<<
>>

ВИТОКИ СУЧАСНОЇ БАНКІВСЬКОЇ ГАЛУЗІ США

Роль банків у фінансовій системі можна пов’язати з культурними і політичними поглядами багатьох лідерів і громадян у перші десятиліття існування США. Багато людей, особливо у сільських районах, істотно боялися централізації влади і відкрито опиралися зростанню банків «великих міст», зокрема Нью-Йорка, у т.

ч. і створенню центрального банку. У 1791 р. управляючий справами скарбниці Олександр Гамільтон розпочав створення загальнонаціональної банківської системи на чолі з Банком США (Bank of the United States) у Філадельфії, щоб сформувати в країні ефективну систему посередництва. Проте в 1811 р. Банк США був розформований. Лише у 1816 р. цей банк знову отримав повноваження на двадцятирічну діяльність, уже під назвою Другий банк США (Second Bank of the United States), законодавці сільськогосподарських штатів продовжували ставити під загрозу його існування. Після свого обрання на пост президента, герой популістів Ендрю Джексон у 1836 р. дозволив припинити діяльність Second Bank.

Хоча формування національної банківської системи припинилося, після 1836 р. штатам було надано право контролювати діяльність банків у межах своїх кордонів. Це було початком періоду «вільного банківництва», упродовж якого банківська діяльність здійснювалась із незначним втручанням уряду. Деякі сучасні оглядачі вважають, що вільні банки були досить успішними посередниками у зведенні заощадників і позичальників. Період «вільного банківництва» тривав до ухвалення під час Громадянської війни Закону про національне банківництво.

Закон про національне банківництво від 1863 р. заснував сучасну дворівневу банківську систему США, в якій повноваження на банківську діяльність надає федеральний уряд або уряди штатів. Банки федерального рівня, відомі як національні банки, за якими здійснює нагляд Управління контролера грошового обігу (OCC) Скарбниці США, початково мали право випускати власні гроші у вигляді банкнот.

Для того, щоб ліквідувати права банків, акредитованих штатами США (відомі як банки штатів), випускати власні банкноти, законом про національне банківництво від 1863 р. конгрес запровадив превентивний податок на такі банкноти. Конгрес мав намір послабити конкуренцію для національних банків, позбавивши банки штатів додаткового джерела коштів. Однак банки штатів вийшли на ринок з близьким замінником грошей — депозитами до запитання, тобто рахунками, на які мож­на виписувати чеки, що легко обмінювалися на готівку. Національні банки також перейняли цю інновацію. Як наслідок — ці два типи банків співіснують до сьогодні.
ДЕСЬ, КОЛИСЬ, В ЯКІЙСЬ КРАЇНІ…
Уроки часів вільного банківництва

Насправді банки не були цілком «вільними» під час періоду вільного банківництва. Для отримання банківського чартеру штату (документа на право ведення операцій), банкам потрібно було: 1) виплачувати вкладникам золото на вимогу; 2) приймати на себе подвійні зобов’язання перед акціонерами банку (тобто вони мали подвійні зобов’язання на вартість вкладеного в них капіталу) і 3) приймати на депозитні рахунки облігації (як правило, облігації штатів) від органів банківського нагляду штатів.

Для характеристики періоду вільного банківництва історики нерідко використовують термін «дике банківництво». Така назва з’явилась тому, що бан­ки часто банкрутували, незважаючи на регулятивні спроби для їхнього захисту, завдаючи значних втрат користувачам банківської готівки. Більшість подальших дискусій у США щодо нестабільності вільного ринкового банківництва базувалися на досвіді цього періоду.

Економісти федерального резервного банку Міннеаполіса Артур Ролнік і Воррен Вебер у своєму дослідженні банківництва цього періоду в штатах Індіана, Міннесота, Нью-Йорк

і Вісконсін піддали сумніву такі погляди1.

Вони виявили, що майже половина вільних банків припинила свою діяльність, однак менше третини з них повністю не спромоглась викупити (пога­сити) банкноти за їхньою номінальною вартістю. Загалом збитки за банкнотами були невеликими — у середньому близько одного цента на долар. Хвилю банкрутств банків упродовж цього пе­ріоду можна пов’язати швидше із неви­конанням зобов’язань по облігаціях, якими забезпечуються банкноти, аніж із втратою довіри клієнтів до банків.

З цього періоду можна винести два уроки. По-перше, регулювання потрібне для того, щоб забезпечити оприлюд­нення інформації про якість активів банку, які забезпечують банкноти. По-друге, за умови володіння громадськістю інформацією про проблеми активів, які забезпечують банкноти банку, банкрутства банків є раціональними і відображають великі коливання вартості банківських активів. Державне втручання у банківську галузь, можливо, буде потрібне для того, щоб пристосуватися до таких великих коливань вартості активів.

1 Див. Arthur J. Rolnick and Warren E. Weber, «The Free Banking Era: New Evidence on Laissez-Faire Banking», American Economic Review, 73: 1080—1091, 1983.

Законодавство щодо банківництва не обмежилося лише законом про національне банківництво від 1863 р. Економічна криза, спричинена хвилею банкрутств банків, унаслідок яких заощадники втратили свої вклади, а позичальники — можливість залучення коштів, привела до створення у 1913 р. Федеральної резервної системи. Глибока банківська криза 1930-х років зумовила запровадження федерального страхування депозитів, згідно з яким більшість коштів вкладників застраховано. Починаючи з 1930-х років, інші види регулювання змінили конкурентне се- редовище банківництва. Як ми побачимо далі, регулювання банківської галузі є предметом гарячих дискусій. У наступному параграфі ми розглянемо ці регулювальні положення, пояснимо причини їх запровадження та проаналізуємо діяльність установ, які здійснюють ліцензування і контроль за банками.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ВИТОКИ СУЧАСНОЇ БАНКІВСЬКОЇ ГАЛУЗІ США:

  1. БОЧИНИН АНАТОЛИЙ ВЛАДИМИРОВИЧ. Тема терроризма на страницах качественной прессы США (на примере газет «Вашингтон пост», «Вашингтон Таймс» и «Нью-Йорк таймс» в период с 2010 по 2014 гг.). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Москва - 2015, 2015
  2. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  3. Определение твёрдости
  4. § 1. Генезис принципа зависимости в теории и международной практике
  5. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  6. Рентгенофазовый анализ
  7. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  8. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  9. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников
  10. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  11. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов