<<
>>

Розділ 12. Чим займаються фінансові інститути?

Кінець 1990-х років став періодом випробувань для фінансових інститутів. Конкуренція, некваліфікований менеджмент і низка невдалих рішень спричинили занепад багатьох ощадних установ та банків на початку 1990-х років.

Чимало банків, які вистояли, злились для розширення ринку та зниження витрат шляхом економії від масштабу. Так, у 1995 р. внаслідок злиття банки-гіганти Chase та Chemical утворили найбільший у США банк. У 1998 р. злиття банків Citicorp та Travelers, Bank America та NationsBank, Deutsche Bank та Bankers Trust привело до утворення ще більших установ. Нові закони, ухвалені Конгресом у 1994—1995 роках, дали старт новому етапу конкуренції між банками та іншими фінансовими інститутами. У 1994 р. Melon Bank придбав Dreyfus — провідний взаємний фонд; злиття у 1998 р. банків Citіcorp та Travelers спричинило утворення фінансового супермаркету. Всі ці зміни розмили відмінності між різними видами фінансових інституцій, створюючи для них нові можливості із започаткування або поліпшення послуг позичальникам та заощадникам. Справді, три найбільших у світі за активами фінансові інститути 2000 р. — Deutsche Bank, Bank of Tokio Mitsubishi та Citigroup — активно надають переважну більшість фінансових послуг.

У частині 4, і в цьому розділі зокрема, аналізується роль фінансових інститутів у фінансовій системі. Щоб зрозуміти зміни, які відбулись і які відбуваються, ми визначимо традиційні ролі таких організацій фінансової системи:

1) інститути ринку цінних паперів: інвестиційні банки, брокерські фірми та організовані біржі;

2) інвестиційні установи: взаємні фонди і фінансові компанії;

3) контрактні заощаджувальні інститути: страхові компанії та пенсійні фонди;

4) депозитні установи: комерційні банки, ощадні установи, кредитні спілки;

5) державні фінансові установи.

Незважаючи на те, що інститути ринку цінних паперів не належать до фінансових посередників, ми також охоплюємо їх в обговоренні фінансових інститутів, тому що вони сприяють взаємодії заощадників і позичальників у межах фінансової системи.

У цьому розділі ми зосередимо увагу на проблемах розподілу ризику і забезпечення ліквідності, на інформаційних функціях фінансових інститутів та на їхній ролі у взаємодії заощадників і позичальників. Ми також обговоримо проблеми, які виникають перед кожною з цих інституцій, та вкажемо на шляхи їх розв’язання.

Фінансові посередники управляють величезною кількістю активів фінансової системи. У таблиці 12.1 представлено динаміку зміни частки активів кожного з посередників за останні 40 років. Ці зміни пов’язані з загостренням конкуренції, державним регулюванням та фінансовими інноваціями, про що мова йтиме пізніше. Ми зможемо зрозуміти причини та наслідки змін лише тоді, коли проаналізуємо роль кожної з цих установ. Цей розділ містить саме таку інформацію і дає аналіз головних регулюючих та конкурентних змін у середовищі кожної з цих інституцій — змін, які зумовлюють їх адаптацію, або пропозицію нових продуктів заощадникам та позичальникам, або зміну стратегії діяльності.

Таблиця 12.1. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ У США*

Тип Активи (млрд дол.)

2000

% від загальної вартості активів посередників
1960 1970 1980 1990 2000
Взаємні фонди
Взаємні фонди грошового ринку 1698 0,0 0,0 1,8 4,4 5,7
Інші взаємні фонди 4988 2,9 3,5 1,6 5,7 16,6
Фінансові компанії 1071 4,7 4,7 4,9 5,4 3,6
Страхові компанії
Компанії зі страхування життя 3199 19,4 14,8 11,0 12,1 10,7
Компанії зі страхування майна та здоров’я 895 4,4 3,7 4,3 4,7 3,0
Пенсійні фонди
Приватні пенсійні фонди 5129 6,3 8,1 12,0 14,4 17,1
Державні та муніципальні пенсійні фонди 3034 3,3 4,4 4,7 6,5 10,1
Депозитні установи
Комерційні банки 6344 38,2 37,2 35,7 29,3 21,2
Ощадні установи 1303 18,8 18,8 18,8 12,1 4,3
Кредитні спілки 435 1,1 1,4 1,5 1,9 1,5
Державні фінансові установи 1883 1,0 3,4 4,2 3,7 6,3
Усього 30 трлн дол.
* Станом на 30 вересня 2000 р.

Джерело: Board of Governors of the Federal Reserve System, Flow of Funds Accounts: Flows and Outstan­dings, December 8, 2000.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме Розділ 12. Чим займаються фінансові інститути?:

  1. Приложение 1
  2. 1. Содержание (функции) государственного управления
  3. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  4. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  5. ГЛОССАРИЙ
  6. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  7. Введение
  8. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  9. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  10. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  11. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  12. Приложение 17.
  13. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  14. Рентгенофазовый анализ
  15. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  16. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  17. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников