<<
>>

ДЕФІЦИТ ФЕДЕРАЛЬНОГО БЮДЖЕТУ І ГРОШОВА БАЗА

Дефіцит державного бюджету був основним предметом політичних дебатів та суперечностей у 1980-х та 1990-х роках. Деякі підприємці та політики висловлювали незадоволення значним дефіцитом бюджету — перевищенням урядових видатків над податковими надходженнями, який мав місце в 1980-х та на початку 1990-х років.

Був острах, що це призведе до зростання грошової бази та, як наслідок, до збільшення пропозиції грошей. (Наприкінці 1990-х років Сполучені Штати повідо­мили про профіцит держбюджету, прогнозуючи продовження цієї тенденції впродовж першого десятиліття нового століття.) В основі цього занепокоєння було те, що постійне зростання пропозиції грошей спричинить інфляцію. (Зв’язок між пропозицією грошей та інфляцією розглядається в частині 6.)

Чи існує залежність між дефіцитом державного бюджету та зміною грошової бази? Аби відповісти на це запитання, подаємо невеличкий вступ в основи управління державними фінансами. Аби відшкодовувати частину своїх видатків на товари, послуги та оплату персоналу, уряд може компенсувати дефіцит держбюджету шляхом підвищення податків, позичання грошей (продаючи боргові зобов’язання) або здійснюючи емісію грошей.

У Сполучених Штатах Америки федеральні урядові видатки та ставки податків затверджуються президентом та конгресом. Вони визначають і види доходів та видатків, що є об’єктами оподаткування. Дефіцит державного бюджету стає наслідком перевищення урядових видатків над податковими надходженнями. Аби компен­сувати цей дефіцит, Державна скарбниця випускає цінні папери та використовує виторг на покриття видатків уряду. Цей вид операцій (окрім можливих короткострокових затримок між надходженнями та видатками) не змінює грошової бази. Ось частина бюджетних обчислень:

Урядові видатки – Надходження від податків = Дефіцит держбюджету =

= Продаж цінних паперів Державною скарбницею (18.4)

Хоча видатки уряду та податкова політика і визначаються президентом та конгресом, проте саме дії ФРС прямо призводять до змін у грошовій масі.

Коли Державна скарбниця випускає цінні папери, грошова база змінюється лише на стільки, скільки цінних паперів придбає ФРС.

Оскільки ФРС, банки та небанківські інституції купують цінні папери Державної скарбниці на ринку, то:

(18.5)

ДЕСЬ, КОЛИСЬ, В ЯКІЙСЬ КРАЇНІ…
Скорочення боргу: угода між ФРС та Державною скарбницею

Дефіцит державного бюджету призводить до збільшення грошової бази лише тоді, коли ФРС викуповує облігації Державної скарбниці, випущені для фінансування дефіциту. ФРС є незалежною від Державної скарбниці організацією, і інколи між ними виникали конфлікти щодо того, якою мірою ФРС повинна фінансувати дефіцит державного бюджету.

Один помітний конфлікт стався після Другої світової війни. У 1942 р. ФРС погодилася підтримувати процентну ставку на короткострокові цінні папери Державної скарбниці на рівні 3/8 % річних. Іншими словами, ФРС допомагала Державній скарбниці фінансувати ведення війни, погодившись купувати кількість цінних паперів, достатню для підтримання процентної ставки. Одразу ж після війни не виникло жодних проблем, оскільки в 1947—1949 роках федеральний уряд досягнув профіциту державного бюджету. ФРС не потрібно було скуповувати цінні папери Державної скарбниці на відкритому ринку, аби дотримати попередню домовленість.

Навпаки, аби підтримати процентну став­ку на попередньому рівні, ФРС продала цінні папери Державної скарбниці.

Початок війни в Кореї у 1950 р. значною мірою підвищив видатки уряду та його позики. Аби дотриматись попередньої обіцянки, ФРС купила велику кількість цінних паперів Державної скарбниці, збільшуючи грошову базу та спричиняючи інфляцію. Офіційні представники ФРС прилюдно піддавали сумніву доцільність того, щоб контроль за обсягом грошової бази здійснювала Державна скарбниця.

3 березня 1951 р. ФРС та скарбниця досягли компромісу, уклавши між собою угоду. ФРС перестала купувати облігації та збільшувати грошову базу, аби утримувати на низькому рівні процентні доходи на цінні папери Держав­ної скарбниці. (Делегатом від скарбниці був Вільям МакЧесні Мартін, який згодом став Головою ради керуючих ФРС). Проте президент Трумен заохочував ФРС купувати облігації, якщо процентна ставка суттєво зросла. І лише за президентства Ейзенгауера ФРС нарешті припинила інтервенції для підтримання процентної ставки на визначеному рівні чи нижче нього.

Пригадаймо, що купівля цінних паперів ФРС веде до еквівалентного збільшення резервів та розширення грошової бази. Тому, з’єднавши рівняння (18.4) та (18.5), отримаємо:

(18.6)

Рівняння (18.6) показує взаємозв’язок між видатками федерального уряду, рішеннями про податки, продажем цінних паперів Державною скарбницею та зміною грошової бази. Економісти називають це урядовим бюджетним обмеженням, оскільки воно показує альтернативи, перед якими стоїть уряд за бюджетного дефіциту. Отже, дефіцит державного бюджету повинен фінансуватися шляхом поєднання методів збільшення обсягів цінних паперів Державної скарбниці, якими володіють банки і небанківські інституції, та зростання грошової бази. У ЗМІ останній спосіб зветься «запуском друкарського верстату».

Хоч у деяких країнах державним скарбницям дозволено визначати кількість грошей, у Сполучених Штатах це заборонено. Тут емісія грошей здійснюється Федеральною резервною системою. На практиці ФРС, звісно ж, не друкує гроші, вона купує цінні папери Державної скарбниці на ринку, виходячи із власних міркувань. Коли ФРС купує цінні папери Державної скарбниці з метою зменшення дефіциту державного бюджету, це називається монетизацією боргу (дефіциту).

Альтернативні стратегії

Щоб показати альтернативні варіанти компенсації урядових видатків та їхній вплив на грошову базу, ми можемо використати Т-рахунки.

Припустимо, що президент та конгрес домовилися запустити нову програму вартістю 2 млрд дол. США на ремонт автомагістралей, що з’єднують різні штати. Ця програма може фінансуватися шляхом підвищення податків, продажу облігацій населенню або ж продажу облігацій Федеральній резервній системі.

Підвищення податків. Уявімо, що для отримання бажаних двох мільярдів доларів президент та конгрес домовилися підвищити податок на бензин. Тоді небанківські інституції масово виписують чеки на Державну скарбницю загальною сумою 2 млрд дол. США, які спочатку кладуться на податкові та позичкові рахунки Скарбниці, а пізніше переводяться на Загальний рахунок Скарбниці у ФРС. Унаслідок цих дій депозити банківської системи зменшуються на 2 млрд дол. США, знижуючи на таку ж саму суму резерви. Депозити Скарбниці у ФРС зростають на 2 млрд дол. США. У кінцевому наслідку Т-рахунки для небанківських інституцій, Скарбниці, банківської системи та ФРС містять такі записи:

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ
Активи Пасиви
Депозити – $ 2 млрд Податки до сплати – $ 2 млрд

colspan=4>ДЕРЖАВНА СКАРБНИЦЯ
Активи Пасиви
Депозити у ФРС + $ 2 млрд
Податки до сплати – $ 2 млрд

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви – $ 2 млрд Депозити – $ 2 млрд

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви – $ 2 млрд
Депозити Державної скарбниці + $ 2 млрд

Коли Державна скарбниця платить контрактникам 2 млрд дол. США чеками за роботу в межах проекту ремонту автомагістралей, то ці гроші повертаються в банківську систему, не спричиняючи чистого впливу на резерви та грошову базу*.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви 0 Депозити 0

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви 0
Депозити Державної скарбниці 0

Отже, у цілому, покриття урядових видатків шляхом підвищення податків не впливає на обсяг грошової бази.

Продаж облігацій населенню. Припустимо, що для фінансування проекту ремон­ту автомагістралей Державна скарбниця продає облігації на суму 2 млрд дол. США небанківським інституціям, які оплачують їх чеками. У цьому випадку депозити Державної скарбниці зростають на суму 2 млрд дол. США, тим часом як депозити небанківських інституцій зменшуються на ту ж саму суму:

НЕБАНКІВСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ
Активи Пасиви
Депозити – $ 2 млрд
Цінні папери + $ 2 млрд

ДЕРЖАВНА СКАРБНИЦЯ
Активи Пасиви
Депозити + $ 2 млрд Цінні папери + $ 2 млрд

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви – $ 2 млрд Депозити – $ 2 млрд

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви – $ 2 млрд
Депозити Державної скарбниці + $ 2 млрд

Коли Державна скарбниця платить контрактникам чеками за роботу з ремонту автомагістралей, то ці гроші повертаються в банківську систему не спричинивши впливу на грошову базу.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви 0 Депозити 0

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА
Активи Пасиви
Резерви 0
Депозити Державної скарбниці 0

Ми вже зазначили раніше, що покриття видатків уряду шляхом продажу цінних паперів небанківським інституціям не спричиняє впливу на грошову базу.

Продаж облігацій ФРС. Не маючи змоги прямо фінансувати урядові видатки шляхом емісії грошей, Державна скарбниця здійснює це шляхом продажу облігацій Федеральній резервній системі. Цей процес складається з двох частин. Спочатку, як і в попередньому випадку, скарбниця продає облігації небанківським інституціям на суму 2 млрд дол. США для покриття витрат на ремонт автомагістралі. Як уже зазначалося, ця операція не змінює грошової бази. Другим кроком буде купівля Федеральною резервною системою цих облігацій у небанківських інституцій. Ця операція на відкритому ринку збільшує грошову базу на два млрд дол. США. Отже, фінансування урядових видатків шляхом випуску облігацій, які в кінцевому рахунку переходять до ФРС, призводить до зростання грошової бази.

Бюджетне обмеження та грошова база

Хоча бюджетне обмеження корисне для вивчення державних фінансів, його часто неправильно розуміють. У Сполучених Штатах жодній з гілок влади не належить пов­на компетенція в ухваленні рішень щодо державного бюджету та його фінансування. Ці повноваження поділені між президентом, конгресом та Федеральною резервною системою. Рішення ФРС щодо змін грошової бази відображають цілі її монетарної політики. Вплив дефіциту державного бюджету на ці рішення є непрямим (хоча ФРС провадить моніторинг впливу процентних ставок на економіку країни). У 1980-х та 1990-х роках ФРС незначною мірою фінансувала дефіцит державного бюджету за допомогою емісії грошей. Упродовж 1980-х років грошова база збільшилась менш ніж на 15 млрд дол. США, тим часом як щорічний дефіцит держбюджету становив близько 155 мільярдів. Таким чином, щорічно ФРС покривала менше 10 % доволі великого в ті роки дефіциту державного бюджету. Між дефіцитом державного бюджету та обсягом грошової бази немає прямого зв’язку. Зростання грошової бази з метою покриття дефіциту державного бюджету відбувається лише тоді, коли ФРС викуповує державні цінні папери, випущені з цією метою.

