<<
>>

ПРОПОЗИЦІЯ І ПОПИТ НА РИНКАХ ОБЛІГАЦІЙ ТА ПОЗИЧКОВИХ КОШТІВ*

Процентна ставка, яка превалює на ринку облігацій, визначається попитом на облігації та їх пропозицією. Для дослідження процесу встановлення процентної ставки спершу зосередимо увагу на поведінці покупців та продавців облігацій.

Обмежимо наш аналіз кількістю облігацій на ринку та їхньою ціною, вважаючи усі інші чинники незмінними. Після з’ясування основних взаємозв’язків спробуємо врахувати вплив деяких із цих «інших чинників» і поглянемо, як це змінить наші попередні уявлення про функціонування ринку облігацій.

Аналізувати поведінку покупців і продавців облігацій можна за допомогою двох різних підходів. По-перше, облігацію можна розглядати як «благо (товар)». У цьому разі позикодавець купує облігацію, а позичальник її продає. Сума, яку позикодавець платить за облігацію, є її «ціною». З іншого погляду, використання коштів є «благом». Тоді позичальник є покупцем, оскільки він купує можливість використання коштів і платить за це, водночас обіцяючи повернути позичку. Продавець є постачальником коштів, а процентна ставка — їхньою «ціною». У наступній таблиці підсумовано два підходи до аналізу ринку облігацій.

Товар: облігація Товар: використання коштів
Покупець Позикодавець, який купує облігацію Позичальник, який мобілізує кошти
Продавець Позичальник, який емітує облігацію Позикодавець, який постачає кошти
Ціна Ціна облігації Процентна ставка

Перший крок у дослідженні процесу визначення процентних ставок на ринку облігацій полягає у спостереженні за змінами кількості внаслідок змін ціни. Якщо товаром є облігація, то кількість облігацій змінюватиметься зі зміною їхньої ціни. Якщо товаром є позичкові кошти, то кількість позичкових коштів змінюватиметься зі змінами процентної ставки.

Наш аналіз ілюструє обернену залежність між цінами облігацій та процентними ставками, яку було з’ясовано у розділі 4.

Крива попиту

Передовсім з’ясуємо залежність між ціною облігацій і величиною попиту на облігації з боку позикодавців. Проаналізуймо попит на однорічні дисконтні облігації, які передбачають виплату власникові у момент погашення 10 000 дол. США. За ціни облігації 8000 дол. (точка А на рисунку 6.1(а)) позикодавці бажають придбати більше таких облігацій, ніж за ціни 9500 дол. (точка В). Така залежність між ціною і кількістю зумовлює вигляд кривої попиту на рисунку 6.1(а). Крива попиту є спадною, бо позикодавці хочуть і спроможні купити більше облігацій, якщо їхня ціна нижча.

На рисунку 6.1(а) крива попиту відображає залежність між величиною попиту на облігації (по горизонтальній осі) та ціною облігацій (по вертикальній осі), за постійних значень інших змінних. Зміни величин цих інших змінних переміщують криву попиту; це стане предметом аналізу трохи згодом.

Для побудови кривої попиту на ринку облігацій, коли товаром вважаємо позичкові кошти, а не облігації, потрібно знайти процентні ставки для дисконтних облігацій, які продають за 8000 дол. США і 9500 дол. США. Очікувана віддача від володіння облігацією впродовж одного року — це її дохід на момент погашення. Формула для обчислення доходу на момент погашення і у цьому разі має вигляд і = (Номінальна вартість – Дисконтна ціна)/Дисконтна ціна. Номінальна вартість відома — 10 000 дол. США. Якщо дисконтна ціна становить 8000 дол. США, то відповідна процентна ставка і дорівнює

(10 000 – 8000)/8000 = 25 %.

Якщо дисконтна ціна становить 9500 дол., то процентна ставка дорівнює

(10 000 – 9500)/9500 = 5,3 %.

Для тлумачення цих результатів по горизонтальній осі рисунка 6.1(b) ми відкладаємо позичкові кошти L, суму коштів, які переходять з рук позикодавців до рук позичальників. По вертикальній осі відкладаємо ціну. Вимірювання ціни позички як «обіцянки» вимагає трохи більшої проникливості, ніж вимірювання ціни цінних паперів.

