<<
>>

ПОЯСНЕННЯ ПОПИТУ НА ГРОШІ

Тепер ми можемо синтезувати наш аналіз трансакційних мотивів та мотивів вибору портфеля, що визначають нагромадження грошей, у цілісну модель попиту на реальні грошові запаси, яка б включала трансакційні мотиви та мотиви вибору портфеля.

Нам уже відомі такі закономірності:

1. Попит на реальні грошові запаси прямо пов’язаний з обсягом трансакцій, які можна виразити через реальний дохід, Y. Якщо ми хочемо в наступному році більше купувати, ніж у поточному, то нам загалом необхідно більше запасів грошей.

2. Попит на реальні запаси грошей обернено залежить від факторів платіжної системи S, які є альтернативними способами здійснення платежів за трансакції. Широке використання банківських кредиток загалом зменшує попит на гроші.

3. Оскільки існує багато альтернатив грошам як фінансовому активу, очікуваний дохід на кожен із них (скоригований на різницю в ризику, ліквідності та вартості інформації) теж, у принципі, впливає на попит на гроші.

Тому ми використовуємо номінальну процентну ставку, і, для визначення очікуваної віддачі негрошових активів. Згідно з теорією вибору портфеля, за інших рівних умов, попит на реальні гроші обернено залежний від різниці між очікуваною віддачею на альтернативні активи, і, та віддачею на гроші (включно з вигодою володіння ними) іМ*. Отже, якщо віддача векселів Державної скарбниці зростає порівняно з віддачею грошей, заощадники використають частину грошей для купівлі Т-векселів, що зменшить нагромаджені гроші. Попит на реальні грошові запаси зменшується, оскільки частина багатства зберігатиметься у вигляді альтернативних активів з більшою віддачею.

Функція попиту на гроші

Врахуємо всі розглянуті нами чинники до моделі надання переваги ліквідності, яку ми зможемо використати для прогнозування попиту на гроші в США та інших країнах. Попит на реальні грошові запаси, як відомо, є попитом на номінальні залишки Md, поділені на рівень цін Р:

(23.7)

Функція ліквідності, виражена через L у рівнянні 23.7, виражає залежність попиту на реальні грошові запаси від реального доходу Y, факторів платіжної системи S та очікувану віддачу негрошових активів і грошей (і – іМ).

Підсумуємо всі залеж­ності:

· збільшення реального доходу збільшує попит на реальне нагромадження грошей;

· збільшення доступності грошових замінників як засобів платежів зменшує попит на реальну кількість грошей;

· зростання альтернативної вартості, пов’язаної з нагромадженням грошей, зменшує попит на реальну кількість грошей (ситуація, коли ринкова процентна став­ка зростає порівняно з віддачею на гроші);

· підвищення рівня очікуваної інфляції збільшує альтернативну вартість нагромадження грошей і зменшує попит на них, за умови, що ринкова процентна ставка збільшується порівняно з процентом на гроші у міру зростання очікуваного рівня інфляції.

Попит на гроші, виражений рівнянням 23.7, дає нам корисну інформацію про зміни рівня грошових касових залишків у часі відповідно до змін реального доходу та очікуваної віддачі на гроші й негрошові активи. У табл. 23.1 підсумовано всі чинники попиту на гроші.

Таблиця 23.1. ЧИННИКИ ПОПИТУ НА ГРОШІ

Збільшення... Спричиняє... Унаслідок...
рівня цін, Р пропорційне збільшення попиту трансакційних мотивів збільшення рівня цін удвічі вимагає пропорційного збільшення кількості грошових одиниць у 2 рази для забезпечення сталого обсягу трансакцій
реального доходу, Y менш ніж пропорційне збільшення попиту трансакційних мотивів збільшення доходу індукує збільшення трансакцій і попиту на ліквідні активи
доступності грошових замінників як засобу платежу, S зменшення попиту трансакційних мотивів грошові замінники дають змогу домогосподарствам і фірмам зменшувати грошові запаси
процентної ставки за негрошовими активами, і зменшення попиту трансакційних мотивів і мотивів вибору портфеля підвищення віддачі негрошових активів стимулює домогосподарства і фірми перетворити певні обсяги готівки в ці активи
дохідності грошей, іМ збільшення попиту мотивів вибору портфеля збільшення віддачі на гроші стимулює індивідів та фірми нагромаджувати більшу кількість грошей

Вимірювання попиту на гроші

Тепер оцінимо, наскільки точно рівняння 23.7 вимірює зміни в реальних грошових запасах.