У довгостроковій перспективі зміни в пропозиції грошей відображаються радше в зміні грошової бази, а не в змінах грошового мультиплікатора. Державна скарбниця не контролює ФРС, і тому не може змусити центральний банк компенсувати дефіцит державного бюджету шляхом емісії грошей. В інших країнах рівень незалежності центральних банків є різним. Наш аналіз урядового бюджетного обмеження може підвести читача до висновку, що менш незалежний центральний банк може охочіше покривати дефіцит державного бюджету додатковим випуском грошей і таким чином збільшувати пропозицію грошей. У своєму дослідженні монетар­ної політики 17 країн у 1970-х — 1980-х роках Альберто Алезіна з Гарвардського університету проаналізував незалежність центральних банків*. Методи, які він використовував для свого дослідження, охоплювали дослідження формальних зв’язків між центральним банком та урядом, а також присутність державних службовців у правлінні банків, існування правил, що змушували б центральні банки фінансувати частину дефіциту держбюджету шляхом емісії. Країни, в яких центральні банки були найменш незалежні (скажімо, в Італії), переживали найвищі темпи зростання пропозиції грошей. Держави з відносно незалежними центральними банками (як-от Сполучені Штати Америки та Японія), мали повільніші темпи зростання пропозиції грошей. Для виконання функції стабілізації цін Європейському центральному банку таку незалежність надав Маастрихтський договір. ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

Флоут ФРС

Загальний рахунок

Урядове бюджетне обмеження

Фінансування дефіциту держбюджету шляхом емісії

Рахунки податків та позик Державної скарбниці

ПІДСУМКИ
1. Зміни грошової бази можна пояснити за допомогою дев’яти чинників. Збільшення обсягу цінних паперів у володінні ФРС, дисконтних позик, флоуту ФРС, інших активів ФРС, платіжних засобів Державної скарбниці, рахунків золота і СДР призводить до еквівалентного зростання грошової бази. Збільшення обсягів депозитів Державної скарбниці США у ФРС, іноземних та інших депозитів у ФРС та інших федеральних резерв­них зобов’язань та рахунків капіталу веде до такого самого зменшення грошової бази.

2. Найвагомішим чинником зміни грошової бази є обсяги цінних паперів у володінні ФРС, які вона контролює шляхом операцій на відкритому ринку.

Деякі чинники, непідвладні ФРС (такі, як депозити Державної скарбниці у ФРС та федеральний резервний флоут), суттєво впливають на грошову базу в такі короткі відтинки часу, як день або тиждень. Проте ці відхилення є передбачуваними і можуть компенсуватися шляхом операцій на відкритому ринку.

3. Дефіцит державного бюджету може фінансуватися шляхом продажу державних цінних паперів банкам, небанківським інституціям або ж ФРС. Фінансування дефіциту держбюджету через продаж цінних паперів банкам і небанківським інституціям не впливає на грошову базу. Продаж цінних паперів ФРС приводить до еквівалентного розширення грошової бази.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Які джерела та сфери використання грошової бази?

2. Що таке урядове бюджетне обмеження? Як воно пов’язане з тим, що дефіцит держбюджету збільшує грошову базу? Поясніть.

3. Укажіть, які з наступних пунктів є активами чи пасивами Федеральної резервної системи:

· володіння цінними паперами;

· депозити Державної скарбниці США;

· грошові документи в процесі інкасації;

· вклади депозитних установ;

· монети;

· відстрочене врахування грошових документів;

· іноземні депозити;

· банкноти ФРС, що перебувають в обігу;

· дисконтні позики;

· золото і рахунки СДР.

4. Поясніть, як вплине на грошову базу зростання наступних статей балансу ФРС:

· депозити Державної скарбниці США;

· флоут ФРС;

· дисконтні позики;

· іноземні та інші депозити;

5. Що є найбільшим активом ФРС? Що є найбільшим пасивом ФРС?

6. Дайте визначення поняття «флоут ФРС». Як впливає на грошову базу збільшення чи зменшення флоуту ФРС?

7. Чому взаємозв’язок між дефіцитом державного бюджету та рівнем інфляції залежить від ступеня незалежності центрального банку від держави?

8. Що таке Загальний рахунок Державної скарбниці? Чи тримає там Державна скарбниця всі свої гроші?

9. Чому з початком війни у Кореї служ­бовці ФРС прагнули скасування зобов’язання з підтримки процентної ставки на цінні папери Державної скарбниці?

10. Прокоментуйте твердження:

Оскільки під контролем ФРС перебувають усі чинники, що впливають на грошову базу, то ФРС, фактично, контролює грошову базу.

АНАЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ:
1. Уявімо, що в деяких статтях балан­су ФРС відбулися такі зміни:

Цінні папери – 1 млрд дол. США

Дисконтні позики + 250 млн дол. США

Сертифікати СДР + 500 млн дол. США

Грошові документи в процесі інкасації + 2 млрд дол. США

Відстрочене врахування грошових документів + 1 млрд дол. США

Загальний рахунок – 2 млрд дол. США

Вклади депозитних установ + 1 млрд дол. США

Як зміниться флоут ФРС? Як зміниться грошова база?

2. Уявімо, що річний дефіцит держав­ного бюджету склав 250 млрд дол. США, а кількість державних цінних паперів у володінні ФРС зросла за цей рік на 10 млрд дол. США. Яка частка дефіциту державного бюджету була покрита за рахунок емісії?

3. Припустимо, населення повірило помилковій інформації про те, що конгрес ніби заборонив FDIC, після чого кількість депозитів у банках почала різко зменшуватись. Як це вплине на грошову базу? Що може вдіяти ФРС, щоб допомогти банкам зменшити обсяги депозит­них вкладів? Як такі заходи ФРС можуть вплинути на грошову базу і як ФРС може на це відреагувати?

4. Уявімо, що Державна скарбниця США вирішила перенести свій головний поточний рахунок із ФРС до Chase Bank. Поміркуйте, як із часом це вплине на стабільність грошової бази.

5. Припустимо, що президент та конгрес підписали бюджетну угоду, яка скасовує дефіцит державного бюджету. Чи сповільнить ця угода темпи зростання грошової бази? Поясніть.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
FINANCIAL TIMES, 18 БЕРЕЗНЯ 1999 Р.
ЄЦБ попереджає про дефіцити державних бюджетів
Учора Європейський центральний банк попередив уряди країн Європи про ризик накладення на них штрафних санкцій унаслідок перевищення розмірів дефіцитів державного бюджету.

У своєму місячному звіті за березень ЄЦБ піддав найдетальнішій та послідовній критиці фіскальну політику урядів країн єврозони.

І хоча ЄЦБ не називав жодної конкретної країни, його коментарі свідчать про позитивне ставлення до факту минулотижневої відстав­ки Оскара Лефонтена з посади міністра фінансів Німеччини. Пан Лефонтен був постійним критиком монетарної політики Європейського центрального банку.

У вчорашньому звіті ЄЦБ зазначив: «У ситуації затяжного сповільнення темпів економічного зростання існує загроза перетину межі дефіциту 3 %, оскільки у фіскальних планах держав не закладено достатніх засобів безпеки проти цієї загрози».

Обмеження дефіциту державного бюджету є основним положенням пакту стабільності та зростання, який був погоджений лідерами Європейського союзу на Європейському саміті в Амстердамі 1997 р. Пакт закликає уряди провадити збалансовану бюджетну політику відповідно до ділових циклів. Пакт також установлює жорсткий режим покарань для країн, у яких дефіцит державного бюджету перевищив 3 % від ВВП.

Жодна з 11 країн єврозони не ризикує порушити цю межу в 1999

фіскальному році, хоча лише кілька з них перебувають на шляху досягнення збалансованого бюджету в наступні кілька років.

У своєму звіті ЄЦБ зазначив, що урядам слід відкладати гроші для фінансування необхідних структур­них реформ і розв’язувати проблеми старіння населення та реформ у сфері охорони здоров’я.

З моменту впровадження євро у січні європейська економічна політика була заблокована, оскільки міністри фінансів закликали ЄЦБ знизити процентні ставки, тоді як від службовців центральних банків вимагалися дієвіші заходи щодо скорочення дефіцитів державного бюджету. І сторони все ще не досягли домовленості.

Сьогодні відбудеться засідання виконавчої ради ЄЦБ, що проходить раз на два тижні, і очікується, що після відставки Лефонтена ЄЦБ ухвалить рішення про зниження процентних ставок.

У третьому звіті з моменту запровадження євро Європейський центральний банк захищав свою теперішню політику: «Поточний стан монетарної політики допомагає не лише зберегти стабільність цін, а й сприяє економічному зростанню та підтримці зайнятості».

У звіті зауважувалось особливе занепокоєння можливістю подальшого спаду темпів економічного зростання та зниження цін виробників. Проте центральний банк також застерігає, що завищена заробітна платня та слабкість євро можуть спричинити тиск на ціни.

АНАЛІЗУЮЧИ НОВИНИ…
Урядове бюджетне обмеження показує нам, що дефіцит державного бюджету може фінансуватися поєднанням продажу облігацій банкам і небанківським інституціям та емісією грошей (що приводить до зростання грошової бази). Постійне швидке зростання грошової бази веде до інфляції (цей процес розглядається в частині 6). Якщо грошовий мультиплікатор у тривалому періоді стабільний, то за поступовим зростанням пропозиції грошей настає відповідне зростання грошової бази, відповідно до рішення центрального банку. Коли країни Європи зближувались у підготовці до ведення спільної монетарної політики під керівництвом Європейського центрального банку (ЄЦБ), виникла необхідність дотримуватися домовлених рівнів меж дефіцитів державних бюджетів. Оскільки швидке зростання грошової бази покривало дефіцити державних бюджетів, то це могло призвести до інфляції, яка б виходила за заплановані ЄЦБ рівні межі, — у цьому полягало головне занепокоєння громадськості.

ЄЦБ непокоїло, що перевищення урядових видатків над надходженнями від податків могло в кінцевому рахунку фінансуватися шляхом збільшення центральними банками грошової бази, таким чином провокуючи інфляцію. Поза єврозоною, приміром центральний банк Росії, який є залежним від уряду, на початку 1990-х років збіль­шував грошову базу шляхом купівлі на відкритому ринку цінних паперів, що їх випускали державні підпри­ємства. Пізніше дефіцит державного бюджету був поставлений під контроль,

, що зменшило потребу фінансування шляхом інфляції.

У довгостроковому періоді, якщо населення не продовжить купівлю державних цінних паперів для фінансування дефіциту державного бюджету, спричиненого структурними дисбалансами в соціальних програмах, тоді емісія грошей матиме певний вплив. Якщо центральний банк фінансує державний борг шляхом емісії, грошова база зростатиме навіть швидше. Постійне зростання грошової бази спричиняє підвищений тиск на темпи інфляції. Такий результат іде всупереч монетарній політиці Європейського центрального банку.

Чи ви очікували, що збільшення дефіциту державного бюджету спричинить інфляцію? Такий результат видається можливим, оскільки наприкінці 1990-х років економічні реформи в деяких країнах Європи виявилися доволі непослідовними. Багато аналітиків висловлювали занепокоєність тим, що внаслідок політичного тиску уряди можуть знизити податки, проте не відтермінувати зниження видатків.

Для подальших роздумів...

Чому зниження дефіциту державного бюджету може допомогти країні стабілізувати її обмінний курс з американським доларом? Поясніть.

Джерело: Wolfgang Munchau, «ECB Warns on Budget Deficits,» Financial Times, March 18, 1999, передруковано з дозволу автора.

6. Поясніть вплив на грошову базу кожного з таких чинників:

· Державна скарбниця отримала 25 млрд дол. США з прибуткового податку на заробітну платню, які були розміщені на її позикових та податкових рахунках.

· У зв’язку з фінансовою кризою ФРС надала дисконтну позику на суму 2,5 мільярда доларів постраждалому від кризи Bigbank.

· Світовий банк поклав 10 млн дол. США на свій рахунок у ФРС.

· Проблеми з постачанням електроенергії на два дні припинили роботу бан­ківських комп’ютерів у Нью-Йорку.

· Державна скарбниця вирішує купити бульдозерне обладнання на суму 1 млрд дол. США для програми спорудження нової автомагістралі, поклавши ці кошти на Загальний рахунок.

