<<
>>

ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ

Операції на відкритому ринку, які полягають у купівлі-продажу ФРС цінних паперів на фінансових ринках, є головним чинником змін грошової бази. Пригадаймо з розділу 17, що купівля цінних паперів шляхом операцій на відкритому рин­ку розширює грошову базу (збільшуючи банківські резерви), а внаслідок продажу цінних паперів на відкритому ринку грошова база звужується.

Якщо грошовий муль­типлікатор є відносно стабільним, то ФРС може використовувати операції на відкритому ринку для регулювання пропозиції грошей шляхом зміни грошової бази.

У початковому варіанті закону «Про Федеральну резервну систему» про операції на відкритому ринку спеціально не згадувалось, оскільки в той час на фінансових ринках вони були недостатньо відомі. Як засіб монетарної політики ФРС розпочала використовувати купівлю на відкритому ринку в 1920-ті роки, придбавши у банків так звані облігації свободи, випущені в роки Першої світової війни. Це дало банкам можливість надавати більше позик підприємствам. До 1935 р. регіональні банки ФРС провадили певну кількість операцій на ринках цінних паперів, проте для досягнення цілей монетарної політики їм бракувало координації з центру. Неузгодженість інтервенцій ФРС під час банківської кризи початку 1930-х років змусила конгрес створити Комітет з операцій на відкритому ринку ФРС (FОМС — від Federal Open Market Committee), завданням якого є координація цих операцій.

Як правило, ФРС проводить операції на відкритому ринку з ліквідними цінними паперами Державної скарбниці, впливаючи на процентні ставки на цьому ринку. Купівля на відкритому ринку цінних паперів скарбниці підвищує їхню ціну, і за незмінності інших чинників це зменшує їхню віддачу та збільшує пропозицію грошей. Продаж на відкритому ринку зменшує ціну цінних паперів скарбниці, збільшуючи їхню віддачу та зменшуючи пропозицію грошей. Купівля цінних паперів на відкритому ринку зумовлює зниження процентних ставок, тому вважається розширенням грошової бази.

Продаж на відкритому ринку спричиняє підвищення процент­них ставок, що розглядається як політика скорочення грошової бази.

Дії ФРС впливають також і на процентні ставки на інші цінні папери. Хоча дохідність на різні активи залежить від різних чинників, таких, як ризик, ліквідність та інформаційні витрати, зміни процентної ставки на цінні папери Державної скарб­ниці спричиняють негайний вплив на їхні доходи та віддачу. Коли в засобах масової інформації повідомляють, що ФРС установлює процентні ставки, мається на увазі підсумок вищеописаного процесу.

Тепер повернімося до того, як FOMC здійснює операції на відкритому ринку.

Проведення операцій на відкритому ринку

Як FOMC координує проведення операцій на відкритому ринку? Він засідає вісім разів на рік (приблизно кожні шість тижнів) та видає загальну директиву, в якій визначені головні цілі щодо грошових агрегатів та процентних ставок. Директива також містить інструкції щодо проведення операцій на відкритому ринку. Ці директиви менш докладні, ніж резервні вимоги та політика облікових ставок. Унаслідок браку точних прогнозів FOMC не може наперед визначити конкретні дії для досягнення своїх цілей зміни процентних ставок та грошових агрегатів.

За досягнення визначених FOMC цілей із проведення операцій на відкритому ринку відповідає фінансовий менеджер ФРС (віце-президент федерального резервного банку Нью-Йорка). Торговельний відділ ФРС, який складається з групи торгов­ців Федерального банку Нью-Йорка, провадить позабіржову електронну торгівлю державними цінними паперами із головними дилерами. Найважливішими дилерами є відібрані ФРС приватні дилерські фірми, які торгують державними цінними паперами і яким дозволено напряму торгувати із ФРС. Перед здійсненням операції, відділ торгівлі одночасно повідомляє про це всіх дилерів, визначаючи останні строки подачі пропозицій для участі в торгах. Фінансовий менеджер ФРС проглядає список усіх пропозицій, приймаючи найкращі з них, і тоді дає розпорядження відділу торгівлі купувати чи продавати цінні папери, доки сума резервів не досягне бажаного рівня.

Ці цінні папери або додаються, або ж вилучаються з портфелів різних федеральних резервних банків відповідно до їхніх часток в активах ФРС.

Звідки фінансовий менеджер знає, що робити? Він виходить з останньої директиви FOMC, проводить щоденні зустрічі з двома членами FOMC та особисто аналізує стан фінансового ринку. Тоді фінансовий менеджер порівнює фактичний рівень резервів у банківській системі з рекомендованим рівнем, вказаним у директиві. Якщо рекомендований рівень резервів вищий за фактичний, він скуповує цінні папери. Якщо ж рекомендований рівень є меншим, фінансовий менеджер продає цінні папери з метою знизити фактичний рівень резервів до рекомендованого.

Одним із способів, за допомогою яких менеджер здійснює операції на відкритому ринку, є пряма купівля та продаж цінних паперів скарбниці з різним строком погашення через відділ торгівлі, тобто продаючи чи купуючи їх у дилерів. Зазвичай менеджер укладає угоди про зворотний викуп ФРС (аналогічні до операцій «репо» у комерційних банках, про які йдеться в розділі 13). Відповідно до цих угод ФРС купує у дилерів цінні папери на ринку державних цінних паперів, а дилери погоджуються викупити їх назад за встановленою ціною та на вказану дату в майбутньому, зазвичай упродовж одного тижня. Унаслідок цього державні цінні папери слугують як заставна короткострокової позики. За продажу на відкритому ринку відділ торгівлі використовує узгоджені операції купівлі-продажу (які іноді називають «зворотне репо»), згідно з якими ФРС продає дилерам державні цінні папери, а дилери погоджуються продати їх ФРС у найближчому майбутньому.

Операції на відкритому ринку, що здійснюються відділом торгівлі ФРС, поділяються на динамічні та захисні. Операції, що здійснюються з метою зміни монетарної політики відповідно до намірів FOMC, відомі як динамічні. Більша частина операцій на відкритому ринку є захисними. Метою їх проведення є нейтралізація впливу коливань грошової бази, спричинених преференціями вибору портфеля банками і небанківськими інституціями, змінами на фінансових ринках та в економіці в цілому.

Іншими словами, ФРС використовує захисні операції з метою нейтралізації наслідків впливу на грошову базу, а не для зміни монетарної політики.

Захисні операції на відкритому ринку можуть використовуватися для нейтралізації впливу як очікуваних, так і неочікуваних подій, що змінюють грошову базу. Приміром, можна передбачити підвищений попит населення на готівку перед Різдвом, іншими святами та в сезон подорожей. ФРС також може спрогнозувати певні типи позик. Позики в межах банківської системи відбуваються періодично для виконання резервних вимог. Державна скарбниця США, уряди іноземних держав та великі корпорації часто продають чи купують пакети цінних паперів у визначених часових межах. Інші збурення грошової бази, що є менш передбачувані, спричинені скарбницею чи ФРС. Хоча Держскарбниця і намагається синхронізувати зняття коштів із банківських рахунків з оплатою своїх витрат (з метою запобігання значних змін запасів готівки або резервів), їй це не завжди вдається. Джерелом короткотермінових коливань грошової бази можуть бути також зміни балансу ФРС, спричинені змінами флоуту ФРС, обсягів дисконт­них позик, кількістю монет та банкнот ФРС в обігу, або вклади скарбниці у векселях ФРС. Найбільш вагомими та найменш передбачуваними чинниками впливу на грошову базу є зміни депозитів Скарбниці у ФРС та флоуту ФРС.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ...
Типовий день у торговому відділі з операцій на відкритому ринку

9.00

Фінансовий менеджер розпочинає нефор­мальне обговорення з учасниками ринку з метою оцінки стану ринку державних цінних паперів. Виходячи з цих розмов та даних, зібраних персоналом FOMC, менеджер складає прогноз зміни цін на державні цінні папери на поточний торговий день.

10.00

Команда фінансового менеджера проводить порівняння прогнозів щодо суми депозитів Скарбниці та інформації про час майбутнього продажу цінних паперів скарб­ниці з прогнозами персоналу управління державних фінансів відділу Державної скарбниці.

10.15

Фінансовий менеджер ознайомлюється з прогнозом персоналу про очікувані зміни в грошовій базі, причинами яких можуть бути тимчасові зміщення у портфелях цінних паперів, коливання на фінансових рин­ках, зміни в економічному середовищі або ж зміни погодних умов (що може, приміром, збільшити час на доставку чеків для інкасації).

11.15

Після ознайомлення з інформацією, підготовленою різним персоналом, фінансовий менеджер розглядає директиву від FOMC. Директива визначає прийнятні межі темпів зростання грошових агрегатів та бажану федеральну ставку резервування.

Фінансовий менеджер повинен розробити динамічні операції на відкритому рин­ку, аби здійснити зміни, що вимагаються FOMC. Також, аби нейтралізувати вплив тимчасових коливань грошової бази, передбачені персоналом, менеджер визначає обсяг захисних операцій. Після того керуючий телефонує щонайменше двом членам FOMC з метою обговорення торговельної стратегії.

11.30

Після погодження торговельної стратегії, торговці Федерального резервного банку Нью-Йорка повідомляють головних дилерів на ринку державних цінних паперів про очікувані торговельні операції ФРС. Якщо торговці планують провести купівлі на відкритому ринку, вони роблять запит щодо цін продавців. Якщо торговці планують здійснити продаж цінних паперів, то вони запитують щодо запропонованих цін купівлі. (Пригадайте, що торгівля державними цінними паперами здійснюється поза біржею). Торговці обирають найнижчу запропоновану ціну при купівлі цінних паперів, і найвищу ціну — при продажу.

12.30

Оцінка пропозицій та процес торгівлі займає близько 45 хвилин, тому десь до 12.30 у приміщенні відділу торгівлі Федерального банку Нью-Йорка стає спокійніше. Але фінансовому менеджеру та його персоналові не доводиться відпочивати. Післяобідній час вони проводять за спостереженням стану ринку державних цінних паперів та рівня банківських резер­вів, аби підготуватися до торгів наступного дня.

Існує низка інших причин для здійснення захисних операцій на відкритому ринку, окрім потреби вирівнювання змін грошової бази. Навіть якщо грошова база є сталою, рух готівки між небанківськими та банківськими резервами впливає на обсяги банківських депозитів. Часті збільшення або зменшення обсягів банківських депозитів відповідно спричиняють коливання грошової бази. Неочікувані зміни попиту на готівку та банківські резерви можуть зумовлюватися також такими подіями в економіці, як великі страйки чи природні катаклізми. Фінансовий менеджер повинен реагувати на неочікуване зростання чи зменшення грошової бази, продаючи або скуповуючи цінні папери з метою підтримки курсу монетарної політики, визначеного FOMC.

Переваги операцій на відкритому ринку над іншими інструментами монетарної політики

Операції на відкритому ринку мають низку переваг, яких бракує іншим знаряддям монетарної політики. Ними є: контроль, гнучкість, простота здійснення.

Контроль. Оскільки купівля та продаж цінних паперів на відкритому ринку здійснюється за ініціативи ФРС, вона має можливість повністю контролювати їхні обсяги. Дисконтні позики також збільшують чи зменшують монетарну базу, але вони сприяють впливові ФРС лише на напрямки зміни грошової бази, а не даючи можливості контролювати обсяг резервів, які додаються чи вилучаються з грошової бази.

Гнучкість. ФРС може здійснювати як великі, так і малі обсяги операцій на відкритому ринку. Часто динамічні операції вимагають купівлі та продажу цінних паперів у великих обсягах, тим часом як захисні операції потребують незначної за обсягами купівлі—продажу. Іншим знаряддям монетарної політики бракує такої гнучкості. Для ФРС нескладно змінювати напрямки проведення операцій на відкритому ринку. Приміром, якщо ФРС виявляє, що продаж цінних паперів спричинив занадто повільне зростання пропозиції грошей, можна оперативно провести купівлю цінних паперів на відкритому ринку. Набагато важче відвернути зміни в обсягах дисконтних позик та резервних вимог.

Простота здійснення. ФРС може проводити операції з цінними паперами швид­ко, без адміністративних зволікань. Для цього відділу торгівлі потрібно лише подати пропозиції купівлі-продажу дилерам на ринку державних цінних паперів. Ухвалення рішення про зміни в обсягах дисконтних позик та резервних вимог вимагає триваліших міркувань та обґрунтувань.

Спостереження за діями ФРС та директиви FOMC

Звичайний огляд діяльності ФРС у сфері торгівлі цінними паперами не обов’язково надасть вам достовірне уявлення про наміри ФРС щодо проведення монетарної політики. Приміром, одного дня ФРС може купити цінні папери, а наступного — продати їх, переслідуючи ті ж самі цілі монетарної політики. Аби виявити справжні наміри ФРС, спостерігачі за її діями детально досліджують директиви, розроблені ФРС.

Оглядачі політики ФРС часто не погоджуються з її практикою видавати директиви з нечітко визначеними намірами щодо змін грошових агрегатів. І справді, ФРС інколи критикують за надто загальне визначення цілей її монетарної політики. Одним із пояснень нечіткості заяв ФРС та директив FOMC може бути «проблема керуючого-підлеглого» (бюрократичної поведінки): аби уникнути відповідальності за можливі помилки, цілі монетарної політики ФРС визначаються нечітко, щоб мати можливість трактувати наслідки діяльності ФРС як успішні. Прихильники такої точки зору вказують як на затримки публікацій протоколів зборів FOMC, так і на практику звітування щодо тих грошових агрегатів, які найбільше відповідають ранжуванню цілей ФРС.

