<<
>>

Розділ 24. Зв’язок між фінансовою системою та економікою: модель IS-LM-FE

Починаючи з другої половини 1991 р., Федеральна резервна система знизила короткострокові процентні ставки з метою стимулювання відродження економіки після рецесії 1990—1991 років.

Головним завданням ФРС було заохотити фірми інвестувати в нові виробничі потужності; для цього потрібно було знизити видатки на фінансування капітальних благ. Після зростання обсягу виробництва і виходу економіки зі спаду Федеральна резервна система підвищила процентні ставки у 1994—1995 роках з метою втримати стабільні темпи приросту виробництва та стримати інфляційний тиск. Восени 1998 р. ФРС знову знизила короткострокові процентні ставки для подолання можливих негативних наслідків азійської фінансової кризи для економічного зростання США. А на початку 2001 р. центральний банк знову трохи знизив процентні ставки для зменшення ймовірності рецесії.

Звідки ФРС знає, що процентні ставки матимуть вплив на виробництво? Який існує зв’язок між діями учасників фінансової системи — центрального банку, фірм, які залучають кошти на фінансовому ринку, і заощадників, які хочуть придбати фінансові активи, — та функціонуванням економіки?

У цьому розділі спробуємо відповісти на ці запитання, використовуючи модель IS-LM-FE, яка пов’язує процентну ставку, що встановлюється на ринку капіталу, з обсягом виробництва, який визначається на ринку товарів і послуг. Як і інші моделі, модель IS-LM-FE вимагає багатьох припущень та абстрагування від реальної дійсності. Тим не менше, її передбачення про вплив процентних ставок на виробництво і навпаки можуть дати корисну інформацію політикам щодо того, як економіка реагуватиме на зміни в політиці.

Спочатку ми ознайомимося з припущеннями, необхідними для побудови моделі, а також спрощеннями щодо фінансової системи і національної економіки. Вивівши модель, простежимо, як з її допомогою можна передбачати зміни у часі процентних ставок, обсягу виробництва та інших змінних, що визначають функціонування економіки.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме Розділ 24. Зв’язок між фінансовою системою та економікою: модель IS-LM-FE:

  1. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  2. 2.2 Фотонная модель прохождения света через кристалл с произвольным распределением рассеивающих OA.
  3. 2.6 Модель синтеза множества характерных точек и обобщения сегментов и контуров объектов полученных с разных оптико­электронных датчиков
  4. 2 МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ОБРАБОТКИ ИЗОБРАЖЕНИЙ УСТРОЙСТВОМ ТРЕХМЕРНОГО ТЕХНИЧЕСКОГО ЗРЕНИЯ С МНОЖЕСТВЕННЫМИ ИСТОЧНИКАМИ ИЗОБРАЖЕНИЙ
  5. Риски в системе персональных финансов61
  6. 1. Правовые основы системы образования
  7. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  8. 2. Система органов внутренних дел
  9. Предел прочности на изгиб порошковых алюмокомпозитов системы с наномодификаторами
  10. Индикаторы сбалансированного развития системы персональных финансов
  11. § 2. Система гарантий обеспечения прав граждан
  12. Функции и система персональных финансов[36]
  13. Твердость порошковых алюмокомпозитов системы А1-3масс.%М- 1масс.%Cu, АМмасс^^ и A1-4масс.%Mg с наномодификаторами
  14. Жаростойкость порошковых алюмокомпозитов системы A1-3маcc.%Ni- 1маcc.%Cu с наномодификаторами
  15. ГЛАВА 2. ОЦЕНКА СИСТЕМЫ ПЕРСОНАЛЬНЫХ ФИНАНСОВ РОССИИ
  16. 3.4 Исследование процесса спарк-плазменного спекания порошковых алюмокомпозитов системы Л1-3масс.%М-1масс.%Си с наномодификаторами
  17. Модернизация системы персональных финансов для обеспечения устойчивого развития российской экономики
  18. Коррозионную стойкость изгиб порошковых алюмокомпозитов системы Al-3масс.%Ni-1масс.%Cu с наномодификаторами
  19. ГЛАВА 3. ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ СИСТЕМЫ ПЕРСОНАЛЬНЫХ ФИНАНСОВ РОССИИ