<<
>>

ХТО РЕГУЛЮЄБАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Банківська галузь США та інших країн світу характеризується високим ступенем державного регулювання. Регулювальні органи відповідають за надання ліцензій банкам та контролювання їхньої діяльності.

Спочатку ми з’ясуємо, що означає це регулювання, а відтак розглянемо органи, які здійснюють регулювання комерційних банків, ощадних установ та кредитних спілок. Як наслідок дворівневої банківської системи банківське регулювання здійснюється багатьма установами з повноваженнями щодо цих інституцій, які частково дублюються.

Ліцензування та контроль

Як заснувати банк? Особа, яка бажає відкрити банк, повинна заповнити заявку на отримання федеральної ліцензії від Управління контролера грошового обігу. Для ліцензії штату майбутній банкір повинен заповнити заяву-анкету у відповідному органі штату. Під час оцінки заявки федеральним агентством або агентством штату розглядається величина статутного капіталу, запропонованого власниками, кваліфікація кандидатур менеджерів банку та перспективи банку щодо отримання прибутку. До кінця 1970-х років федеральна ліцензійна служба або відповідні органи штатів також проводили дослідження потреби у створенні нового банку на певній території. Дуже часто влада відмовляла у ліцензії, оскільки це могло негативно вплинути на прибутки вже існуючих банків і спричинити їхнє банкрутство. З 1980-х років ліцензійні органи не відхиляють заяв з метою підвищення конкурентності.

Банк, який отримав ліцензію, зобов’язаний надавати щоквартальний звіт про свої доходи, активи, пасиви та операції (які називають фінансовим звітом на вимогу владних органів). Він також стає об’єктом періодичної перевірки фінансового стану з боку регулюючих органів. FDIC здійснює перевірку банків мінімум раз на три роки, а на практиці ще частіше. Федеральна резервна система проводить перевірки майже кожні 18 місяців. Великі національні банки можуть перевірятись декілька разів на рік Управлінням контролера грошового обігу.

Всі ці регулюючі органи часто співпрацюють, і кожен з них може використовувати звіти інших.

Контролюючі органи також роблять незаплановані візити до банків, щоб пересвідчитись у тому, що вони не порушують існуючих законів і регулюючих приписів. Ці органи мають досить широкі повноваження, щоб змусити банк продати ризикові інвестиції або списати вартість безнадійних кредитів. Контролер, який виявить недоліки, пов’язані з надмірним ризиком або з незначним власним капіталом, може визнати банк «проблемним», що означатиме для цього банку можливість частіших перевірок. Незважаючи на те, що контролюючі органи допомагають виявляти ризикову або нечесну діяльність банку, деякі аналітики вважають, що надання перевіряючим органам надмір­них повноважень змушує банки бути надто консервативними у своїй кредитній діяльності. Загалом контролюючі органи намагаються впливати на стан балансів банків.

У сучасній практиці контролюючі органи здійснюють перевірку виконання банками вимог щодо розміру капіталу та дотримання обмежень на проведення заборонених видів діяльності. Після перевірки банк отримує рейтинг за критеріями C (відповідність капіталу), A (якість активів), M (менеджмент), E (доходи), L (ліквідність) і S (чутливість до ринкового ризику). Достатньо низький рейтинг CAMELS може означати для банку встановлення вимог щодо зміни поведінки за принципом «зупинись і утримуйся» для обмеження морального ризику. Таке формулювання вказує на спосіб обмеження морального ризику на приватних ринках шляхом встановлення обмежувальних зобов’язань у фінансових контрактах.

Регулювання діяльності комерційних банків

Нагляд за національними банками, які є учасниками Федеральної резервної системи, здійснює Управління контролера грошового обігу. Ці банки володіють більшою частиною активів комерційних банків США. Банки штатів, які входять у Федеральну резервну систему, контролюються спільно ФРС та органами банківського нагляду штатів. ФРС має також повноваження контролера за банківськими холдинговими компаніями, тобто компаніями, які володіють більш, ніж одним банком.

Більшість решти (менших) банків є банками штатів, які хоч і не є членами Федеральної резервної системи, але на них поширюється дія системи страхування депозитів FDIC. Нагляд за ними здійснює FDIC. Деякі дуже дрібні банки штатів без страхування FDIC перебувають під наглядом винятково органів банківського регулювання штату.

Для згаданої мережі установ з регулювання діяльності комерційних банків харак­терне дублювання зусиль. Деякі аналітики вважають, що регулювання з боку більш ніж однієї установи знижує ймовірність помилок у здійсненні нагляду. Вони також вважають, що окремі регулюючі органи можуть приносити більшу користь самій банківській галузі, ніж заощадникам і позичальникам. Як ми побачимо згодом, з 1999 р. регулювання діяльності банківських фірм у здійсненні банківських послуг, операцій з цінними паперами та страхування було розподілено між федеральними органами та органами штатів з регулювання банківництва, операцій з цінними паперами та страхування.

