<<
>>

ІНФЛЯЦІЯ ТА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

Хоча інфляція передбачає економічні втрати, уряди часом вдаються до інфляційної монетарної політики задля досягнення інших цілей, зокрема, повного використання економічних ресурсів.

Низький рівень інфляції може бути корисним, проте вона може спричинити і труднощі — недовиробництво та втрату робочих місць, якщо економіка не перебуває на або біля кривої виробничих можливостей. Розлючені виборці вимагають від обраних політиків якось зарадити простоям заводів та високому безробіттю. Справді, зміни обсягу поточного виробництва суттєво впливають на результати виборів, що схиляє до збільшення у короткостроковому періо­ді сукупного попиту та інфляції. Рей Фейр з Єльського університету стверджував, що суттєвий приріст ВВП та падіння рівня безробіття помітно збільшують шанси політиків бути переобраними.

Закон про повну зайнятість 1946 р. та закон Гамфрі-Гокінса 1978 р. зобов’язали федеральний уряд забезпечувати повну зайнятість та стабільний рівень цін. Зокрема, протягом 1960—1970-х років американські політики виступали за досягнення повної зайнятості навіть шляхом інфляції. З’явилися два типи інфляційного тиску: інфляція, зумовлена зростанням витрат виробництва, яка виникає, коли робітники починають вимагати більшу платню, та інфляція, зумовлена перевищенням попиту над пропозицією, коли політики намагаються збільшити сукупний попит на поточне виробництво понад обсяг виробництва за повної зайнятості.

Інфляція, зумовлена зростанням витрат виробництва

Цей тип інфляції виникає тоді, коли працівники вимагають підвищити їм платню з метою збільшити свою реальну зарплату (ураховуючи зміни купівельної спроможності) або зменшити вплив фактичної чи сподіваної інфляції. Як видно з рис. 28.5, якщо економіка перебуває у стані рівноваги за повної зайнятості у точці Е0, підвищення зарплатні збільшує виробничі витрати та очікуваний рівень цін, що зміщує криву SRAS угору від SRAS0 до SRAS1.

Якщо монетарна політика не змінюється, короткострокова рівновага досягається у точці перетину кривих AD0 та SRAS1 Е1¢, де обсяг виробництва Y¢ < Y*. Рівень безробіття зростає, і рівень цін збільшується з Р0 до Р1¢. Без будь-якого іншого урядового втручання рівні зарплатні та цін упадуть, оскільки економіка ослаблена, і рівновага знову відновиться у точці E0.

Проте якщо уряд зобов’язаний утримувати рівень виробництва за повної зайнятості навіть у короткостроковому періоді, слідом за підвищенням зарплатні йтиме стимулювальна монетарна політика, унаслідок чого крива сукупного попиту переміститься праворуч від AD0 до AD1, до нової точки короткострокової рівноваги Е1, у якій рівень цін Р1 переважає Р1¢. Якщо процес триватиме, тобто якщо робітники знову вимагатимуть підвищити їхню платню, а політики збільшуватимуть пропозицію грошей, виникатиме інфляція. Отже, нове підвищення зарплатні перемістить криву SRAS від SRAS1 до SRAS2, а стимулювальна монетарна політика змістить криву AD від AD1 до AD2. Рівень цін зросте від Р1 до Р2 (що вище від Р2¢ у точці Е2¢), але обсяг виробництва все одно становитиме Y*. На кожному етапі вищі рівні зарплатні ведуть до скорочення обсягу виробництва та робочих місць. Тому центральний банк вдається до пристосувальної політики, яка стимулює сукупний попит з метою відновити виробництво і повну зайнятість. Ціною такої політики є вища інфляція. Постійна інфляція витрат є монетарним явищем. Без інфляційної стимулювальної монетарної політики інфляція витрат не могла б тривати у довгостроковому періоді.

Рисунок 28.5. Інфляція, зумовлена зростанням витрат виробництва
Якщо центральний банк збільшує пропозицію грошей, щоб пристосуватися до вимог робітників збільшити платню протягом тривалого періоду часу, виникатиме інфляція витрат.

1. Інфляція витрат може виникнути у короткостроковому періоді, якщо робітники вимагатимуть більшу платню. Крива SRAS зміщується вгору від SRAS0 до SRAS1. У короткостроковому періоді виробництво скорочується з Y* до Y¢.

2. У довгостроковому періоді інфляція витрат може виникати лише тоді, коли ФРС вдається до інфляційної політики (яка зміщує криву AD праворуч у положення AD1) з метою уникнути скорочення зайнятості та обсягу виробництва. Таких висновків дійшли як неокласики, так і неокейнсіанці.

Інфляція, зумовлена перевищенням попиту над пропозицією

Інший вид інфляції — інфляція попиту виникає тоді, коли політики намагаються втримати функціонування економіки над межами кривої виробничих можливостей*. У такому випадку фактична зайнятість перевищує повну. Повна зайнятість не означає, що безробіття становить 0 %. Навіть за виробництва за повної зайнятості є люди, які хочуть, проте не можуть знайти роботу. Безробіття може існувати, оскільки навики чи місце проживання безробітних не збігаються з вимогами роботодав­ців (структурне безробіття), або ж є працівники, які полишили роботу, були звільнені чи лише ввійшли до складу робочої сили і шукають відповідної праці (фрикційне безробіття). Природний рівень безробіття — це такий рівень безробіття, за якого обсяг виробництва дорівнює своєму значенню за повної зайнятості. Розглянемо ситуацію, коли політики намагаються знизити безробіття до рівня нижчого, ніж природний, протягом тривалого періоду часу.

Припустимо, економіка перебуває у стані рівноваги за повної зайнятості у точці Е0, як показано на рис. 28.6. Для досягнення обсягу виробництва Y¢, більшого за обсяг виробництва за повної зайнятості, центральний банк несподівано збільшує пропозицію грошей, унаслідок чого крива AD зміщується праворуч від AD0 до AD1 (див. рис. 28.6). Унаслідок цього, згідно з неокласичною та неокейнсіанською теоріями, зростає обсяг виробництва у короткостроковому періоді і досягається нова точка рівноваги Е1¢.

З часом зростає очікуваний рівень цін, тому крива SRAS починає зміщуватися вгору від SRAS0 до SRAS1, і обсяг виробництва повертається до свого попереднього рівня за повної зайнятості Y*. Економіка досягає нового стану рівноваги у точці перетину кривих AD1 та SRAS1 E1, де рівень цін збільшується з Р0 до Р1. У неокейнсіанській теорії експансія виробництва понад рівень повної зайнятості триватиме довше, оскільки ціни зростатимуть поступово.

Рисунок 28.6. Інфляція, зумовлена перевищенням попиту над пропозицією
Якщо політики намагатимуться утримувати поточне виробництво за межею виробничих можливостей економіки, виникатиме інфляція попиту.

1. Коли стимулювальна монетарна політика зміщує криву AD у положення AD1, спостерігатиметься тимчасове збільшення обсягу виробництва понад його рівень за повної зайнятості Y¢.

2. Вищий очікуваний рівень цін зміщує криву SRAS угору в положення SRAS1, тому в довгостроковому періоді збільшуватиметься лише рівень цін, а виробництво залишатиметься без змін. Що довше політики намагатимуться утримувати виробництво поза межами виробничих можливостей економіки (знижувати рівень безробіття нижче природного рівня), то більшою буде інфляція.

Якщо процес триватиме, крива AD зміщуватиметься у положення AD2, знову збільшуючи обсяг виробництва до Y¢ у короткостроковому періоді (точка рівноваги Е2¢). З часом крива SRAS зміститься вгору від SRAS1 до SRAS2, збалансовуючи економіку за повної зайнятості у точці Е2, але за ще вищого рівня цін Р2. Оскільки довгострокова крива сукупної пропозиції вертикальна, уряду не вдасться постійно втримувати безробіття нижче від природного рівня — або, що те саме, перевищувати обсяг виробництва за повної зайнятості.

І інфляція витрат, і інфляція попиту спричиняють тривалі періоди зростання рівня цін. За інфляції витрат спостерігаються періоди, коли безробіття переважає природний рівень (коли вимоги робітників щодо зарплатні «зависокі»). За інфляції попиту безробіття штучно втримується нижче від свого природного рівня. Проте ця різниця на практиці не є очевидною. Економісти не дійшли згоди, як вимірювати природний рівень безробіття. Крім того, інфляція витрат може спричинятися інфляцією попиту.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ІНФЛЯЦІЯ ТА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА:

  1. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  2. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  3. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками
  4. Графическое представление решений для пластинок в виде треугольников
  5. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  6. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  7. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  8. 1. Содержание (функции) государственного управления
  9. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  10. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов