<<
>>

УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМ РИЗИКОМ

Окрім ризику, який беруть на себе внутрішні банки, міжнародні банки піддаються у своїх іноземних трансакціях валютному ризику. Оскільки коливання валют­них курсів можуть вплинути на прибуток банку, успішний міжнародний банк, приймаючи депозити і надаючи кредити, змушений управляти своїм валютним ризиком.

Пригадаємо, що банки, здійснюючи внутрішні операції, повинні застосовувати методи управління процентним ризиком так, щоби прибуток від їхніх кредитів переважав процентні платежі вкладникам. Аналогічно міжнародні банки повинні управляти валютним ризиком для того, щоб мінімізувати коливання величини власного капіталу банку, пов’язані зі зростанням або зниженням валютних курсів. Як і процентний ризик, валютний ризик може впливати на вартість активів і пасивів банку, а отже, на величину його власного капіталу.

Наприклад, припустимо, що банк США надає кредит у японських єнах на суму 1500 млн єн, однак він має на депозитах лише 1000 млн ієн. Тоді він фінансує кредит шляхом обміну інших валют. У момент надання кредиту валютний курс становив 100 єн за один долар. Тепер припустимо, що єна знецінилася щодо долара, і один долар, скажімо, коштуватиме 150 єн. Отже, вартість активів банку (кредит), визначених у доларах, знизилася з 15 млн дол. США (1500 млн єн / 100) до 10 млн дол. США (1500 млн єн / 150), тобто на 5 млн дол. США. Вартість пасивів банку (його депозити), виміряна у доларах, також знизилася з 10 млн дол. США (1000 млн єн / 100) до 6,7 млн дол. США (1000 млн єн / 150), тобто зменшилася на 3,3 млн дол. США. Тому власний капітал банку, обчислений як різниця між величиною пасивів та величиною активів, зменшився на 1,7 млн дол. США, незважаючи на те, що не відбулося жодних змін у виплатах за кредити та у рівні ризику з невиконання зобов’язань.

Як і у випадку з процентним ризиком, банк повністю може уникнути валютного ризику шляхом вирівнювання валютної структури активів і пасивів. Однак банки можуть мати наміри спекулювати на коливаннях валютних курсів. Оскільки великі банки мають можливість продавати депозити у будь-якій з провідних валют, проблема невідповідності валют легко розв’язується.

Однією із стратегій, за допомогою яких банки здійснюють хеджування проти коливань валютних курсів, є використання фінансових ф’ючерсів та опціонів (розділ 9). Наприклад, якщо банк США надає закордонний кредит у єнах і володіє мен­шою сумою депозитів у єнах, ніж вартість кредиту, то для хеджування проти можливості виникнення ситуації, коли вартість єни впаде відносно долара, він може використовувати ф’ючерсні контракти. Однак пригадаймо, що хеджування пов’язане з трансакційними витратами, і найкраще, коли хеджування взагалі відсут- нє (розділ 9).

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМ РИЗИКОМ:

  1. ЗАКЛЮЧЕНИЕ
  2. 1. Понятие, элементы и виды договоров купли-продажи.
  3. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  4. Рентгенофазовый анализ
  5. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  6. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  7. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников
  8. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  9. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  10. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  11. 1. Содержание (функции) государственного управления
  12. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  13. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  14. ГЛОССАРИЙ