<<
>>

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІЯМИ ФРС: АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Усі три головні інструменти монетарної політики ФРС здебільшого впливають на монетарну базу через зміни в попиті та пропозиції резервів. Отже, для розвитку навиків спостерігача за діями ФРС вам слід детально вивчити ринок резервів, який також відомий як федеральний резервний ринок.

У цьому розділі ми навчимо вас передбачати вплив зміни політики ФРС на рівень банківських резервів (R) та на федеральну резервну ставку (iff). Зміна федеральної резервної ставки відображається у зміні короткострокової процентної ставки. Отже, уміння прогнозувати зміни у федеральній резервній ставці допоможе вам приймати поінформованіші інвестиційні рішення.

Федеральний резервний ринок

Для аналізу чинників, що впливають на федеральну резервну ставку, нам потрібно дослідити попит з боку банківської системи та пропозицію з боку ФРС на резер­ви. Для того, аби розглянути, як ФРС використовує інструментарій монетарної політики для впливу на федеральну резервну ставку та пропозицію грошей, ми використаємо графічний аналіз попиту та пропозиції резервів.

Попит. Попит на резерви відображає попит банків на обов’язкові та надлишкові резерви. Функція попиту на федеральні фонди (D), як показано на рис. 20.2, охоплює як обов’язкові (RR), так і надлишкові резерви (ER) для незмінних резервних вимог та ринкових процентних ставок, які відрізняються від федеральної резервної ставки. Коли федеральна резервна ставка (iff) зростає, банки воліють утримувати нижчий рівень резервів. Вища федеральна резервна ставка збільшує «податок на резерви», отже, обов’язкові резерви перебувають в оберненій залежності до ринкових процентних ставок. Попит банків на надлишкові резерви також залежить від змін у процентній ставці. При нижчій федеральній резервній ставці збільшується попит на надлишкові резерви та знижується альтернативна вартість утримання надлишкових резервів.

Отже, загальний попит на резерви обернено залежний від федеральної резервної ставки.

Пропозиція. Функція пропозиції резервів (S), що також зображена на рис. 20.2, показує пропозицію наданих ФРС у позику резервів (дисконтні позики) та ненаданих у позику резервів (що розподіляються шляхом операцій на відкритому ринку). Зауважте, що крива пропозиції не є прямою лінією: вертикальна її частина представляє ненадані у позику резерви (NBR), що забезпечуються ФРС, тобто резерви, що дорівнюють NBR, є доступними, незалежно від рівня федеральної резервної ставки. Зміна нахилу кривої пропозиції відбувається за облікової ставки (id): коли федеральна резервна ставка стає меншою за облікову ставку, позики із ФРС дорівнюють нулю, оскільки банки можуть отримати дешевші позики в інших банків. Отже, в такому випадку резерви дорівнюють ненаданим резервам. Коли федеральна резервна ставка стає більшою за облікову ставку, зростають позики від ФРС. Нахил кривої пропозиції показує чутливість позик до змін федеральної резервної ставки понад облікову. Відносно малий нахил показує: навіть незначне зростання федеральної резервної ставки щодо облікової призведе до значного збільшення обсягів дисконтних позик. Стрімкий нахил кривої пропозиції показує: дисконтні позики є менш чутливими до різниці між федеральною резервною ставкою та обліковою ставкою.

Рівновага. Рівновага між федеральною резервною ставкою та рівнем резервів досягається на перетині кривих попиту та пропозиції, що відображено на графіку 20.2. Рівноважний рівень резервів дорівнює R*, рівноважна федеральна резервна ставка дорівнює , а облікова ставка дорівнює id.

Операції на відкритому ринку

Уявімо, що ФРС вирішує купити цінні папери скарбниці на суму 1 млрд дол. США. Якщо не відбувається інших змін, то купівля цінних паперів на відкритому ринку зміщує криву пропозиції резервів праворуч, від S0 до S1, що показано на рис.

