупних резервів до депозитів змінюються так, як за 1930—1932 рр.?

7. У поданому нижче балансі банку величини — у млн дол. США. Норма обов’язкових резервів — 3 % на перші 30 млн дол. США чекових депозитів і 12 % на будь-який чековий депозит понад 30 млн дол. США.

Якщо норма обов’язкових резервів на чекові депозити 20 %, якою буде величина грошового мультиплікатора М1?

10. Яким буде грошовий мультиплікатор, якщо банки не мають жодних надлишкових резервів, відношення готівка—депозити становить 1, а резервні вимоги на чекові депозити 100 %?

11. Аналітики відзначають, що часом значне збільшення попиту на валюту США зумовлюється кризою в якійсь зарубіжній країні. Це випадковий збіг обставин? Поясніть.

12. Уявіть, що First Bank виявив, що його комп’ютер був неправильно запрограмований, і раптом щезли всі його резерви на суму 100 млн дол. Яких змін федеральної резервної ставки, величини дисконтних позик ФРС і надлишкових резервів ви очікуєте?

13. Уявіть, що банки були настільки не схильними до ризику, що радо продали б цінні папери, щоб мати надлиш­кові резерви. Іншими словами, якщо ФРС здійснює купівлю на відкритому ринку, банки утримуватимуть увесь приріст грошової бази у формі надлиш­кових резервів. Яким буде в цьому випадку грошовий мультиплікатор? Чи може ФРС збільшити пропозицію грошей, якщо забажає?

Активи Пасиви

Резерви, R 48 Чекові депозити, D 300

Кредити, L 280 Строкові депозити, N 200

Цінні папери, S 182 Власний капітал, NW 10

510 510

Для економіки в цілому початковий рівень чекових депозитів, D, становить 2 трлн дол. США. Відповідні відношення є такими:

Відношення готівка—депозити, C/D 0,2

Відношення строкові депозити—чекові депозити, N/D 1,5

Відношення рахунки грошового ринку—депозити, MM/D 0,5

Відношення надлишкові резерви—депозити, ER/D 0,06

Норма обов’язкових резервів, 0,14

Активи Пасиви
Резерви 18,9 Чекові депозити 180,0
Кредити 150,0 Власний капітал 20,0
Цінні папери 31,1
200,0 200,0
а) Обчисліть банківські надлишкові резерви.

б) Уявіть, що банк продає 5 млн дол. США у цінних паперах, щоб отримати нову готівку. Покажіть баланс банку після трансакції. Які нові надлишкові резерви банку?

в) Припустимо, що банк надає кредит своїми надлишковими резервами у частині (б) фірмі. Покажіть банківський баланс після надання кредиту, але до того, як фірма витратить надходження від кредиту. Які тепер банківські надлишкові резерви?

г) Уявіть, що фірма витрачає надходження від кредиту. Змініть банківський баланс і обчисліть його надлишкові резерви.

8. Якщо норма обов’язкових резервів 25 %, банки не мають надлишкових резервів, а населення має запаси готівки, що становлять 25 % депозитів, яка величина грошового мультиплікатора М1?

9. Припустимо, що статистичні дані для економіки в цілому (у млрд дол. США) є такими:

Готівка на руках у населення 100

Резерви банків 200

Чекові депозити у банках 800

Строкові депозити у банках 1200

Надлишкові резерви банків 40

а) Обчисліть грошову базу B,

M1 (= C + D), M2 (= M1 + N + MM).

Чи Bank A має якісь надлишкові резерви? Чи є якісь надлишкові резерви в економіці в цілому?

б) Обчисліть мультиплікатори (відповідні величини m) для М1 і М2.

в) Уявіть, що ФРС змінює норму обов’язкових резервів до 16 %, або 0,16. У відповідь банки в цілому зменшують свої надлишкові резерви до нуля. Що

трапиться з балансом Bank A? Обчисліть його обов’язкові резерви. Які надлишкові резерви Bank A? Обчисліть нові мультиплікатори М1 і М2.

г) Уявіть, що замість дій у частині (в) ФРС купує 88 888 млрд дол. США у цінних паперах на відкритому ринку, включно з 1,5 млн дол. США від Bank A. Як зміниться баланс Bank A? Обчисліть його обов’язкові і надлишкові резерви. Підрахуйте новий розмір грошової бази.

РОБОТА ЗІ СТАТИСТИЧНИМИ ДАНИМИ
16. Перегляньте такі дані в останньому випуску Federal Reserve Bulletin у вашій бібліотеці: запаси готівки, С; чекові депозити, D; обов’язкові резерви, RR; надлишкові резерви, ER; пропозиція грошей M1. За цими даними обчисліть відношення C/D, ER/D, . Обчисліть грошовий мультиплікатор M1, використовуючи формулу мультиплікатора. Альтернативно обчисліть грошовий мультиплікатор M1, використовуючи рівняння M1 = (m)(B). Порівняйте ці мультиплікатори. Як вони співвідносяться з простим мультиплікатором депозитів ?
ДОДАТОК: ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ ДЛЯ М2

Після фінансових інновацій протягом 1980-х років (чимало з яких ми розглядали у розділі 15), багато аналітиків і політиків почали турбуватися, яке М1 уже неадекватно представляє активи, які функціонують як засіб обміну. Тож вони зосередили більше уваги на М2. Це ширший грошовий агрегат, ніж М1, бо містить не лише готівку, С, і чекові депозити, D, а й нетрансакційні рахунки. Ці рахунки складаються із заощаджень і короткострокових депозитів, N, і деяких рахунків грошового ринку MM. Перелік активів грошового ринку в M2 містить рахунки депозитів грошового ринку в комерційних банках, загальні й брокерсько-дилерські взаємні фонди, оборотні угоди овернайт, випущені банками, а також євродолари овернайт, випущені для резидентів США іноземними філіями банків США. Як сума цих компонентів, М2 становить

M2 = C + D + N + MM (17A.1)

Вимірник пропозиції грошей, М2, менш чутливий, ніж М1 до змін портфельних преференцій небанківських інститутів. Уявіть, що внаслідок фінансових інновацій небанківські інституції бажають перейти від чекових і нетрансакційних депозитів до рахунків типу відкритого ринку. В цьому випадку D і N зменшаться, а MM зросте на таку саму величину, залишаючи M2 незмінним. Однак M1, сума готівки і чекових депозитів, зменшиться.

Якщо ми робитимемо припущення, подібні до тих, що використовуються для визначення мультиплікатора M1, зокрема, що C/D, N/D і MM/D постійні, ми можемо виразити M2 як

Ширша пропозиція грошей = (Мультиплікатор M2)(База),

або

. (17А.2)

Мультиплікатор M2 значно більший від мультиплікатора M1. Причина в тому, що значення N/D і MM/D додаються до розрахунків. Через те, що об’єм як нетранс­акційних рахунків, так і рахунків типу грошового ринку, більший від об’єму чекових депозитів, N/D і MM/D більші від 1. Без жодних резервних вимог для цих вимір­ників, розширення М2 від зміни грошової бази більше, ніж для М1. Справді, мультиплікатор М2 був стабільніший від мультиплікатора М1 у 1980-х і 1990-х роках.

Компоненти мультиплікатора М2 впливають на розмір мультиплікатора подібно до М1. Збільшення норми обов’язкових резервів і відношення готівка—депозити зменшують ступінь розширення депозитів, тим самим зменшуючи мультиплікатор. Однак збільшення преференцій небанківських інститутів у напрямку нетрансакційних або рахунків типу грошового ринку щодо чекових депозитів збільшує мультиплікатор.

Оглядачі ФРС передбачають зростання М2 дуже подібно до того, як вони це робили для М1. Вони прогнозують зміни грошової бази, зокрема непозиченої бази, а також компонентів мультиплікатора М2.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ВИЗНАЧЕННЯ ГРОШОВОГО МУЛЬТИПЛІКАТОРА І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ:

  1. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  2. 1. Содержание (функции) государственного управления
  3. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  4. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  5. ГЛОССАРИЙ
  6. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  7. Введение
  8. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  9. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  10. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  11. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  12. Приложение 17.
  13. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  14. Рентгенофазовый анализ
  15. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001