Незважаючи на вказану невизначеність, спостерігачі за діями ФРС спромагаються, хоч і з певними зусиллями, трактувати значення кожного слова в заявах ФРС. Метою є спроби виявити справжні цілі політики ФРС. З лютого 1994 р. ФРС почала оголошувати рекомендовані FOMC зміни у монетарній політиці в час, коли вони здійснювались. Проте аналітики все ще детально досліджують директиви FOMC, намагаючись спрогнозувати можливий курс монетарної політики. У лютому 2000 р. в заявах FOMC ФРС почала обговорення «балансу ризиків», пояснюючи свою позицію щодо відповідних ризиків економічним спадом або зростанням інфляції.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ...
Як розуміти заяви FOMC?

З лютого 2000 р. підсумкові заяви FOMC після закінчення кожних зборів містять пояснення суті дій FOMC у сфері монетарної політики. До 2000 р. ґрунтовні заяви подавалися лише за проведення політичних заходів або для тлумачення погляду FOMC щодо перспектив розвитку економіки. За попередньою процедурою заяви та директиви ФРС щодо внутрішньої політики містили лише «зміни у монетарній політиці» в напрямку збільшення чи зменшення федераль- ної ставки резервування. Нова процедура була розроблена для більшої прозорості співпраці ФРС з громадськістю.

Тепер заяви містять погляд FOMC на «баланс ризиків», поданий відповід­но до цілей ФРС:

Виходячи з наявної інформації, слідуючи цілям довготривалої стабільності цін та сталого економічного зростання, Комітет вважає, що у прогно­зованому майбутньому ризики є: збалансованими відповідно до зазначених цілей; такими, що можуть створити підвищений інфляційний тиск; такими, що можуть послабити економіку.

Зрушення в політиці FOMC наприкінці 2000 — на початку 2001 р. виразилися у заявах, проголошених після зборів 15 листопада, 19 грудня 2000 р. та 3 січня 2001 р.

Заява від 15 листопада: «Комітет... продовжує вбачати ризики підвищеного інфляційного тиску... У прогнозованому майбутньому ризики продовжують схилятися до умов, які можуть створити підвищений інфляційний тиск».

Заява від 19 грудня: «Хоча деякі ризики інфляції все ще залишаються, вони зменшуються сповільненим темпом ділової активності... Ризики продовжують схилятися до умов, які можуть призвести до послаблення економіки у прогнозованому майбутньому».

Заява від 3 січня: «Усе ще залишається інфляційний тиск... Ризики продов­жують схилятися до умов, які можуть призвести до послаблення економіки у прогнозованому майбутньому».

Впродовж цих двох місяців ФРС надсилала потужні сигнали, наголошуючи, що у балансі ризиків сталися зміщення до послаблення монетарної політики, що супроводжувалося рішеннями про зниження федеральної резервної ставки на зборах FОМК 3 та 31 січня.

Проведення операцій на відкритому ринку в інших країнах

Хоча для зміни пропозиції грошей ФРС найбільше покладається на операції на відкритому ринку, центральні банки в деяких інших країнах надають перевагу іншим знаряддям монетарної політики. Часто вибір інструментів монетарної політики залежить від організації фінансових ринків та фінансових інституцій країни. Причиною того, що ФРС використовує операції на відкритому ринку, є висока ліквідність ринків цінних паперів уряду США.

Натомість історично склалося, що Банк Японії не використовував операції на відкритому ринку, оскільки ринок державних цінних паперів не існував аж до се- редини вісімдесятих років. У 1986 р. Японія випустила свої перші шестимісячні век­селі скарбниці, а перші тримісячні векселі з’явились у 1989 р. До того часу, аби вплинути на пропозицію грошей на ринку Генсакі, центральний банк Японії використовував засоби контролю за процентною ставкою та прямі дисконтні позики бан­кам. На цьому ринку Банк Японії проводить операції з угодами про зворотний викуп. Ринок є відкритим для фінансових інституцій, нефінансових корпорацій, і був звільнений від регулювання процентної ставки з 1949 р. І все-таки ринок державних векселів скарбниці є меншим за аналогічний ринок Сполучених Штатів Америки. Економісти, котрі вивчають фінансову систему Японії, прогнозують, що в наступному столітті ринок короткострокових державних цінних паперів далі зростатиме, створюючи кращі умови для здійснення операцій на відкритому ринку Банком Японії.

Хоча Європейський центральний банк розпочав свою діяльність лише з січня 1999 р., аналітики очікують від нього продовження здійснення операцій на відкритому ринку переважно шляхом укладення угод про зворотний викуп із фіксованими терміном та частотою, що є своєрідними тендерами на грошовому ринку, через які центральні банки країн Європи надали фінансовій системі більшої ліквідності. Очікується також використання прямої купівлі-продажу цінних паперів та укладення угод про зворотний викуп іноземної валюти.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ:

  1. 1. Содержание (функции) государственного управления
  2. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  3. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  4. ГЛОССАРИЙ
  5. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  6. Введение
  7. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  8. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  9. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  10. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  11. Приложение 17.
  12. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  13. Рентгенофазовый анализ