<<
>>

ФРС І ГРОШОВА БАЗА

На додаток до функцій банку банків, що регулює банківську галузь і оперує мережею з клірингу чеків, ФРС виконує ще й інші завдання. ФРС є інституцією, яка відповідальна за управління пропозицією грошей у країні.

Вона робить це за допомогою контролю за грошовою базою. Грошова база охоплює усі гроші в обігу і резерви в банках.

Ми розпочнемо наше дослідження грошової бази — першої змінної у процесі пропозиції грошей, визначаючи активи і пасиви балансового звіту ФРС, які вимірюють компоненти грошової бази. Далі розглянемо дії ФРС, які зумовлюють зміни цих активів і пасивів, паралельно розширюючи або звужуючи грошову базу.

Щоб вивчити, як ФРС управляє грошовою базою, ми працюватимемо зі спрощеним балансовим звітом. Хоча справжній балансовий звіт ФРС набагато складніший, ніж той, який ми тут розглядаємо, чотири записи, показані в наступному балансовому звіті, зумовлюють більшість дій ФРС із розширення або звуження грошової бази.

БАЛАНСОВИЙ ЗВІТ ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ
Активи Пасиви
Державні цінні папери СШАДисконтні позички банкам Гроші в обігу

Резерви

Пасиви ФРС

Головними пасивами ФРС є гроші в обігу і резерви (депозити банків у ФРС і готівка у банках). Сума цих двох пасивів разом із грошовими зобов’язаннями Скарбниці США (переважно платіжними засобами в обігу, відомими як гроші Скарбниці в обігу)1 дорівнює грошовій базі. Ми припускаємо, що грошова база є сумою грошей в обігу і резервів ФРС, оскільки грошові зобов’язання Скарбниці незначні: Грошова база = Гроші в обігу + Резерви.

Доларові банкноти у вашому гаманці є федеральними резервними банкнотами. Вони є частиною грошей ФРС, випущених в обіг, які охоплюють гроші в обігу і готівку у сховищах банків (або готівку у видатковій касі). Зокрема, гроші в обігу є грошима у небанківських інституціях, а готівка у сховищах є грошима у депозитарних фінансових інституціях.

Готівка у сховищах усе ще є пасивами ФРС, але вона вважається резервами:

Гроші в обігу = Гроші випущені в обіг – Готівка у сховищах.

Наприкінці вересня 2000 р. гроші в обігу становили 523,9 млрд дол. США.

Резерви. Другим найбільшим пасивом ФРС є банківські резерви, або готівка у сховищах банків і депозити комерційних банків та ощадних інституцій ФРС. Резерв­ні депозити є активами для фінансових інституцій. Вони є зобов’язаннями для ФРС, бо вона повинна погашати вимоги банків на виплату до запитання у федеральних резервних банкнотах. Сукупними резервами банківської системи є сума депозитних рахунків банків у ФРС (6,8 млрд дол. США станом на вересень 2000 р.) і готівка у сховищах (39,3 млрд дол. США на вересень 2000 р.). Тому

Резерви = Депозити у ФРС депозитних інституцій + Готівка у сховищах.

Ми також можемо розглянути резерви з боку банків. Сукупні резерви, складені з обсягів, які ФРС зобов’язує утримувати депозитним установам, — це обов’язкові резерви, а додаткові обсяги, які депозитні установи утримують, — це надлишкові резерви:

Резерви = Обов’язкові резерви + Надлишкові резерви.

ФРС визначає відсоток депозитів, які банки повинні утримувати як резерви, — це норма обов’язкових резервів. Наприклад, якщо норма обов’язкових резервів становить 10 %, банк зобов’язаний зарезервувати 10 % своїх чекових депозитів — готівку у сховищах і депозити у ФРС — як резерви у ФРС. На вересень 2000 р. з 39,3 млрд дол. США банківських резервів лише близько 1,1 млрд дол. були надлиш­ковими. Через те, що ФРС не виплачує процентів по депозитах, депозитні установи воліють не утримувати всі свої ліквідні залишки як резерви. Натомість вони утримують деякі зі своїх залишків у ходових цінних паперах, по яких можна одержати процент.

Активи ФРС

Двома головними активами ФРС є державні цінні папери і дисконтні позички. Обсяги цих активів ФРС є визначниками грошової бази. Крім того, ФРС отримує дохід по своїх портфелях державних цінних паперів і проценти по дисконтних позичках.

ФРС не виплачує процентів по грошах або резервах. Більшість із 34 млрд дол. США надходжень ФРС повертаються до скарбниці.

Державні цінні папери. Портфель державних цінних паперів ФРС складається, головним чином, із боргових зобов’язань Скарбниці США: векселів, білетів і облігацій. На вересень 2000 р. ФРС володіла понад 511 млрд дол. США цінних паперів Скарбниці.

Дисконтні позички. За допомогою поширення позик на депозитарні установи для допомоги банкам у подоланні проблем ліквідності ФРС може збільшити обсяги резервів. Вона отримує ринкові процентні ставки за державними цінними паперами США, які утримує як активи. Коли ФРС позичає депозитарним установам, ці позики називаються дисконтними позиками. Надаючи такі позики, ФРС визначає процентну ставку за позиками, відому як облікова ставка. На вересень 2000 р. несплачені дисконтні позики нараховували 372 млн дол. США. Облікова ставка становила тоді 6 %.

Як ФРС змінює грошову базу

ФРС розширює або скорочує грошову базу, маніпулюючи обсягами своїх активів, зокрема, вона змінює грошову базу, купуючи і продаючи цінні папери Скарбниці або надаючи дисконтні позички банкам. Ми розглянемо виконання цих трансакцій у розділі 20. У подальшому розгляді трансакцій покажемо, як кожна з них змінює грошову базу.

Операції на відкритому ринку. Найбільш прямим методом, який ФРС використовує для зміни грошової бази, є операції на відкритому ринку, тобто купівля-продаж цінних паперів, здебільшого державних цінних паперів США. За купівлі на відкритому ринку, яка збільшує грошову базу, ФРС купує державні цінні папери. Щоб здійснити таку трансакцію (наприклад, купити 1 млн дол. США у державних цінних паперах), ФРС виписує чеки на суму 1 млн дол. США на федеральний резервний банк Нью-Йорка і використовує їх для купівлі цінних паперів через банки або від небанківських інституцій. Комерційні банки можуть обміняти ці чеки на гроші або, що вірогідніше, банки можуть покласти ці кошти на депозити у ФРС як резерви. У будь-якому випадку купівля на відкритому ринку збільшує грошову базу, В, бо база є сумою грошей в обігу, С, і банківських резервів, R.

Цей взаємозв’язок виражається як

В = С + R (17.1)

Коли банківські резерви, R, зростають, грошова база, В, теж збільшується. Наступні трансакції продемонструють, як відбуватиметься ця зміна в В.

Уявіть, що ФРС купує 1 млн дол. США у Т-векселях від Megabank і платить за них чеком на суму 1 млн дол. США. Megabank може або покласти ці кошти на свій рахунок у ФРС, або тримати як готівку у сховищах. Кожна з цих дій збільшує резер­ви у банківській системі на 1 млн дол. США. Балансовий звіт банківської системи показує зменшення запасів цінних паперів на суму 1 млн дол. США і збільшення резервів на ту саму суму:

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери – $ 1 млн
Резерви + $ 1 млн

Зміни у балансовому звіті ФРС вказують на зростання цінних паперів (актив) та збільшення резервів (пасив) на 1 млн дол. США:

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери + $ 1 млн Резерви + $ 1 млн

Купівля на відкритому ринку від депозитних інститутів збільшує резерви, а отже, і грошову базу, на 1 млн дол. США.

Якщо ФРС купує державні цінні папери від небанківських інституцій, продавці мають два варіанти вибору: 1) тримати виторг на чекових депозитах або 2) тримати виторг у грошах. Якщо продавці кладуть чеки, виписані на ФРС, у бан­ківській системі на депозити, чекові депозити зростають на 1 млн дол. США. Коли банки кладуть чеки ФРС на свої рахунки у ФРС, резерви також зростають на 1 млн дол. США:

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ
Активи Пасиви
Цінні папери – $ 1 млн
Чекові депозити + $ 1 млн

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви + $ 1 млн Чекові депозити + $ 1 млн

Унаслідок купівлі на відкритому ринку портфель цінних паперів ФРС зростає на 1 млн дол. США, а банківські резерви збільшуються на ту саму суму:

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери + $ 1 млн Резерви + $ 1 млн

Як і у випадку купівлі на відкритому ринку від депозитних інституцій, ця купівля на відкритому ринку від небанківських інституцій збільшує банківські резерви на 1 млн дол. США, збільшуючи також грошову базу на 1 млн дол. США.