20.3 а), збільшуючи банківські резерви та зменшуючи федеральну резервну ставку. Наслідком купівлі на відкритому ринку стане збільшення обсягів банківських резервів від до , а федеральна резервна ставка зменшиться від до . Подібним чином, продаж ФРС цінних паперів на відкритому ринку змістить криву пропозиції резервів ліворуч, від S0 до S1, що відображено на рис. 20.3 б), знижуючи рівень банківських резервів від до та збільшуючи федеральну резервну ставку від до . Купівля ФРС цінних паперів на відкритому ринку знижує федеральну резервну ставку. Продаж цінних паперів на відкритому ринку призведе до збільшення федеральної резервної ставки.

Зміни облікової ставки

Тепер розглянемо ефект впливу зміни облікової ставки на рівень резервів та на федеральну резервну ставку. Припустимо, що ФРС вирішує збільшити облікову ставку. Збільшення облікової ставки означає, що для банків дисконтні позики стануть менш привабливими за будь-якої федеральної резервної ставки. Рис. 20.4 а) показує, що збільшення облікової ставки з id0 до id1 продовжує вертикальну частину кривої пропозиції до нового, вищого рівня облікової ставки, зміщуючи криву пропозиції від S0 до S1. Нахил кривої пропозиції залишається незмінним, оскільки вища облікова ставка не збільшує чутливості банків до змін федеральної резервної ставки.

Відбувається зменшення позик за кожного рівня федеральної резервної ставки, оскільки зменшується розрив між федеральною резервною ставкою та (вже більшою) обліковою ставкою. Рівноважний рівень резервів зменшується від до , а федеральна резервна ставка з зростає до .

Рисунок 20.2. Рівновага на федеральному резервному ринку
Рівновага на ринку резервів досягається у точці перетину кривих попиту (D) та пропозиції (S). За даних обсягів ненаданих у позику резервів NBR та обліковій ставці id рівноважні резерви дорівнюють R*, а рівноважна федеральна резервна ставка дорівнює .

Уявімо, що ФРС вирішує знизити облікову ставку. В цьому випадку позики для банків стануть вигіднішими за будь-якого рівня федеральної резервної ставки. Рис. 20.4 б) показує, що зниження облікової ставки від id0 до id1 скоротить вертикальну частину кривої пропозиції до нового, нижчого рівня облікової ставки, зміщуючи криву пропозицію від S0 до S1. За кожного рівня федеральної резервної ставки надається більше позик, оскільки збільшується розрив між федеральною резервною ставкою та (вже нижчою) обліковою ставкою. Рівноважний рівень резервів збільшиться від до , а федеральна резервна ставка впаде від до .

Якщо не відбудеться інших змін, збільшення облікової ставки призведе до зростання федеральної резервної ставки та зниження резервів. Зменшення облікової ставки призведе до зменшення федеральної резервної ставки та зростання резервів.

Зміни в резервних вимогах

І нарешті уявімо, що ФРС вирішує збільшити обов’язкову норму резервів. Якщо інші чинники, що впливають на криві попиту та пропозиції, залишаються сталими, зростання обов’язкової норми резервів зміщує криву попиту праворуч (від D0 до D1), оскільки банкам доведеться утримувати більше резервів, що показано на рис. 20.5 а). Як наслідок, зростає рівень банківських резервів (від до ), а федеральна резервна ставка збільшується від до . Однак зменшення обов’язкової норми резервів, як показано на рис. 20.5 б), зміщує криву попиту ліворуч (від D0 до D1), бо банки вимагають менше резервів, зменшуючи свої резерви (від до ) і федеральну резервну ставку (від до ). За незмінності інших чинників, збіль- шення резервних вимог зумовить зростання федеральної резервної ставки. Зниження резервних вимог призведе до зниження федеральної резервної ставки. Загалом ФРС не змінює резервні вимоги з метою впливу на федеральну резервну ставку. Натомість ФРС використовує зміни ненаданих у позику резервів для нейтралізації впливу зміни резервних вимог на федеральну резервну ставку.

Рисунок 20.3. Вплив операцій на відкритому ринку на федеральний резервний ринок
Як показано в частині а):

1. Купівля ФРС цінних паперів на відкритому ринку збільшує обсяги ненаданих у позику резервів, що зміщує криву пропозиції праворуч від S0 до S1.