Щоб пов’язати рівняння попиту на гроші з грошовими запасами, нам необхідно вміти вимірювати гроші. ФРС робить це шляхом об’єднання ліквідних фінансових активів у грошові агрегати. Найвужчий агрегат, М1, відбиває таку роль грошей як засіб обміну та містить готівку і чекові вклади. Ширші агрегати, М2 та М3, охоплюють активи М1 плюс інші, менш ліквідні активи. Спроби вивести відношення попиту на гроші, такі, як рівняння 23.7, використовують альтернативні визначення грошей, що походять від грошових агрегатів.

Проте об’єднання ліквідних активів в агрегати дасть можливість виміряти гроші лише частково. Агрегат отримуємо шляхом додавання обсягів різних активів, приписуючи кожному активу однакову вагу. Зміни ж у законодавстві чи фінансові нововведення можуть впливати на ліквідність того чи іншого активу; це означає, що доведеться змінювати перелік активів, які входять до того чи іншого агрегату, на гібриди офіційних визначників ФРС. Тому було введено поняття зваженого (дивізійного) агрегату, до якого входять активи з різною вагою за ліквідністю. Наприклад, долар США у формі готівки чи на безстроковому депозиті матиме більшу вагу, ніж цей самий долар на строковому чи ощадному депозиті. Зважені агрегати, що використовуються багатьма економістами і ФРС, допомагають існуючим моделям точніше описувати дійсність.

Навіть якщо економісти можуть точно виміряти попит на гроші, з’являється інша проблема: необхідно також з’ясувати міцність зв’язку між попитом на гроші та його визначниками у рівнянні 23.7. Економісти зазвичай оцінюють функції попиту на гроші, такі, як рівняння 23.7, використовуючи М1, М2, рівень цін, реальний дохід, процентну ставку та очікуваний рівень інфляції. Таким чином вони обмежують вплив окремих чинників попиту на гроші на реальні грошові запаси, за інших рівних умов. 1973 року Стівену Голдфельду з Прінстонського університету вдалося довести, що проста функція попиту на гроші досить точно відповідає даним того часу.

ДЕСЬ, КОЛИСЬ, В ЯКІЙСЬ КРАЇНІ…
Загублені гроші

1973 р.

Стівен Голдфельд з Прінстонського університету зробив спробу оцінки впливу кожної змінної у моделі попиту на М1 [рівняння 27.3] і виявив, що дана модель досить точно описує реальні дані. Проте невдовзі після опублікування його статті, протягом 1974—1976 років, реальні дані почали суттєво відхилятися у бік зменшення від тих, які були розраховані за моделлю, тобто для тодішнього рівня реального доходу, цін та процентної ставки модель Голдфельда передбачала набагато більший попит на гроші у США*. Голдфельд назвав цей епізод «випадком загублених грошей». Після цього періоду до кінця 1970-х років, функція попиту на гроші поводилася значно точніше, проте у 1980-х роках вона
знову почала давати неправильні результати (зокрема, у 1982 та 1985 роках).

Як слід тлумачити ці розбіжності? Теоретично рівняння 27.3 містить усі головні визначники попиту на гроші. Проте на практиці економісти змушені робити певні припущення та допускати певні неточності. Наприклад, змінні, що представляють зміни платіжної системи, важко піддаються кількісній та якісній оцінці, і ввести їх у модель практично неможливо. А в реальному житті ці зміни часом є дуже важливими, тому прості моделі попиту на гроші в деяких ситуаціях не відповідатимуть дійсності.

________

*Див. Stephen Goldfeld, «The Case of the Missing Money,» Brookings Papers on Economic Activity, 3:683—734, 1976.

Проте з 1973 р. почала проявлятися невідповідність між цією моделлю та фактами. Протягом 1970-х років високі номінальні процентні ставки створили попит на ліквідні альтернативи грошам. У відповідь виникли такі фінансові нововведення, як ліквідні прибуткові замінники чекових вкладів для домогосподарств (які колись були безпроцентними) та овернайтні закупівельні угоди для фірм. Через них попит на гроші, вимірюваний як М1, знизився.

Протягом 1980-х років більшість фінансових нововведень збільшили швидкість обігу М1. Після введення безстрокових чекових вкладів та інших грошових замінників (таких, як рахунки НАУ та послуги автоматичних трансферів ATS), що приносять проценти, до складу цього агрегату, попит на гроші (М1) суттєво підвищився. Через кілька років ті, хто розробляв монетарну політику, звернули увагу на попит на М2, оскільки дедалі більша частка домогосподарств почала нагромаджувати більшу частину своїх грошей на трансакції у взаємних фондах грошових ринків, які входять до складу власне М2, а не М1.

Як з’ясувалося, хоча зміни попиту на гроші пояснюються досить просто, чинники, які на це впливають, важко кількісно оцінити. Фінансова система з часом змінюється у відповідь на зміни попиту на нові послуги, витрат на їх надання та у їх регулюванні, що робить прогнозування попиту на гроші нелегким завданням. Такі ж виклики стоять перед тими, хто прогнозує попит на гроші в інших країнах.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Кількісна теорія попиту на гроші

Реальні грошові запаси (нагромадження грошей)

Рівняння обміну

Теорія надання переваги ліквідності

Функція попиту на гроші

Чинники платіжної системи

Швидкість обігу грошей

ПІДСУМКИ
1. Прагнення домогосподарств та фірм нагромаджувати грошові активи називають попитом на гроші. Попит на гроші є попитом на реальні грошові запаси, тобто попит на номінальні касові залишки є пропорційним до рів- ня цін.

2. Головними визначниками попиту на реальні грошові запаси є реальні доходи та альтернативна вартість, пов’я­зана з володінням грішми. Вищий реальний дохід збільшує обсяг трансакцій, що, у свою чергу, збільшує попит на гроші як на засіб обміну. Зростання віддачі від негрошових активів порівняно з доходом на гроші зменшує попит на гроші, за сталих ризику, ліквідності та інформаційних характеристик грошових та негрошових активів.

3. Ранні дослідники, зокрема Ірвінг Фішер, запропонували теорію попиту на гроші, в якій швидкість обігу (середня кількість разів використання однієї грошової одиниці для купівлі благ та послуг) є сталою. Отже, їхня кількісна теорія попиту на гроші передбачала, що попит залежить лише від реального доходу. Проте статис- тичні дані не підтверджують висновків цієї теорії для США. Подальші дослідження виявили, що процентна ставка має вплив на швидкість обігу грошей. Особливо важливою теорією, котра вра­ховує процентну ставку, є теорія надання переваги ліквідності Джона Мейнарда Кейнса, яка послужила основою су-

часних моделей попиту на гроші. Мілтон Фрідман запропонував модель, що наголошує на сталому попиті для ширшого вимірника грошей, яка теж послужила витоком сучасних теорій попиту на реальні грошові запаси1.

4. Співвідношення між попитом на гроші, реальним доходом та альтернативною вартістю нагромадження грошей також залежить від чинників платіжної системи, до яких належать замінники грошей для здійснення та отримання платежів. Зміни цих чинників можуть змінювати попит на реальні грошові запаси порівняно з його історичним зв’язком із реальним доходом та альтернативною вартістю нагромадження грошей.

5. Фінансисти оцінили вплив реального доходу, процентної ставки та інших змінних на попит на гроші, використовуючи статистичні дані США та інших країн. Співвідношення між попитом та його чинниками було сталим до початку 1970-х років, а протягом середини 1970-х—початку 1980-х воно змінилося. Причиною цьому стали, зокрема, чинники платіжної системи, під­вищення ліквідності негрошових активів унаслідок фінансового дерегулювання та збільшення віддачі на грошові активи. Разом зі зміною попиту змінювалась і швидкість грошей — відношення номінального доходу до кількості грошей.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
THE NEW YORK TIMES, 30 СІЧНЯ 2001 Р.
Легальний платіжний засіб — власні гроші
За кілька місяців у Європі розповсюджуватимуть монети та бан­кноти нової спільної валюти — євро. Проте 10 тисяч мешканців гірського містечка Гуардіягреле, затиснутого поміж засніженими верши­нами Альп та Адріатичним морем, уже на крок попереду.

Минулого літа невтомний пенсіонер, професор права Гіачінто Ауріті, виходець зі знатного місцевого роду, здійснив свою давню мрію позбавити Центробанк Італії монополії на випуск грошей, друкуючи та розповсюджуючи місцеву валюту сімек.

Хоча кінцевою метою професора є запровадження сімека в масштабах планети і витіснення всіх інших валют включно з євро, на даний момент ця новоспечена валюта відома невеликому колу людей, як це було в середині 1990-х років, коли близько 60 громад у США ввели власні грошові одиниці після того як еколог Пол Главер запровадив нову валюту ітаку на півночі Нью-Йорка для підтримки місцевого бізнесу та зосередження багатства у місцевих руках.

Звичайно ж, сімек, що є скороченням словосполучення «економетричний знак» італійською, після свого запровадження викликав хвилю жвавої торгівлі, підбадьорюючи місцеву владу, яка сушила голову над методами заохочення розвитку бізнесу. Про­те він також розділив місцевих

торговців та спричинив рейд італійської фінансової поліції, яка конфіскувала цілі пачки сімеків до рішення суду, який згодом присудив повернути їх. Цей випадок приніс професору Ауріті славу Нільса-сопілкаря, що збив з пантелику місцеву владу...

Франко Караманіко, мер містечка з 1997 р., колишній інженер, у захопленні від професора Ауріті. «Він не лише вірить у свої ідеали, він їх ставить понад усе», — сказав п. Караманіко у своєму офісі в покинутому францисканському монастирі...

Але, як відомо, усім грошам притаманна інфляція, проте професор Ауріті долає її в межах своєї теорії. Він вважає, що гроші повинні розповсюджуватися вільно, а не видаватися в борг через банківську систему під процент, як це роблять ниці клерки центрального банку. Тому професор невдовзі видаватиме кожній сім’ї регулярні платежі сімеками...

Для мера Караманіко єдиним ризиком є довіра до нової валюти. Професор Ауріко не зобов’язаний приймати сімеки в обмін на ліри, і якби виник попит на ліру, яку не обмінюють на сімеки, багато хто в Гуардіягреле міг би дуже розсердитися. «Усе тримається на довірі, — каже мер. — Якщо є довіра, і сімек приймають — це добре. Якщо довіри нема, залишається ризик».

АНАЛІЗУЮЧИ НОВИНИ…
Заміна грошових трансакцій бартер­ними економить ресурси. Важливою перевагою повноцінних грошей є спро­можність визначати ціни, щоб розподіляти працю, капітал та інші ресурси. Щоб зрозуміти попит на гроші, необхідно вміти оцінити корисність грошей при проведенні трансакцій та їхню цінність як активу. Тоді як поняття «гроші» для більшості відповідає офіційним грошам, можуть виникати гро­ші неофіційні для трансакцій та як актив. Основним є питання, чи домогосподарства та фірми визнають таку неофіційну грошову одиницю для тор­гівлі між собою.

Для того, щоб служити засобом обміну, гроші повинні прийматися при купівлі товарів і послуг домогосподарствами та фірмами. Гроші стають засобом обміну за умови визнання громадськістю.

Згідно з рівнянням 23.7, попит на гроші визначається порівнянням домогосподарствами та фірмами очікуваної віддачі на активи. Інфляція сімека зменшить бажання громади володі­ти ним. У такому разі домогосподарства та фірми поміняють сімеки на ліри, які підтримуються централь- ним банком. Професор Ауріті міг би

запобігти такому обміну, запровадивши фіксований обмінний курс між сімеком та лірою.

Чи не зміг би? Упевненість у грошовій одиниці сприяє її сприйняттю суспільством. Очікувана інфляція сімека може призвести до збільшення попиту на ліру. Тоді професор Ауріті повинен був би обмінювати сімеки на ліри за обіцяним курсом: 1 сімек на 2 ліри. Якщо ж це йому не вдасться, то його гроші опиняться в небезпеці бути несприйнятими. Невпевненість у грошовій одиниці може призвести до того, що суспільство використовуватиме іншу, надійнішу валюту, навіть якщо вона є менш зручним засобом платежу.

Для подальших роздумів

Припустимо, що Центральний банк Італії утримує пропозицію реальних грошових запасів сталою, а попит на них описується рівнянням 23.7. Якщо за сталої пропозиції зросте впевненість у лірі, що відбуватиметься з доходом на гроші та негрошові активи? Свою відповідь обґрунтуйте.

Джерело: уривки зі статті: John Tagliabue, «A Legal Tender of One’s Own», The New York Times, January 30, 2001. © 2001, The New York Times. Друкується з дозволу. Подальший передрук заборо- нений.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Чим номінальні грошові запаси відрізняються від реальних?

2. Поясніть, у кого будуть більші касові залишки: у домогосподарства з доходом 50 000 дол. США на рік чи у домогосподарства з доходом 25 000 дол. США на рік?

3. Чому рівняння обміну є тотожністю? Яким було ключове припущення Ірвінга Фішера, котре дало йому змогу перейти від цієї тотожності до кількісної теорії грошей?

4. Чи була швидкість обігу грошей сталою в часі у США? Відповідь обґрун­туйте.

5. Чи повинна швидкість обігу грошей суттєво відрізнятися в різних країнах? Відповідь обґрунтуйте.

6. Дайте визначення чинникам платіжної системи. Чому вони важливі при розгляді попиту на гроші?

7. Якою є основна відмінність у моделях попиту на гроші Фішера та Баумоля-Тобіна?

8. Як зміниться попит на гроші, якщо:

а) зросте ризик, пов’язаний з негрошовими активами;

б) зросте ліквідність негрошових активів;

в) зростуть витрати на інформацію про негрошові активи?

9. Який із видів альтернативної вартості в моделі Баумоля-Тобіна впливає на попит на гроші?

10. Чи при збільшенні доходу вдвічі попит на гроші також збільшиться вдвічі? Відповідь обґрунтуйте.

11. Як зміниться попит на гроші за кейнсіанською теорією надання переваги ліквідності, якщо очікувана процентна ставка зменшиться?

12. Як змінюватиметься попит на гроші та швидкість їхнього обігу за теорією надання переваги ліквідності у часи спаду та піднесення?

13. Яка концепція доходу притаманна моделі Фішера? Дайте її визначення. Чому ця концепція ускладнює емпіричну оцінку попиту на гроші?

14. Чому вищий рівень очікуваної інфляції зменшує попит на гроші, якщо дохід на грошові активи залишається без змін? Якщо зросте дохід на гроші, а очікувана інфляція залишиться без змін, як зміниться попит на гроші?

15. Дайте означення зваженого грошового агрегату. Чому його використання є зручнішим, ніж звичайних М1 та М2?

АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Вас попросили змоделювати попит на такі вимірники грошей, як М1 та М2 у США. Поясніть поведінку попиту на ці грошові агрегати у відповідь на:

а) зменшення рівня очікуваної інфляції;

б) ухвалення парламентом суворіших законів щодо нелегальної діяльності та ухиляння від сплати податку;

в) очікування інвесторами обвалу кур­сів цінних паперів на біржі у недалекому майбутньому.

2. Припустимо, що реальний дохід в економіці становить 6 трлн дол. США, рівень цін — 1,0, а швидкість обігу є сталою на рівні 3,0. Яким є попит на

номінальні та реальні грошові запаси? Як зміниться рівень цін, якщо центральний банк встановить пропозицію грошей на рівні 2,5 трлн дол. США? Чому?

3. Якою є швидкість обігу грошової маси, якщо номінальний ВВП становить 6 трлн, а М1 дорівнює 1,2 трлн дол. США?

4. Поясніть, чому швидкість обігу грошей значно впала під час Великої депресії 1930-х років у США.

5. За 1970—1980 роки номінальний попит на гроші зріс удвічі, а попит на реальні грошові запаси не змінився. Як змінився рівень цін?

6. Припустимо, попит на номінальні грошові запаси є пропорційним до номінального доходу. Як зміниться попит на реальні грошові запаси, якщо реальний дохід зросте на 10 %?

7. Якщо в середньому один долар використовувався 4 рази на купівлю кінцевих благ та послуг протягом року, а номінальний ВВП становить 6 трлн дол. США, якою є пропозиція грошей?

8. Якщо б ФРС будувала монетарну політику на припущенні, що протягом 1980-х років швидкість обігу грошей буде сталою, яким був би рівень інфляції: більшим чи меншим порівняно з її фактичним значенням протягом того періоду? Чому?

9. За якої умови швидкість грошей імовірно була б сталою (відповідь обґрунтуйте):

а) модель попиту на гроші Кейнса є правильною;

б) модель попиту на гроші Фрідмана є правильною.

10. Припустимо, ви володієте безстроковим поточним депозитом, який приность 3 % річних; на ньому ви постійно тримаєте принаймні 1000 дол. США, щоб не сплачувати комісійних самостійно. У вас з’явилася можливість перемістити ці 1000 дол. США у фонд грошового ринку під 8 % річних. Якою повинна бути максимальна комісія банку, щоб така операція була вигідною?

11. Чому попит на гроші є високим на півдні Флориди та біля кордону з Мексикою?

12. Припустимо, швидкість обігу грошей зростає, а дохід не змінюється. Як за теорією надання переваги ліквідності має поводитися процентна ставка? Чому?

13. Припустимо, що сподіваний рівень інфляції зростає на 3 %, прибутковість грошових активів зростає на 3 % і

прибутковість негрошових активів зростає на 3 %. Як зміниться попит на гроші? Як він поводитиметься, якщо очікувана інфляція зросте лише на 2 %? Прибутковість негрошових активів зросте на 4 %?

14. Припустимо, інформаційні технології розвинулися настільки, що відпала необхідність користуватися готівкою чи безпроцентними чековими вкла­дами. Натомість стало можливим тримати всі гроші в банку в інвестиційному фонді для забезпечення максимальної дохідності. Таким чином, банківські депозити стають негрошовим активом. На вашу думку, чи зможе розглянута нами функція попиту на гроші надалі описувати попит на реальні грошові запаси в разі такого нововведення? Як могло б змінитися визначення грошей за таких умов?

15. У Nationia грошові активи не приносять прибутку у вигляді процента, а вигоди від володіння грошима домогосподарств і фірм є сталими. Попит на реальні грошові запаси описується таким рівнянням:

а) Нехай у Nationia Y = 2000, P = 100, та і = 0,10. Обчисліть: номінальні та реальні грошові запаси; швидкість обігу грошей.

б) Використовуючи значення Y, P та і з (а) як початкові умови, як зміниться швидкість, якщо зросте процентна ставка? Зросте реальний дохід?

16. Знайдіть принаймні один недолік способу оцінки попиту на гроші, поданого у цьому розділі. Запропонуйте підхід, який би зменшував вплив цього недоліку при прогнозуванні попиту на гроші.

РОБОТА ЗІ СТАТИСТИЧНИМИ ДАНИМИ
1. В останньому виданні Economic Report of the President знайдіть значення номінального ВВП та М1 і М2 за останні три роки і обчисліть швидкість для кожного з агрегатів. Чи спостерігається якась тенденція? Якщо так, то яка?

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ПОЯСНЕННЯ ПОПИТУ НА ГРОШІ:

  1. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  2. Введение
  3. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  4. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  5. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  6. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  7. Приложение 17.
  8. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  9. Рентгенофазовый анализ
  10. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  11. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  12. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников
  13. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  14. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  15. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  16. 1. Содержание (функции) государственного управления
  17. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  18. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  19. ГЛОССАРИЙ