<<
>>

СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ

Гроші полегшують ділові операції в економіці. Механізм проведення таких операцій відомий як система платежів. Система платежів із перебігом часу еволюціонувала від благородних металів до готівки, чеків та електронної системи платежів.

Справжні гроші — це гроші, які не потребують конвертації у прийнятніший засіб обміну, такий, як золото, срібло чи банкноти Федеральної резервної системи. Використання повноцінних грошей для торгівлі товарами й послугами у певний момент часу або протягом пев­ного часу за допомогою кредиту є найпростішою формою системи платежів.

Товарні гроші

Колись давно як засіб обміну використовувалися благородні метали, такі, як золото і срібло. Більшість торговельних операцій здійснювалися за допомогою цих матеріальних засобів, які були товарними грошима. Товарні гроші задовольняли критерії засобу обміну, проте існувала серйозна проблема: окрім інших чинників, їхня вартість залежала від проби дорогоцінного металу. Тому не виключалася можливість шахрайства шляхом додавання домішок інших металів. Відтак, якщо між торгівцями не існувало беззастережної довіри, вони змушені були щоразу перевіряти вагу і чистоту металу. Поважні купці, які були попередниками сучасних банкірів, розв’язували цю проблему так: вони робили пробу металів і ставили пробірне клеймо, яке засвідчувало вагу та чистоту металу, і брали за це комісійні. Без такої проби товарні гроші приймали хіба що зі знижкою. Невдовзі цей процес зацікавив можновладців. Якщо карбування товарних грошей чи засвідчення їхньої чистоти і ваги дає прибуток, то як можна залишатися осторонь? Королі й герцоги, з їхніми потребами фінансування війн та палаців, не могли не скористатися подібними можливостями.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ…
Що таке гроші? Запитайте у водія таксі

Декілька років тому я отримав повчальний урок щодо грошей від російських таксистів.

У серпні 1989 р. у складі групи американських фахівців я відвідав Москву і Ленінград (нині — Санкт-Петербург), щоб обговорити з радянськими колегами низку важливих економіч­них проблем.

Поїздки у московських таксі на зустрічі та на обіди були тяжким випробуванням. Господарі забезпечили нас певною сумою в рублях (радянська грошова одиниця того часу), проте російські торговці та водії таксі неохоче брали в оплату рублі. Ціни завжди називалися в доларах США,

німецьких марках або японських єнах і час­то були різними у різних водіїв.

Коли я ввечері в готелі поділився своїми враженнями з дружиною, вона сказала, що не відчула подібних проблем. Вона використовувала для сплати цигарки Marlboro! Наступного дня я скористався її порадою щодо Marlboro (інші бренди спра­цьовували гірше), і мої проблеми з валютами значно спростилися. Цигарки слугували і засобом обміну, і мірою вартості, оскільки таксисти могли легко перевести усі основні валюти в еквівалент Marlboro.

Цигарки Marlboro як засіб обміну замінили офіційні гроші (рублі). Marlboro мають стандартний рівень якості, легко впі- знаються і зберігають свою вартість — це справді логічні гроші.

Нерозмінні паперові гроші

Опора економіки лише на благородні метали призвела до незручності й обтяжливості системи платежів. Що, коли б вам довелося перевозити золоті зливки для здійснення операцій? Окрім того, що це було б складно й витратно, ви б іще й наражалися на ризик пограбування. Для розв’язання цієї проблеми приватні інститути й уряди почали зберігати повноцінні гроші і випускати паперові сертифікати, що їх представляли. У сучасній економіці паперову готівку зазвичай емітує центральний банк, який є спеціалізованим урядовим чи квазіурядовим інститутом фінансової системи, що регулює засоби обміну. Коли ви поглянете на доларову банкноту, то побачите, що вона фактично є банкнотою Федеральної резервної системи, випущеною ФРС — центральним банком США. Валюта, емітована ФРС, є законним платіжним засобом у США; тобто федеральний уряд зобов’язує приймати її для виплати боргів і вимагає, щоб податки сплачувалися готівкою або чеками, деномінованими у доларах.

Проте, без загальної згоди на це, доларові банкноти не були б справжнім засобом обміну і не могли б виконувати роль грошей.

Сучасна система платежів у США є системою паперових грошей. У такій системі гроші, санкціоновані центральним банком або урядом, є справжніми грішми і не потребують обміну на золото чи інші товарні гроші1. Це означає, що Федеральна резервна система не зобов’язана обмінювати вам долари на золото або срібло (чи навіть на алюміній). Ви, як і всі, погоджуєтеся приймати банкноти ФРС як гроші. У США Федеральна резервна система друкує доларові банкноти і зберігає вклади банків та федерального уряду. Банки можуть використовувати ці вклади для проведення взаємних операцій. У США ФРС має монопольне право на випуск готівки. Чеки, виписані на рахунки у приватних банках, є замінниками банкнот Федеральної резервної системи при оплаті за товари і послуги. Приватні банки не можуть друкувати власні банкноти.

На грудень 2000 р. в обігу перебувало банкнот Федеральної резервної системи на суму близько 460 млрд доларів США. Що перешкоджає ФРС надрукувати стільки доларів, скільки вона бажає? Взагалі, ніщо! У частині 5 буде проаналізовано, скільки грошей випускає в обіг ФРС. Поки що вважатимемо, що Федеральна резерв­на система друкує «потрібну» кількість грошей.

Чеки

Хоча застосування паперових грошей для суспільства значно дешевше, ніж товарних, їх також витратно переміщувати за здійснення великих за обсягами комерційних або фінансових операцій. Уявіть собі купівлю автомобіля за допомогою валізи доларових банкнот! Ще одне важливе вдосконалення системи платежів пов’язане з використанням замінників повноцінних грошей — чеків. Чеки є зобов’язаннями виплатити за вимогою повноцінні гроші і можуть виписуватися на гроші, які зберігаються на вкладах у фінансових інститутах. Чеки можуть виписуватися на будь-яку суму, і з ними складніше шахраювати, ніж із готівкою чи благородними металами. Внаслідок цього чеки зручні для проведення ділових операцій. Ще одна перевага використання чеків полягає в тому, що зникає потреба зустрічних перевезень готівки, оскільки багато платежів взаємно погашаються.

Подібну роль виконують і дорожні чеки; ці клаптики паперу, придбані у фінансових інститутах, можна використовувати для проведення ділових операцій.

Здійснення операцій за допомогою чеків вимагає більше етапів, ніж у випадку використання готівки. Припустимо, ваша сусідка по кімнаті заборгувала вам 50 доларів. Якщо вона віддасть вам 50 доларів готівкою, то у справі поставлено крапку. Припустимо, проте, що вона виписала вам чек на 50 доларів. Спочатку ви несете цей чек у свій банк. Службовці вашого банку, у свою чергу, повинні подати цей чек для оплати в банк, який обслуговує вашу сусідку, де і буде знято гроші з її рахунку. Потім ці гроші будуть переведені до вашого банку, де будуть зараховані на ваш рахунок, з якого можете одержати готівку. Цей процес звичайно займає кілька днів. Обробка неймовірно великого обсягу чеків коштує економіці США кілька мільярдів доларів щороку.

Чеки та інші замінники повноцінних грошей менш ліквідні, ніж готівка, і використання чеків пов’язане з певними видатками. Видатки на конвертацію чеків впливають на готовність продавця приймати їх замість повноцінних грошей. Якщо вам доведеться сплачувати 10 доларів при переведенні у готівку кожного чека, ви, поза сумнівом, надаватимете перевагу при розрахунках готівці. Ще один вид видат­ків — інформаційні видатки: час і зусилля, витрачені продавцем для перевірки, чи має покупець на рахунку достатню суму грошей для покриття виписаного чека. Приймання в оплату чеків вимагає більшої довіри з боку продавця, ніж при розрахунках готівкою.

Електронні гроші та електронна готівка

Нові досягнення у сфері телекомунікацій підвищили ефективність системи платежів, зменшивши час на інкасацію чеків та видатки на потоки паперових грошей при проведенні платежів. Операції тепер здійснюють за допомогою комп’ютерів у електронній системі платежів, з використанням комп’ютеризованих пристроїв для платежів та інкасації. Прикладом можуть слугувати дебетові картки та автоматизовані касові апарати — банкомати.

Дебетові картки можна використовувати як чеки: касові апарати у супермаркетах та крамницях роздрібної торгівлі під’єднані до комп’ютерів банків. Коли покупець використовує дебетову картку для купівлі бакалійних чи інших товарів, його банк моментально кредитує рахунок крамниці на потрібну величину і знімає відповідну суму з рахунка споживача. Така система усуває проблему довіри між покупцем та продавцем, що має місце при використанні чеків, оскільки комп’ютер банку санкціонує проведення операції. Електронні операції не є футуристичними прогнозами ХХІ ст., більшість операцій між фінансовими інститутами вже проводяться електронним шляхом.

Двадцять років тому, щоб покласти гроші на рахунок або зняти їх чи здійснити платежі, вам довелося б у робочий час стояти у черзі до касового віконця в банку. Сьогодні банкомати дають змогу здійснити ці операції у будь-який зручний для вас час. Більше того, банкомати під’єднані до мережі (наприклад, Cirrus), тому ви можете зняти готівку і поза межами вашого банку. На 1998 р. мережа Cirrus налічувала понад 200 000 банкоматів у США та у 67-ми інших країнах і територіях, за допомогою яких здійснювалося понад 1 млрд операцій щомісяця. Тому американські туристи мають змогу отримати готівку в Парижі для купівлі продуктів харчування та сувенірів. Більше того, Chemical Bank (перед його поглинанням Chase) і First National Bank of Boston запровадили у 1995 р. електронні чеки, які можуть широко використовуватися для платежів між користувачами мережі Інтернет.

Межі системи електронних платежів розширилися аж до використання електронних грошей (або е-грошей), які зберігають в електронному вигляді на картках чи комп’ютерних рахунках. Найпростішою версією електронних грошей є згадані вже дебетові картки, які дають змогу споживачам купувати товари і послуги, переказуючи кошти з їхніх банківських рахунків на рахунки продавців. Ці картки нагадують кредитні картки і використовуються зі зчитувачами карток.

Картки зі змінною вартістю мають фізичні характеристики дебетових карток, але містять цифрову готівку. Сума цієї готівки може бути встановленою заздалегідь або, на так званих «розумних» картках, збільшуватися за потреби. Ці картки широко використовують у Канаді, Чилі, Австрії, Сінгапурі та Китаї. У США подібні карт­ки поки що не набули популярності.

І, нарешті, електронні гроші (або е-гроші) — це цифрові гроші, що використовуються для купівлі товарів і послуг через Інтернет. Споживач отримує е-гроші через комп’ютер з Інтернет-банку і переказує їх на комп’ютер продавця. Електронні чеки або Інтернет-банківництво дають змогу споживачам оплачувати рахунки за допомогою е-чеків через мережу Інтернет. Електронні чеки значно зменшують видатки на проведення операцій порівняно з паперовими чеками.

Розвиток е-грошей захоплює уяву і дає підстави окремим оглядачам говорити про «безготівкове суспільство». Насправді ж існування суспільства, яке не використовуватиме готівки, малоймовірне. По-перше, створення інфраструктури для системи е-платежів вимагає значних видатків. По-друге, багато домогосподарств і фірм занепокоєні захистом своєї приватності в електронній системі, яка зазнає атак з боку комп’ютерних хакерів. Хоча потік паперових грошей у системі платежів імовірно скорочуватиметься, він навряд чи зникне цілком.

Отже, ефективність системи платежів, яка зростає зі зменшенням видатків на проведення операцій, дуже важлива для економіки. Уявімо собі, що банківська система зазнала краху і всі операції — торговельні й фінансові — треба здійснювати з використанням готівки. Вам довелося б носити значні суми готівки для фінансування усіх покупок, і з’явилися б додаткові видатки, пов’язані з захистом вашої готівки. Банківське кредитування унеможливилось би, що серйозно зашкодило б функції фінансової системи щодо забезпечення взаємодії заощадників та позичаль­ників. Тому руйнування системи платежів збільшує видатки обміну та кредитування. Наприклад, багато фахівців пояснює рівень економічного спаду в часи Великої депресії 1930-х років саме крахом банківської системи. Ефективне функціонування системи платежів в економіці є серйозною проблемою політики держави. Уряд зазвичай регулює функціонування засобів обміну і вживає заходів для захисту системи платежів1. КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Чи вважаєте ви, що готівка і чеки коли-небудь вийдуть з ужитку, і всі платежі здійснюватимуться електронним шляхом? Які переваги такого розвитку ситуації? Що може перешкодити цьому? На по- чатку 1990-х років аналітики прогнозували, що до кінця десятиліття значна частина споживчих покупок здійснюватиметься за допомогою дебетових карток. Такі електронні операції дешевші за операції з чеками і зручніші для споживачів, ніж використання готівки. Проте су- спільство без готівки не здається сьогодні реальним. Готівка використовуватиметься для здійснення невеликих покупок. До того ж, нерозв’язаними залишаються деякі правові проблеми. Наприклад, чи повинні ви нести відповідальність у ситуації, коли хтось дізнався секретний код доступу і незаконно переказав гроші з вашого рахунка? Крім того, дехто цінує анонімність, пов’язану з використанням готівки. Особи, що мають справу з нелегальними операціями (наприклад, з торгівлею наркотиками чи схемами уникнення оподаткування), навряд чи стануть користувачами дебетових карток.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ:

  1. Риски в системе персональных финансов61
  2. 1. Правовые основы системы образования
  3. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  4. 2. Система органов внутренних дел
  5. Предел прочности на изгиб порошковых алюмокомпозитов системы с наномодификаторами
  6. Индикаторы сбалансированного развития системы персональных финансов
  7. § 2. Система гарантий обеспечения прав граждан
  8. Функции и система персональных финансов[36]
  9. Твердость порошковых алюмокомпозитов системы А1-3масс.%М- 1масс.%Cu, АМмасс^^ и A1-4масс.%Mg с наномодификаторами
  10. Жаростойкость порошковых алюмокомпозитов системы A1-3маcc.%Ni- 1маcc.%Cu с наномодификаторами
  11. ГЛАВА 2. ОЦЕНКА СИСТЕМЫ ПЕРСОНАЛЬНЫХ ФИНАНСОВ РОССИИ
  12. 3.4 Исследование процесса спарк-плазменного спекания порошковых алюмокомпозитов системы Л1-3масс.%М-1масс.%Си с наномодификаторами