2. Збільшуються резерви від до , тим часом як федеральна резервна ставка знижується від до .

Як показано в частині б):

1. Продаж ФРС цінних паперів на відкритому ринку знижує ненадані у позику резерви, зміщуючи криву попиту ліворуч, від S0 до S1.

2. Зменшуються резерви від до , тим часом як федеральна резервна ставка зростає від до .

Інші зміни грошової бази

Можна використовувати графічний аналіз також і для інших коливань грошової бази, які можуть змусити ФРС здійснити захисні операції на відкритому ринку. Приміром, збільшення флоуту Федеральної резервної системи збільшує ненадані у позику резерви (розділ 18). Отже, крива пропозиції резервів зміщується праворуч, призводячи до збільшення резервів та нижчої федеральної резервної ставки. Як зазначалось при розгляді захисних операцій у попередньому розділі, ФРС може змістити криву пропозиції резервів назад ліворуч (знижуючи ненадані у позику резерви) шляхом продажу цінних паперів на відкритому ринку.

Іншим прикладом може бути значне збільшення депозитів скарбниці США у ФРС, з одночасним зменшенням банківських депозитів. Як наслідок, зменшуються резерви, крива пропозиції резервів зміщується ліворуч, зростає федеральна резервна ставка. Відділ торгівлі на відкритому ринку перебуваючи у постійному контакті зі скарбницею, знає про її дії, таким чином маючи можливість нейтралізувати їхній вплив шляхом додаткових захисних операцій купівлі на відкритому ринку. Це змістить криву пропозиції назад праворуч, відновивши попередній рівень резервів та федеральної резервної ставки.

Федеральна резервна ставка та монетарна політика

Багато економістів та аналітиків фінансових ринків використовують зміни у федеральній резервній ставці як кінцевий засіб визначення намірів ФРС щодо проведення монетарної політики. Причиною цього є те, що значний контроль рівня банківських резервів забезпечує ФРС важливий важіль впливу на федеральну резервну ставку. Зростання федеральної ставки відносно інших процентних ставок трактується як обмежувальна політика, сигналізуючи про намір ФРС підвищити процентні ставки та скоротити видатки в економіці. І навпаки, зменшення федеральної резервної ставки відносно інших процентних ставок трактується як експансійна політика, сигналізуючи про наміри ФРС знизити процентні ставки та стимулювати видатки. Використання короткострокових процентних ставок для сигналізації зрушень у монетарній політиці також поширене в країнах Європейського валютного союзу, Сполученому Королівстві та Японії1.

Рисунок 20.4. Вплив зміни облікової ставки на федеральний резервний ринок
Як показано в частині а):

1. ФРС збільшує дисконтну ставку від id0 до id1.

2. Стає довшою вертикальна частина кривої пропозиції. Нова крива пропозиції позначається як S1.

3. Рівень резервів знижується з до , а федеральна резервна ставка збільшується із до .

Як показано в частині б):

1. ФРС знижує облікову ставку з id0 до id1.

2. Стає коротшою вертикальна частина кривої пропозиції, нова крива пропозиції позначається як S1.

3. Зростає рівень резервів від до , а федеральна резервна ставка зменшується з до .

Наш графічний аналіз підтверджує це припущення і показує, як аналітики можуть передбачати наслідки дій ФРС щодо впливу на рівень резервів та федеральну резервну ставку. Отже, за незмінності інших чинників, купівля ФРС цінних паперів на відкритому ринку знижує федеральну резервну ставку. Купівля знаменує собою експансійну політику, оскільки вона збільшує пропозицію резервів, які банки використовують для купівлі цінних паперів або надання позик. Як наслідок, більші резерви у банківській системі ведуть до нижчої короткострокової процентної ставки. Продаж цінних паперів має обмежувальний характер, оскільки він знижує резерви та збільшує короткострокову процентну ставку. Збільшення облікової ставки має обмежувальний характер, сигналізуючи про наміри ФРС збільшити короткострокові процентні ставки. Зниження облікової ставки характеризується експансійністю, оскільки свідчить про наміри ФРС знизити короткострокові процентні ставки. За незмінності інших чинників і відсутності нейтра­лізуючих заходів щодо пропозиції резервів, збільшення резервних вимог має характер обмежувальної політики із зростанням федеральної резервної ставки. Змен­шення резервних вимог є експансійною політикою, знижуючи федеральну резерв­ну ставку.

Рисунок 20.5. Вплив зміни резервних вимог на федеральний резервний ринок
Як показано в частині а):

1. Зростання резервних вимог ФРС збільшує обов’язкові резерви, зміщуючи криву попиту від D0 до D1 та збільшуючи резерви від до .

2. Федеральна резервна ставка збільшується від до .

Як показано в частині б):

1. Зниження резервних вимог ФРС знижує обов’язкові резерви, зміщуючи криву попиту від D0 до D1, зменшуючи резерви від до .

2. Федеральна резервна ставка знижується від до .

Передбачення наслідків зміни федеральної резервної ставки. 3 січня 2001 р. Комітет з операцій на відкритому ринку ФРС ухвалив рішення знизити запланований рівень федеральної резервної ставки від 6,5 % до 6 %. Як така подія вплине на федеральну резервну ставку? Адже ця процентна ставка визначається ринком, а не встановлюється ФРС. Ситуацію, що складеться, можна продемонструвати за допомогою графіка резервів. Як показано на рис. 20.3 (а), рішення про зниження федеральної резервної ставки ФРС впроваджує шляхом збільшення пропозиції резервів. Для збільшення обсягу ненаданих у позику резервів ФРС здійснює купівлю на відкритому ринку. Такі дії зміщують криву пропозиції від S0 до S1, збільшуючи резерви від до , що призводить до зниження федеральної резервної ставки від до .

Того ж 3 січня ФРС знизила облікову ставку від 6 % до 5,75 %. Багато політиків та аналітиків схвалювали знаменний крок ФРС у напрямку сприяння економічному розвитку країни. Вони ґрунтувались на тому, що, як показано на рис. 20.4 (б), зниження облікової ставки від id0 (6 %) до id1 (5,75 %) змістить криву пропозиції резервів від S0 до S1. Як наслідок, матиме місце збільшення резервів від до , а федеральна резервна ставка знизиться від до .

Падаюча вартість коштів для кредиторів приведе, у свою чергу, до нижчої процентної ставки, яку вони стягують з приватних позичальників, що відображається у зниженні процентної ставки з позики для домогосподарств та підприємств. Таке зниження процентної ставки з позики збільшить попит на комерційні інвестиції та купівлю товарів тривалого вжитку.

Прикінцеві зауваження

Для прогнозування змін федеральної резервної ставки спостерігачі за діяльністю ФРС намагаються передбачити її дії щодо операцій на відкритому ринку, дисконтної політики та резервних вимог. (Нещодавно аналітики почали враховувати роль такого чинника, як невизначеність банківських залишків резервів, для визначення федеральної резервної ставки. Приміром, у завантажені дні банки можуть запланувати утримання більших резервів, аби уникнути покарань за добові овердрафти). Можливість прогнозувати дії ФРС є першим кроком для розуміння впливу монетарної політики на інші процентні ставки. Проте значний контроль ФРС над федеральною резервною ставкою не означає, що ФРС контролює інші процентні ставки. Пригадайте, приміром, що теорія сподівань щодо строкової структури процентних ставок стверджує: довгострокові процентні ставки частково відображають очікування щодо майбутніх короткострокових процентних ставок. Отже, важливими є також очікувані майбутні дії ФРС, а не лише її теперішня діяльність.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Припустимо, ви прочитали у Wall Street Journal про те, що ФРС підвищила рівень федеральної резервної ставки на півпроцента. Як, на вашу думку, діятиме ФРС для досягнення своєї мети?

Здійснивши графічний аналіз федерального фондового ринку, від ФРС можна очікувати здійснення продажу на відкритому ринку для зниження обсягів ненаданих у позику резервів, що змістить ліворуч криву NBR та підвищить федеральну резервну ставку.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
THE WALL STREET JOURNAL, 1 ЛЮТОГО 2001 Р.
Зниження ставки ФРС як засіб боротьби з економічними недугами
За допомогою вчорашнього зниження процентної ставки на півпроцента голова ради керуючих ФРС Алан Ґрінспен сподівається піднести економічний дух нації до того, як він заведе економіку в рецесію.

Дії ФРС разом зі ще одним у цьому році зниженням процентної ставки на півпроцента є найзначнішим послабленням з 1982 р. Проте теперішнє зниження суттєво відрізняється від зниження процентної ставки, яке відбулося 19 років тому. Тоді центральний банк намагався оживити економіку, яка впала у глибоку рецесію майже з удвічі більшим рівнем безробіття. У нашому випадку виглядає так, що пан Ґрінспен виписує ліки здоровому пацієнтові, адже рівень безробіття 4 % — найнижчий показник за останні 30 років.

Трішки незвичним є те, що голова ФРС нібито затіяв психологічну гру, намагаючись не те щоб оздоровити занепалу економіку, а відновити відчуття певності серед споживачів та підприємців. Він залишається переконаним у тому, що Нова Економіка — це реальне явище, і вона забезпечить вищі за середні темпи економічного зростання... Проте останні дослідження свідчать, що чимало споживачів та підприємців утратили цю віру...

Багато економістів, включно із Вільямом Дадлі, головою відділу економічного аналізу в Goldman Sachs у Нью-Йорку, вважають, що завдяки діям пана Ґрінспена ймовірність виникнення спаду зменшилася на 50 %. Неочікуване скорочення процентних ставок 3 січня, яке сталось у період між зборами FOMC, а не на регулярних зборах Комітету, сприяло поверненню акцій та корпоративних облігацій у попередній «здоровий» стан

у січні. Компаніям стало легше випускати цінні папери для фінансування нових інвестиційних проектів, а власники цінних паперів почуваються забезпеченішими, що спонукає їх більше витрачати.

«Ви ж не хочете підірвати довіру?», — говорить пан Дадлі. — «А проте фінансові ринки твердять, що вони не перебувають у критичному стані». Пан Дадлі стверджує, що головним засобом сповільнення тимчасового спаду, який завдяки ефекту снігової кулі може перерости у серйоз­нішу рецесію, є збереження довіри. З часу Другої світової війни рівень безробіття ніколи не перевищував межу 0,33 % у будь-який період економічного зростання, за винятком періодів страйків. Проте під час спаду він ніколи не перевищував 1,9 %. Якщо рівень безробіття почне зростати, то його дуже важко буде зупинити.

Хоч би що говорили про довіру споживачів, але дуже важливою також є і довіра підприємців, а руйнується вона навіть швидше. Якщо топ-менеджери в найбільших корпораціях країни відчувають песимізм, це приводить до відкладання витрат підприємств на нове обладнання — а це є основним стимулом для зростання....

Учора ФРС також зменшила здебільшого символічну облікову ставку на півпроцента, до 5 %. З початком цього року облікова ставка загалом зазнала спаду на один відсоток. У своїй заяві ФРС поінформувала, що «у прогнозованому майбутньому ризики є такими, що можуть послабити економіку», тобто ставки радше падатимуть, аніж зростатимуть. Деякі аналітики вважають, що наступне зниження відбудеться знову перед зборами FOMC, 20 березня...

АНАЛІЗУЮЧИ НОВИНИ…
Передовсім аналітики шукають наслідки впливу використання операцій ФРС на відкритому ринку та дисконтної політики на федеральний фондовий ринок — ринок, на якому банки щоденно надають позики один одному. Дії ФРС у напрямку зниження федеральної резервної ставки інтерпретуються як експансійна монетарна політика, оскільки падають також і процентні ставки, які сплачують домогосподарства та підприємства, що стимулює видатки.