Якщо домогосподарства і фірми вирішують перевести чеки ФРС у готівку і тримають виторг у грошах, небанківські інституції зменшують свої запаси цінних паперів на 1 млн дол. США і збільшують свої запаси грошей на ту саму суму. ФРС збільшує кількість грошей в обігу на 1 млн дол. США, щоб отримати 1 млн дол. США в цінних паперах за рахунок купівлі на відкритому ринку:

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ
Активи Пасиви
Цінні папери – $ 1 млн
Гроші + $ 1 млн

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери + $ 1 млн Гроші в обігу + $ 1 млн

Тоді як виторг від продажу цінних паперів ФРС утримується у грошах, грошова база (сума грошей в обігу і банківських резервів) збільшується на суму купівлі на відкритому ринку, або на 1 млн дол. США.

У підсумку, купівля на відкритому ринку збільшує монетарну базу на суму купівлі у всіх випадках. Вплив купівлі на відкритому ринку на банківські резерви залежить від того, чи небанківські інституції обирають варіант утримання виторгу у грошах.

Подібно до цього ФРС може скоротити грошову базу за допомогою продажу на відкритому ринку цінних паперів. Незалежно від того, чи цінні папери купують за гроші, чи за чекові депозити, продаж на відкритому ринку зменшує грошову базу на суму продажу.

Наприклад, уявіть, що ФРС продає 1 млн дол. США в цінних паперах депозитним інститутам або небанківським інституціям. Якщо платежі ФРС повністю у формі чекових депозитів, ФРС отримує платіж на суму 1 млн дол. США в чеках, виписаних на комерційні банки. У цьому випадку банківські резерви у ФРС (пасиви ФРС) падають на 1 млн дол. США, цінні папери ФРС (актив для ФРС) також зменшуються на 1 млн дол. США, а грошова база скорочується на 1 млн дол. США:

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери + $ 1 млн
Резерви – $ 1 млн
ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери – $ 1 млн Резерви – $ 1 млн

Тому якщо платежі ФРС повністю у чекових депозитах, резерви (і грошова база) зменшуються на суму продажу на відкритому ринку.

Однак якщо платежі ФРС повністю у грошах, продаж на відкритому ринку не вплине на резерви:

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ
Активи Пасиви
Цінні папери + $ 1 млн
Гроші – $ 1 млн

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Цінні папери – $ 1 млн Резерви – $ 1 млн

Однак грошова база (гроші в обігу плюс резерви) зменшується на 1 млн дол. США.

Вплив операцій на відкритому ринку на резерви і монетарну базу підсумовується на рис. 17.2.

Рисунок 17.2. Вплив операцій на відкритому ринку на резерви та грошову базу
Одним із методів, за допомогою якого ФРС збільшує грошову базу, є купівля цінних паперів на відкритому ринку від небанківських інституцій або банків. Небанківські інституції тримають виторг від продажу в грошах (збільшуючи кількість грошей в обігу) або кладуть виторг на депозити в банки. Банки можуть тримати виторг як готівку у сховищах або класти його на депозити на рахунки ФРС, у будь-якому випадку збільшуючи резерви. Через те, що збільшення грошей в обігу або у резервах збільшують грошову базу, купівля на відкритому ринку збільшує грошову базу. Процес зменшення грошової бази (не показаний тут) відбувається навпаки.

Дисконтні позички. Хоча ФРС найчастіше використовує операції на відкритому ринку для впливу на монетарну базу, вона також може збільшувати та зменшувати резерви, надаючи дисконтні позички депозитним інституціям. Ці зміни банківських резервів змінюють і грошову базу.

Проаналізуємо балансові звіти для банків та ФРС, щоб побачити, як змінюється грошова база, якщо банки отримують 1 млн дол. США у дисконтних позичках від ФРС. Для ФРС активи зростають на 1 млн дол. США від приросту дисконтних позичок, а пасиви зростають на 1 млн дол. США від приросту банківських резервів. Так дисконтні позички впливають на обидві сторони балансового звіту ФРС:

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Дисконтні позички + $ 1 млн Резерви + $ 1 млн

Обидві сторони балансового звіту банківської системи також зазнають впливу. Банки отримують 1 млн дол. США активів у формі резервів і 1 млн дол. США пасивів у формі дисконтних позичок, які належить сплатити ФРС:

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви + $ 1 млн Дисконтні позички + $ 1 млн

Унаслідок надання дисконтних позичок ФРС на суму 1 млн дол. США банківські резерви і грошова база збільшуються на 1 млн дол. США.

Однак якщо банки сплачують 1 млн дол. США для погашення дисконтних позичок ФРС, трансакції стають оберненими. Резерви зменшуються на 1 млн дол. США, як і дисконтні позички (активи) ФРС та дисконтні позички (пасиви) банківської системи:

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Дисконтні позички – $ 1 млн Резерви – $ 1 млн

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви – $ 1 млн Дисконтні позички – $ 1 млн

Вплив дисконтних позичок на резерви і грошову базу підсумовується на рис. 17.3.

Рисунок 17.3. Вплив дисконтних позичок на резерви і грошову базу
Другим методом, за допомогою якого ФРС збільшує грошову базу, є дисконтні позички. ФРС не контролює повністю обсяг дисконтних позичок; вона може зменшити облікову ставку, але банки повинні вирішити, чи позичати у ФРС. Якщо банки вирішать це зробити, резерви зростають, збільшуючи грошову базу. Процес скорочення грошової бази за допомогою дисконтних позичок (не показаний тут) відбувається навпаки.

Порівняння операцій на відкритому ринку та дисконтних позичок

Хоча, як операції на відкритому ринку, так і дисконтні позички змінюють грошову базу, ФРС має більший контроль над операціями на відкритому ринку, ніж над дисконтними позичками. ФРС повністю контролює обсяг операцій на відкритому ринку, бо вона ініціює купівлю-продаж цінних паперів, роблячи замовлення дилерам на ринках державних цінних паперів. Звичайно, якщо ФРС хоче продати Т-вексель, хтось мусить купити його або операція на відкритому ринку не відбудеться. Однак ФРС може продати цінні папери за будь-якою ціною, з якою вона досягає цілі.

Контроль ФРС над дисконтними позичками набагато менший, ніж над операція­ми на відкритому ринку, бо від банків залежить, чи позичати від ФРС. ФРС має певний контроль над дисконтними позичками, тому що встановлює облікову ставку. Фактично облікова ставка відрізняється від більшості процентних ставок, оскільки вона визначається ФРС, тоді як інші процентні ставки — ринковими силами. Збільшення облікової ставки здорожчує позики від ФРС для банків. Тоді, за інших незмінних умов, банки скорочують дисконтні позики, що, у свою чергу, зменшує грошову базу. Отже, рішення як банків, так і ФРС визначають обсяг дисконтних позичок.

Облікова ставка зазвичай нижча від інших короткострокових ринкових процент­них ставок, таких, як федеральна резервна ставка або ставка тримісячних Т-век­селів. (Федеральна резервна ставка є ставкою, яку банки справляють один з одного за позиками овернайт). Так банки отримують прибуткову можливість, позичаючи від ФРС за обліковою ставкою та надаючи кредити за вищою ставкою. Однак ФРС не дозволяє банкам позичати у неї занадто часто. Натомість банки позичають частіше на федеральному ринку цінних паперів від інших банків, які мають додаткові резерви; за це вони готові платити вищу від облікової процентну ставку.

Унаслідок різного контролю з боку ФРС над операціями на відкритому ринку та дисконтними позичками ми вважаємо, що грошова база має два компоненти: непозичена грошова база, Bnon, і позичені резерви, BR, або дисконтні позички. Ми можемо виразити грошову базу, В, як

В = Bnon + BR (17.2)

Хоча рішення як ФРС, так і депозитних інститутів визначають обсяги дисконтних позичок, ФРС має більший контроль над непозиченою грошовою базою. У розділі 18 ми детальніше аналізуємо компоненти грошової бази і спроможність ФРС контролювати кожен із них.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ

Що має більший вплив на грошову базу: купівля на відкритому ринку 10 млн дол. США чи дисконтна позичка на суму 10 млн дол. США? Як у кожному випадку змінюються банківські резерви? У кожному випадку грошова база збільшується на 10 млн дол. США. Вплив операції на відкритому ринку на банківські резерви залежить від того, скільки грошей збирається тримати на руках населення. У випадку з дисконтними позичками резерви зростають на величину позики.

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ФРС І ГРОШОВА БАЗА:

  1. ОСНОВНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ДИССЕРТАЦИИ
  2. ОСНОВНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ДИССЕРТАЦИИ
  3. 2. Понятие и признаки административного договора
  4. 1. Дискуссии в административном праве об административном договоре
  5. Введение
  6. Глава I. ОПТИЧЕСКИЕ АНОМАЛИИ В КРИСТАЛЛАХ.
  7. 2. Права и обязанности сторон по договору купли-продажи.
  8. ГЛАВА 2. ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ И СТРУКТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТА ТРУДА (МЕНЕДЖЕРА КОММЕРЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ)
  9. 34. Наем жилого помещения на коммерческой основе: юридическая характеристика, элементы, срок, отличие от договора социального найма.
  10. Приложение 17.