<<
>>

КОНКУРЕНЦІЯ ТА ЗМІНИ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

Припустимо, ви продали свій автомобіль і не маєте наміру купувати новий. Що ви зробите з вирученою сумою? Вибір у вас широкий. Залежно від величини цієї суми можна купити боргові зобов’язання чи акції на фінансовому ринку або розмістити кошти в якомусь фінансовому інституті.

Як і в інших галузях, фінансові ринки та фінансові посередники конкурують за ваші кошти і, глобальніше, за частку ринку у фінансовій системі. Засобами конкуренції є послуги зі зменшення ризику, забезпечення ліквідності та інформації, які вони пропонують заощадникам і позичальникам.

Наприклад, взаємні фонди і банки пропонують заощадникам диверсифікований портфель активів за нижчих видатків, ніж це вдалося б їм самотужки (послуга зі зменшення ризику). Взаємні фонди пропонують активи, які є інструментами ринку грошей та ринку капіталів, тоді як активи банку є позиками, які створюються і контролюються банком. Банки і взаємні фонди змагаються за кошти заощадників, і це лише два з багатьох доступних варіантів розміщення коштів.

Позичальники також мають вибір. Короткострокові кошти, потрібні фірмі, мож­на отримати на ринках грошей або у посередників, наприклад у банку. Довгострокові кошти фірма може мобілізувати на ринках капіталів або через посередників, наприклад, корпорації страхування життя.

Фінансові інновації

Як заощадники і позичальники роблять вибір за тотальної конкуренції фінансових ринків та інститутів? Вони приймають свої рішення, зважаючи на ті характеристики послуг із зменшення ризику, забезпечення ліквідності та інформації, які найкраще відповідають їхнім потребам. Наприклад, заощадник, який цінує низький ступінь ризику, може звернутися на фінансові ринки, де зустрінеться з надійними позичальниками, такими, як уряд США чи добре відомі корпорації. Заощадники, яким потрібний диверсифікований портфель, можуть вдатися до послуг посередників, таких, як банки, що спеціалізуються на зниженні видатків отримання інформації і мають запас даних щодо позичальників.

Проте види послуг, які пропонують ринки та посередники, змінюються з перебігом часу.

Зміни у видатках на надання послуг із зменшення ризику, забезпечення ліквід­ності та розширення інформації або зміни у попиті на ці послуги спонукають фінансові ринки та фінансових посередників удосконалювати діяльність і пропонувати нові види фінансових активів та зобов’язань. Ці вдосконалення у фінансовій системі називають фінансовими інноваціями (нововведеннями). Від фінансових інновацій мають користь усі. Справді, вижили і процвітають ті фінансові ринки та інститути, які поєднують низькі видатки функціонування з високим попитом на свої послуги (тобто задовольняють попит домогосподарств і фірм на послуги зі зменшення ризику, забезпечення ліквідності та інформації). Зміни видатків на забезпечення фінансових послуг і задоволення попиту на них можуть також змінювати конкурентну рівновагу між різними ринками та інститутами у фінансовій системі.

Зміни у фінансовій інтеграції та глобалізація

Зв’язки між фінансовою системою США та системами інших країн світу стають щодень тіснішими. Кошти на вашому поточному рахунку можуть допомогти профінансувати позичку на купівлю автомобіля у вашому рідному місті, новий свердлильний верстат у Чикаго, новий прокатний стан у Сеулі або позику урядові Бразилії. Сприяння взаємодії заощадників і позичальників у межах країни і всього світу позитивно впливає на глобальну економіку.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ…
Фінансові інновації: заставні під житло чи облігації зірок рок-музики?

Для більшості з нас найсерйознішою діловою операцією в житті є фінансування купівлі житла. Одне покоління тому позики на заставні під житло забезпечувалися здебільшого заощадженнями даного регіону та позичковими інститутами. Унаслідок цього фінансуван­ня житла було переважно регіональним бізнесом, що ускладнювало позикодавцям диверсифікацію позик на заставні по різних географічних районах.

Проте на початку 1980-х рр.

ситуація змінилася. Кредитні установи федерального уряду створили вторинні ринки для підвищення ліквідності заставних під житло, збільшивши їхню привабливість для інвесторів. Пул іпотек може створити пакет заставних від
різних початкових позикодавців і продавати вимоги на пакет заощадникам — цей процес відомий як сек’юрити­зація. Ці вимоги продаються на вторинних ринках. Ви маєте змогу залучити кошти для придбання житла за нижчою ціною, ніж ваші батьки 20 ро­ків тому.

Сек’юритизація долає дедалі нові горизонти і сьогодні охоплює готівкові потоки поза заставними, зокрема такі, як бізнесові позики та споживчі позики кредитних карток. На 2001 р. найекзотичніший приклад сек’юритизації стосувався прав на частку авторських гонорарів таких рок-зірок, як Дейвід Боуві та Род Стюарт. Деякі аналітики висловлюють занепокоєння щодо сек’юри­тизації рок-зірок, яка підриває об’єднан­ня у пул та спричиняє моральну шкоду старій ідеї (як важко працюватиме зірка, коли викуплятиме концертні зали?)

Інтеграція. Одним із показників ефективності системи є ступінь її фінансової інтеграції, або спосіб географічного поєднання фінансових ринків. На початку ХІХ ст. фінансові ринки США були географічно відокремленими. Унаслідок високих видат­ків на збирання та передавання інформації, капітал східної частини країни використовувався переважно на сході; те ж саме стосувалося і капіталів заходу чи півдня. Відтак процентні ставки в різних регіонах були різними, що зумовлювало вищу вар­тість фінансування якісних інвестиційних проектів на заході порівняно зі сходом країни. Унаслідок цього заощадники змарнували надто багато грошей на розкішні будинки та срібні чайні сервізи у Бостоні, тоді як потенційно прибутковим видобув­ним та промисловим проектам у Каліфорнії бракувало коштів.

Спрощення процесу передавання інформації дало змогу фінансовим ринкам США стати значно інтегрованішими. Сьогодні позичальники, які мобілізували кош­ти за допомогою цінних паперів, мають доступ до національних ринків.

Глобалізація. Характерною особливістю останніх десятиліть була глобальна інтеграція фінансових ринків. Подібно до того, як капітал став значно мобільнішим між регіонами Сполучених Штатів, переміщення капіталів між різними країнами набувало дедалі більшого значення у 1970-х, 1980-х і 1990-х роках. Нью-йоркський банк Chase може мобілізувати кошти у Лондоні так само легко, як і у Брукліні, а надати позичку — для фінансування промислового інвестиційного проекту у Квінсленді (Австралія) або у Квінсі (Нью-Йорк). Глобалізація фінансових ринків поліпшує спроможність фінансової системи переміщувати кошти заощадників першокласним позичальникам хоч би де вони перебували.

Упродовж тривалого періоду після Другої світової війни фінансові ринки США домінували над фінансовими ринками решти країн світу. У 1980-х і 1990-х роках це панування значною мірою послабилося, що зумовлено двома головними причинами. По-перше, швидке післявоєнне економічне зростання в Японії та Європі збільшило обсяги заощаджень, які спрямовувались на закордонні фінансові ринки. По-друге, упродовж минулого десятиліття багато країн усунули перешкоди для вивозу заощаджень громадян за межі країни та імпорту заощаджень іноземців, що дало змогу заощадникам переміщувати свої кошти позичальникам в усьому світі. На початку 1990-х років національні кордони щороку перетинали кошти ринку капіталів на суму кілька тисяч мільярдів доларів США. Справді, денний обсяг обороту валют­ного ринку сьогодні перевищує тисячу мільярдів доларів США.

Глобалізація фінансових ринків має два основні наслідки. По-перше, легкість перетікання капіталів через національні кордони сприяє зростанню економіки в країнах, які мають для цього економічні передумови, навіть якщо їм бракує власних поточних ресурсів. Наприклад, у 1980-х роках економіка США швидко зростала, хоча національних заощаджень було недостатньо для задоволення попиту на інвестиції. Різницю між інвестиціями та заощадженнями у США було профінансо­вано за допомогою коштів іноземців. По-друге, поглиблення фінансової інтеграції у світових масштабах знижує вартість спрямування коштів заощадників до першокласних позичальників, хоч би де вони перебували. Саме в цьому й полягає завдання фінансової системи. КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Чому, на вашу думку, багато фахівців рекомендують країнам Східної Європи активно сприяти становленню фінансових посередників, перш ніж покладатися на фінансові ринки? Фінансові посередники сприяють зменшенню видатків на одержання інформації за надання позик у цих країнах, а також пропонують заощадникам послуги зі зменшення ризику та ліквідності. Коли інформація про компанії стане загальновідомою для заощадників, зросте роль фінансових ринків.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме КОНКУРЕНЦІЯ ТА ЗМІНИ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ:

  1. 1. Содержание (функции) государственного управления
  2. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  3. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  4. ГЛОССАРИЙ
  5. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  6. Введение
  7. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  8. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  9. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  10. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  11. Приложение 17.
  12. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015