Регулювання ощадних інститутів

Ощадні установи, до яких належать ощадні та позичкові асоціації і взаємні ощад­ні банки, контролюються багатьма регулюючими органами. Ощадні та позичкові асоціації (S&L) можуть бути зареєстровані федеральними органами або органами штатів. Більшість S&L є членами Федеральної системи банків житлового кредитування (FHLBS), яка була заснована у 1932 р. як «Федеральна резервна система» для S&L. Управління з нагляду за ощадними установами, яке подібне до ОСС, має у своєму підпорядкуванні 12 районних Федеральних банків житлового кредитування, які входять до системи FHLBS. Воно також видає ліцензії і здійснює нагляд за S&L федерального рівня. FDIC забезпечує федеральне страхування депозитів для S&L через свій Фонд страхування ощадних асоціацій (SAIF). (До 1989 р. ощадні установи страхувалися Федеральною корпорацією зі страхування рахунків в ощадних та позичкових асоціаціях (FSLIC).

Приблизно половина взаємних ощадних банків мають ліцензії штатів, а половина — ліцензії федерального уряду.

Головними регулювальними органами взаємних ощадних банків є установи з банківського нагляду штатів. Однак ті, що мають страхування FDIC, повинні виконувати приписи FDIC, які стосуються банків з ліцензіями штатів. Решта взаємних ощадних банків отримують страхування депозитів від фондів страхування депозитів конкретних штатів.

Регулювання кредитних спілок

На відміну від комерційних банків і ощадних установ, які приймають депозити від усіх заощадників і надають кредити будь-якому позичальнику, кредитні спілки США є кооперативними кредитними асоціаціями для окремих груп, як правило, для працівників певної фірми або державного органу. Як наслідок — більшість кредитних спілок невеликі, хоч акціонери кредитної спілки можуть проживати у багатьох штатах (або навіть у багатьох країнах, як у випадку Федеральної морської кредитної спілки). Кредитні спілки можуть мати як федеральні ліцензії, так і ліцензії штатів. Однак більшість кредитних спілок мають федеральну ліцензію і регулюються федеральним урядом через Національну адміністрацію кредитних спілок (NCUA). Федеральне страхування депозитів забезпечує Національний фонд страхування паїв кредитних спілок (NCUSIF) — підрозділ NCUA.

Федеральні закони і закони штатів, якими було створено низку регулюючих органів, змінили банківську галузь США з погляду ризику, якому піддаються банки у своїй діяльності з фінансового посередництва. Таблиця 14.1 дає підсумковий огляд повноважень різних органів щодо ліцензування і регулювання банківської діяльності депозитних установ США.

Таблиця 14.1. РЕГУЛЮВАННЯ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ДЕПОЗИТНИХ УСТАНОВ США*

Тип установи Ліцензує… Здійснює нагляд… Здійснює перевірку Страхує…
Комерційні банки
Національні банки Управління контролера грошового обігу FDIC
Банки з ліцензіями штатів (учасники Федеральної резервної системи) Органи штатів ФРС FDIC
Банки з ліцензіями штатів (не входять у Федеральну резервну систему) Органи штатів FDIC FDIC
Банки з ліцензіями штатів (без страхування FDIC) Органи штатів
Ощадні установи
Федеральні асоціації (застраховані) Управління з нагляду за ощадними установами (OTS) FDIC
Ощадні асоціації штатів (застраховані) Органи штатів OTS та органи штатів FDIC
Ощадні асоціації штатів (не застраховані на федеральному рівні) Органи штатів
Кредитні спілки
Федеральні кредитні спілки (застраховані) Національна адміністрація кредитних спілок (NCUA) Національний фонд страхування паїв кредит-них спілок (NCUSIF)
Кредитні спілки штатів (не застраховані на федеральному рівні) Органи штатів NCUSIF або органи штатів

_____________

* Регулювальні органи станом на січень 2001. Операції з цінними паперами комерційних банків регулюються федеральними органами з регулювання цінних паперів та відповідними органами штатів. Страхова діяльність регулюється органами з регулювання страхування окремих штатів

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Взаємні фонди з короткостроковими активами грошового ринку не вимагають особливого поточного нагляду, якщо ці фонди чесно інформують заощадників про вміст портфеля своїх активів. Ураховуючи це, чи можна сказати, що поточний нагляд стане непотрібним, якщо банки оприлюднюватимуть інформацію про кредити у своїх портфелях активів? Відповідь — ні. Поточний нагляд необхідний, оскільки банкіри використовують у наданні кредитів приватну інформацію, яку неможливо оцінити ззовні. На противагу цьому, взаємні фонди володіють здебільшого широковідомими видами активів.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ХТО РЕГУЛЮЄБАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ:

  1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧА ДІЯЛЬНІСТЬ. Підручник,
  2. Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с., 2004
  3. ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЗРАБОТАННЫХ АЛГОРИТМОВ РАСЧЕТА ПЛИТ
  4. 2.4 Сегментация и построение контуров изображений объектов
  5. СУБЪЕКТЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА
  6. 1. Содержание (функции) государственного управления
  7. Тема 16. Производство по делам об административных правонарушениях
  8. 3.1. Формирование стратегии развития системы персональных финансов
  9. ГЛОССАРИЙ
  10. Анализ содержания учебного материала школьных учебников с позиции их ориентации на достижение личностных результатов обучения
  11. Введение
  12. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  13. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  14. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  15. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  16. Приложение 17.
  17. Антонов Ярослав Валерьевич. Электронное голосование в системе электронной демократии: конституционно-правовое исследование. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва - 2015, 2015
  18. Рентгенофазовый анализ
  19. З.ИСЛАМОВ. ОБЩЕСТВО. ГОСУДАРСТВО. ПРАВО. (Вопросы теории) Ташкент, «Адолат» - 2001, 2001
  20. Фигуры, промежуточные между кругом и правильными многоугольниками