· ФРС придбала цінних паперів Державної скарбниці на суму 1 млрд дол. США.

· Регіональні банки ФРС вирішили прикрасити свої фасади дорогим оздобленням із мармуру.

7. Сума грошових документів у процесі інкасації за даними балансу ФРС становить 10 млрд дол. США, тоді як сума грошових документів з відстроченим урахуванням становить 8 млрд дол. США. Який розмір флоуту ФРС? Чому, на вашу думку, ФРС намагається втримувати флоут якомога меншим?

8. Уявімо, що ФРС купує японські єни за 150 млн дол. США сплативши банкнотами ФРС. Який вплив це спричинить на грошову базу? Як зміниться баланс ФРС?

9. Уявімо, що ФРС купує британські фунти стерлінгів на суму 100 млн дол. США сплативши банкнотами ФРС. Водночас ФРС продає державні цінні папери на суму 100 млн дол. США готівкою на внутрішньому відкритому рин­ку. Який вплив це спричинить на грошову базу? Як зміниться баланс ФРС?

10. Припустимо, що доларова монета Sacagawea раптово стала популярною, і населення почало менше користуватися доларовими банкнотами. Що трапиться з грошовою базою?

11. Економічна теорія твердить (із певними припущеннями), що зростання дефіциту державного бюджету призводить до зростання процентних ставок. Покажіть, як відбудеться покриття дефіциту держбюджету за рахунок емісії, якщо ФРС вирішить підтримувати стабільні процентні ставки за зростання дефіциту держбюджету.

12. Уявімо, що уряд певної країни суттєво збільшує свої видатки. Які голов­ні напрямки покриття додаткових видатків? Які чинники будуть визначальними за вибору методів покриття цих видатків?

РОБОТА ЗІ СТАТИСТИЧНИМИ ДАНИМИ
1. Дістаньте найновіший примірник Economic Report of the President у своїй бібліотеці. Віднайдіть у ньому обсяги дефіциту державного бюджету США та зміни грошової бази у 1999 р. Як ви гадаєте, чи фінансувала ФРС державний борг шляхом емісії? Поясніть, чому ФРС фінансувала або не фінансувала державний борг таким методом. 2. Ознайомтеся з активами та пасивами ФРС упродовж останніх шести місяців із даних останнього Federal Reserve Bulletin. Які статті суттєво змінювалися з місяця в місяць? Які статті були відносно стабільними? Які зі статей характеризувалися відносно стабільним зростанням?

<< | >>
Источник: Габбард, Р. Глен.. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ,2004. — 889 с.. 2004

Еще по теме ДЕФІЦИТ ФЕДЕРАЛЬНОГО БЮДЖЕТУ І ГРОШОВА БАЗА:

  1. 4. Административно-правовой статус государственного гражданского служащего
  2. 3. Классификация органов исполнительной власти. Факторы, влияющие на построение системы органов
  3. 4. Государственное управление в сфере административной деятельности
  4. § 1. Обязанности банков по исполнению поручений на перечисление налогов и сборов
  5. 3. Государственное управление в социальной сфере (социально-культурной сфере)
  6. 2. Органы исполнительной власти в области безопасности
  7. Библиография
  8. § 3. Правовая характеристика статуса банка как особого субъекта налоговых отношений
  9. Библиография
  10. 1. Правовые основы системы образования
  11. 2. Органы, осуществляющие управление в сфере образования
  12. 2. Виды функций органов исполнительной власти: функции разработки государственной политики и правового регулирования, функции государственного контроля и надзора, функции по предоставлению публичных услуг
  13. 2. Административно-правовой порядок рассмотрения обращений граждан
  14. 2. Виды контроля и надзора за законностью в деятельности органов исполнительной власти
  15. ОСНОВНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ДИССЕРТАЦИИ
  16. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
  17. ОСНОВНОЕ СОДЕРЖАНИЕ ДИССЕРТАЦИИ
  18. 2. Понятие и признаки административного договора
  19. 1. Дискуссии в административном праве об административном договоре