У цьому випадку позикодавців цікавить процент, який вони можуть заробити, — норма ренти на їхні кошти. За ціни облігації 8000 дол. США процентна ставка дорівнює 25 % (точка А). За ціни 9500 дол. США процентна ставка становить 5,3 % (точка В). Попит на облігації еквівалентний пропозиції позичкових коштів. Зі зростанням процентної ставки від 5,3 % до 25 %, за інших рівних умов, позикодавці готові й спроможні збільшити кількість коштів, які пропонуються позичальникам. Як видно з рисунка 6.1(b), крива пропозиції позичкових коштів Ls є висхідною: за інших рівних умов, зі зростанням процентної ставки позикодавці готові постачати більшу кількість коштів.

Рисунок 6.1. Попит на облігації з боку позикодавців
а) Крива попиту на облігації, Bd, відображає обернену залежність між величиною попиту на облігації з боку позикодавців і ціною облігацій, за інших рівних умов.

b) Крива пропозиції позичкових коштів, Ls, відображає пряму залежність між величиною пропозиції позичкових коштів з боку позикодавців і процентною ставкою, за інших рівних умов.

Крива пропозиції

Крива пропозиції облігацій показує, як величина пропозиції облігацій з боку позичальників змінюється зі зміною цін облігацій, за інших рівних умов. На рисунку 6.2(а) видно, яку кількість облігацій готові запропонувати позичальники за зміни їхньої ціни. Знову візьмімо однорічну дисконтну облігацію номінальною вартістю 10 000 дол. США. Позичальники бажають і спроможні пропонувати більшу кількість облігацій (зобов’язань повернути кошти) за ціни облігацій 9500 дол. США (точка С), ніж за ціни 8000 дол. (точка D). Крива пропозиції облігацій, Вs, є висхідною.

Рисунок 6.2. Пропозиція облігацій
а) Крива пропозиції облігації, Bs, відображає пряму залежність між величиною пропозиції облігацій з боку позичальників і ціною облігацій, за інших рівних умов.

б) Крива попиту на позичкові кошти, Ld, відображає обернену залежність між величиною попиту на позичкові кошти з боку позичальників і процент­ною ставкою, за інших рівних умов.

Щоб проаналізувати ринок облігацій з погляду попиту на позичкові кошти, погляньмо на поведінку позичальників, яким потрібні кошти, що є у позикодавців. Цей підхід відображено на рисунку 6.2(b). Попит позичальників на позичкові кошти зростає за нижчих процентних ставок. За ціни 9500 дол. США процентна ставка на дисконтну облігацію дорівнює 5,3 % (точка С); за ціни 8000 дол. процентна став­ка дорівнює 25 % (точка D). Зі зростанням процентної ставки від 5,3 % до 25 % позичальники бажають і спроможні позичати менше на ринку позичкових коштів. Відтак крива попиту на позичкові кошти Ld є спадною.

Ринкова рівновага

У нас тепер достатньо інформації для визначення ринкової процентної ставки на ринках облігацій та позичкових коштів за допомогою одночасного аналізу кривих попиту і пропозиції. Розглянемо приклад з дисконтними облігаціями номінальною вартістю 10 000 дол. США і з’ясуймо, яка ціна облігацій превалюватиме і якою буде ринкова процентна ставка. Для цього на рисунку 6.3 одночасно зобразимо криві попиту і пропозиції з рисунків 6.1. та 6.2.

Які ціна облігації та процентна ставка переважатимуть на ринку?

Рівноважна ціна облігації Р* визначається точкою перетину кривої попиту на облігації, Bd, з кривою пропозиції облігацій, Bs, тобто точкою Е на рисунку 6.3(а). Що мається на увазі під терміном рівновага? Суттєво, що у стані рівноваги ціна облігацій та їхня кількість залишаються постійними. Ні у заощадників, ні у позичальників немає стимулів для зміни своїх рішень щодо купівлі чи продажу облігацій.

Щоб з’ясувати, чому це так, погляньмо, що відбудеться, якщо ринок не перебуває у рівновазі. Відсутність рівноваги на ринку можна аналізувати за двох підходів. Розпочнімо з розгляду цін облігацій та їхньої кількості.

Рисунок 6.3. Рівновага на ринках облігацій та позичкових коштів
а) За рівноважної ціни облігацій Р* величина попиту на облігації з боку позикодавців дорівнює величині пропозиції облігацій з боку позичальників. За будь-якої ціни, вищої ніж Р*, існує надлишковий попит на облігації. Дії покупців облігацій та їх продавців штовхають ціну облігацій у напрямку до Р*.

b) За рівноважної процентної ставки, і*, величина пропозиції позичкових коштів з боку позикодавців дорівнює величині попиту на позичкові кошти з боку позичальників. За будь-якої процентної ставки, нижчої ніж і*, існує надлишковий попит на позичкові кошти. За будь-якої процентної ставки, вищої ніж і*, існує надлишкова пропозиція позичкових коштів. Дії позикодавців і позичальників спричиняють зміну процентної ставки у напрямку до і*.

Припустимо, що ціна облігацій на рисунку 6.3(а) становить Р1 = 9500 дол. США і є вищою за рівноважну ціну Р* = 9091 дол. США. У цьому разі величина пропозиції облігацій з боку позичальників перевищує величину попиту на облігації з боку позикодавців, так що існує надлишкова пропозиція облігацій. Позикодавці купують пов­ністю ту кількість облігацій, яку бажають придбати за даної ціни. Проте частина потенційних позичальників не може знайти собі позикодавців. Відтак у них є стимул для зниження запропонованої ціни облігацій, щоб позикодавці все-таки купили їх. Зі зниженням ціни облігацій відбуваються дві речі. По-перше, частина позикодавців, які досі не бажали надавати позички, роблять це, оскільки заробляють тепер вищу віддачу. По-друге, частина позичальників втрачає інтерес до одержання позички, бо ціна її зростає. Ціна облігацій продовжує знижуватися доти, поки не буде усунуто надлишкову пропозицію коштів. Рівновага відновлюється за ціни Р* = 9091 дол. США (точка Е на графіку), коли величина попиту на облігації дорівнює величині їх пропозиції.

Натомість, припустимо, що ціна облігацій на рисунку 6.3(а) становить Р2 = 8000 дол. і є нижчою за Р*. У цьому разі величина попиту на облігації з боку позикодавців перевищує кількість облігацій, яку готові запропонувати позичальники, так що існує надлишковий попит на облігації. Позичальники продають усю кількість облігацій, яку бажають продати за даної ціни. Проте частина людей, які готові надати позички, не можуть знайти жодної облігації для купівлі за даної ціни. Відтак у них є стимул підвищувати ціну, за якою вони готові купити облігації у позичальників. Зі зростанням ціни облігацій відбуваються дві речі. По-перше, частина людей, які досі не мали наміру брати позичку, роблять це, оскільки ціна позички знизилась. По-друге, частина (потенційних) позикодавців втрачає інтерес до надання позичок, оскільки це приносить тепер нижчу очікувану віддачу. Ціна облігацій зростає доти, поки за ціни Р* = 9091 дол. не буде усунуто надлишковий попит на облігації і не відновиться рівновага (точка Е на графіку). Фінансова система робить можливим таке повернення до стану рівноваги.

Можна розглянути цю саму тенденцію до досягнення рівноваги на ринку позичкових коштів, як показано на рисунку 6.3(b). За процентної ставки 5,3 % позичальники потребують більше коштів, ніж готові запропонувати позикодавці. Щоб мати змогу отримати вищі обсяги позичок, позичальники повинні запропонувати вищу процентну ставку. Зі зростанням процентної ставки готовність позикодавців надавати позичкові кошти зростає, а позичальники зменшують свої заплановані видатки на інвестиції. Процентна ставка продовжує зростати до усунення надлишкового попиту на позичкові кошти і досягнення рівноваги (точка Е на графіку) за і* = 10 %.

Згадаймо також, що крива попиту на облігації відображає кількість позичкових коштів, які готові запропонувати позикодавці. Тому надлишковий попит на облігації за Р2 відповідає надлишковій пропозиції позичкових коштів за процентної ставки і2 = 25 %. За цієї процентної ставки позикодавці готові запропонувати більше коштів, ніж бажають взяти у позичку позичальники. Позикодавці змушені знижувати прийнятну для них процентну ставку, щоб залучити нових позичальників. Зі зниженням процентної ставки бажання позичальників отримати кошти зростає, а позикодавці пропонують меншу їх кількість. Процентна ставка знижується доти, поки не буде усунуто надлишкову пропозицію позичкових коштів і досягнуто рівноваги (точка Е на графіку) за і* = 10 %.

Отже, дії покупців і продавців зумовлюють тяжіння ринку облігацій до встановлення рівноважних значень ціни облігацій та процентної ставки.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ПРОПОЗИЦІЯ І ПОПИТ НА РИНКАХ ОБЛІГАЦІЙ ТА ПОЗИЧКОВИХ КОШТІВ*:

  1. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  2. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  3. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  4. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  5. 1. Содержание (функции) государственного управления
  6. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  7. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  8. ГЛОССАРИЙ
  9. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  10. Введение
  11. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  12. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  13. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)