31 січня 2001 р. Комітет з операцій на відкритому ринку ФРС проголосував за зниження рівня федеральної резервної ставки з 6 % до 5,5 % — найнижчого рівня за останні три роки. Як таке рішення вплине на федеральну резервну ставку? Федеральна резервна ставка визначається ринком, а не встановлюється напряму ФРС. Те, що трапиться, можна проілюструвати на графіку федеральних резервів. У частині а) графіка ФРС здійснює свій намір щодо зниження федеральної резерв­ної ставки шляхом збільшення пропозиції резервів. Вона здійснює купівлю на відкритому ринку з метою збільшення обсягу ненаданих у позику резервів. Це змістить криву пропозиції від S0 до S1, збільшивши резерви від R*0 до R*1 та знизивши федеральну ре- зервну ставку від i*ff0 до i*ff1.

Короткострокові процентні ставки тісно пов’язані з федеральною резервною ставкою. Падаюча вартість коштів для кре­диторів знизить, у свою чергу, процентну

ставку, якою вони обкладають приватних позичальників, що відображається у зниженні процентної ставки з позики для домогосподарств та підприємств. Таке зниження процентної ставки з позики збіль­шить попит на комерційні інвестиції та купівлю товарів тривалого вжитку, зменшуючи вірогідність економічного спаду.

31 січня ФРС також знизила облікову ставку на півпроцента, від 5,5 % до 5 %. Багато політиків та аналітиків схвалили дії ФРС у напрямку сприяння економічному розвитку країни та контроль за інфляцією. Як показано в частині б) графіка, вони ґрунтуються на тому, що зниження облікової ставки від id0 (5,5 %) до id1 (5 %) перемістить криву пропозиції резервів від S0 до S1. Як наслідок, відбудеться зростання резервів від R*0 до R*1, що спричинить падіння федеральної резервної ставки з i*ff0 до i*ff1. Аби досягти запланованого рівня федеральної резервної ставки, ФРС також може знизити обсяги ненаданих у позику резервів, як показано у частині а) графіка.

Для подальших роздумів...

Як вплине збільшення облікової ставки на дохідність тримісячних векселів скарб­ниці? На довгострокові облігації?

Джерело: Взято із Greg Ip and Nicholas Kulish, «Psychology Test: Latest Fed Rate Cut Combats a Contagion of Low Confidence,» The Wall Street Journal, February 1, 2001. Copyright 2001, Dow Jones and Company. Reprinted by permission.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
Дисконтна політика Вирівнювальний кредит

Ефект оприлюднення

Дисконтне вікно

Пролонгований (розширений) кредит

Сезонний кредит

Операції на відкритому ринку

Захисні операції

Динамічні операції

Угоди ФРС про зворотний викуп

Загальна директива

Операції з вирівняною купівлею-продажем

Відділ торгівлі ФРС на відкритому ринку

Кінцева купівля-продаж

Резервні вимоги

ПІДСУМКИ
1. Операції на відкритому ринку (купівля-продаж цінних паперів на фінансових ринках) є найпоширенішим голов­ним інструментом проведення моне­тарної політики. Комітет з операцій на відкритому ринку (FOMC) видає загальні орієнтири проведення ринкових операцій у формі директив. Деякі операції є динамічними, тобто вони здійснюються з метою впровадження рекомендованих FOMC змін у монетарній базі. Більшість операцій є захисними, тобто вони здійснюються з метою нейтралізації негативних змін у монетарній базі.

2. Суть дисконтної політики полягає у встановленні облікової ставки та умов надання дисконтних позик. ФРС виконує функцію кредитора останньої інстан­ції шляхом надання вирівнювальних, сезонних та пролонгованих (розширених) кредитів.

3. Резервні вимоги є потужним, але руйнівним засобом контролю за монетарною базою. Підвищення резервних вимог знижує грошовий мультиплікатор; зниження резервних вимог збільшує грошовий мультиплікатор. ФРС зазвичай уникає використання цього інструменту, оскільки значні зміни резервних вимог можуть спричинити витратний перерозподіл банківських порт­фелів.

4. Одним з індикаторів монетарної політики є федеральна резервна ставка. Зниження федеральної резервної ставки по відношенню до інших процентних ставок зазвичай асоціюється з експансійною монетарною політикою. Збільшення федеральної резервної ставки відносно інших ринкових процентних ставок зазвичай асоціюється з обмежувальною монетарною політикою.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Якщо операції на відкритому ринку вважаються найвагомішим засобом монетарної політики ФРС, чому тоді цей інструмент не був згаданий у початковому законі про Федеральну резервну систему?

2. Що стало основним інструментом проведення монетарної політики ФРС з 1930-х років? Який підрозділ Федеральної резервної системи визначає використання цього інструменту?

3. Які переваги мають операції на відкритому ринку над іншими засобами монетарної політики?

4. Оцініть твердження: оскільки на початку ФРС була створена для надання дисконтних позик з метою відвернення банківської паніки, то з появою страхування депозитів ця загроза була ефективно відвернена. Отже, нам більше не потрібна ФРС. Якщо навіть ФРС існуватиме,

то принаймні слід забрати у неї можливість надавати дисконтні позики.

5. Чому відбувається зростання наданих у позику резервів за зростання федеральної ставки на капітал?

6. Що спричиняє зміни облікової ставки?

7. Оцініть твердження: ФРС дуже часто змінює резервні вимоги, оскільки вони є дуже потужним засобом монетар­ної політики.

8. Яку роль відіграє для банківських резервів період оцінювання? Як ФРС визначає обов’язкові банківські резерви?

9. Якщо обов’язкові резервні вимоги для банку становлять 150 млн дол. США, а після закінчення періоду оцінювання у нього є резервів лише на суму 149 млн дол. США, то чи покарає його ФРС? Якщо так, то чому?

10. Який недолік містить аргумент ліквідності для резервних вимог?

11. Чому ФРС повинна контролювати дисконтне вікно? Чи потрібно було б це робити, якщо б облікова ставка була штрафною санкцією?

12. Який тип кредиту (вирівнювальний, сезонний, пролонгований) являють собою такі види дисконтних позик?

а) Причиною того, що Bigbank бере позику у ФРС є проблеми з ліквідністю,

коли один з його основних вкладників раптово переводить свій рахунок у інший банк.

б) Побоювання щодо банкрутства Megabank спричинило те, що великі вклад­ники закрили в ньому свої рахунки, змушуючи Megabank позичити у ФРС кілька мільярдів доларів на наступний рік.

в) First Bank бере у позику щорічний квітневий кредит на суму 5 млн дол. США для фермерів на посівну.

13. Хто такі спостерігачі (за діями) ФРС?

14. Оцініть твердження: гіпотеза ефек­тивного ринку твердить, що ринок перебуває у стані очікування зміни облікової став­ки, отже, ефект оприлюднення відсутній.

15. Які є два погляди щодо неконкретності заяв ФРС? Чи можна пояснити небажання ФРС бути точною у своїх заявах політичним тиском? Якщо так, то чому?

16. Чому в щоденних торгах на відкритому ринку відділ торгівлі Федерального резервного банку Нью-Йорка проводить консультації з учасниками ринку? Чому консультації проводяться також із департаментом скарбниці та з двома і більше членами FOMC?

17. Яка різниця між захисними та динамічними операціями на відкритому ринку?

АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. На який із видів процентних ставок справляють найбільший вплив операції на відкритому ринку? Що відбувається з цією процентною ставкою та з пропозицією грошей, коли ФРС проводить операції на відкритому ринку? Коли ФРС здійснює продаж на відкритому ринку?

2. Якщо грошовий мультиплікатор дорівнює 8, як зміниться пропозиція грошей при продажу ФРС на відкритому ринку облігацій на суму 1 млрд дол. США? Збільшиться чи зменшиться пропозиція грошей?

3. Який з трьох головних інструмен­тів монетарної політики використає ФРС,

аби зменшити пропозицію грошей на 100 млн. дол. США, коли грошовий мультиплікатор дорівнює 10, а грошова маса становить 500 млн дол. США ?

4. Що належить здійснити ФРС у переддень Різдва, коли населення використовує більше готівки?

5. Які з перелічених операцій на відкритому ринку є захисними, а які динамічними?

а) Скарбниця США здійснює великий платіж, а ФРС компенсує цей платіж шляхом проведення купівлі на відкритому ринку.

б) Відбулось неочікуване зміцнення економіки, на яке ФРС відповідає продажем на відкритому ринку.

в) Погана погода перешкоджає звичайному здійсненню клірингу чеків, збільшуючи флоут у банківській системі. Відповіддю ФРС буде продаж на відкритому ринку.

г) Відбувається падіння курсу долара, на що ФРС відповідає продажем на відкритому ринку.

6. Уявімо, що внаслідок зростання цін на нафту в економіці збільшується інфляція, спричинивши збільшення процентних ставок. ФРС оголошує збільшення облікової ставки. Чи можна вважати це сигналом жорсткішої моне­тарної політики? Якщо так, то чому?

7. Наведений список містить частини двох різних директив FОМС. Які з них характеризують експансійну монетарну політику, а які обмежувальну?

а)... ризики є такими, що у прогнозованому майбутньому можуть послабити економіку...

б)... ризики є такими, що у прогнозованому майбутньому можуть спричинити підвищений інфляційний тиск...

8. Припустимо, що ФРС більше не має права надавати дисконтні позики. Покажіть, як це відобразиться на гра­фіку резервів. За таких обставин зменшиться чи збільшиться вплив купівель на відкритому ринку на рівноважну федеральну резервну ставку? Покажіть це на графіку резервів.

9. Продемонструйте на графіку резервів, як ФРС може використовувати операції на відкритому ринку для нейтралізації збільшеного попиту на резерви, за умови незмінної федеральної резервної ставки.

10. Використовуючи графік резервів, покажіть, як ФРС може використовувати дисконтну політику для зниження федеральної резервної ставки. По-пер­ше, проілюструйте, що трапиться, коли ФРС знизить облікову ставку (точка на кривій пропозиції, в якій змінюється нахил кривої). По-друге, продемонструйте, що станеться, коли ФРС почне надавати дисконтні позики за незмінної облікової ставки (нахил частини кривої пропозиції стане менш стрімким).

11. Використайте графічний аналіз рівноваги на ринку резервів для прогнозування змін ненаданих у позику резервів, наданих у позику резервів та федеральної резервної ставки, використову­ючи умови (a) — (г).

а) ФРС здійснює продаж цінних паперів на відкритому ринку;

б) ФРС наполегливіше переконує бан­ки не використовувати дисконтне вікно;

в) банки та населення висловлюють занепокоєння щодо невідворотності бан­ківської кризи та інвестицій у купівлю цінних паперів на фінансових ринках;

г) ФРС знижує облікову ставку та проводить купівлю цінних паперів на відкритому ринку.

РОБОТА ЗІ СТАТИСТИЧНИМИ ДАНИМИ
1. Банки скаржаться, що резервні вимоги знижують їхні прибутки, оскільки вони змушені сплачувати проценти вклад­никам, не заробляючи нічого на своїх резервах. Знайдіть в останньому випуску Federal Reserve Bulletin таблицю з резервними вимогами. Припустимо, що на поточ­ному рахунку банку знаходиться 1 млрд дол. США. Обчисліть суму обов’язкових резервів банку. У тому ж випуску бюлетеня знайдіть середню федеральну резерв­ну ставку за минулий рік. Помножте федеральну резервну ставку на суму обов’язкових резервів для визначення втрат банку, спричинених дотриманням резервних вимог. Проте в будь-якому випадку банк утримував би певну суму в резервах для операційних цілей. Уявімо, що навіть за відсутності резервних вимог банк залишив 5 % обсягів депозитів у резервах. Наскільки такі необов’язкові резер­ви знизять прибутки банку? Якою насправді є вартість дотримання резервних вимог?

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІЯМИ ФРС: АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ:

  1. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  2. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  3. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  4. 1. Содержание (функции) государственного управления
  5. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  6. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  7. ГЛОССАРИЙ
  8. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  9. Введение
  10. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  11. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  12. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  13. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  14. Приложение 17.
  15. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  16. Рентгенофазовый анализ
  17. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  18. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  19. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников
  20. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