Следующая >>

1.1. Суть і структура фінансової системи України

Складність категорії "фінанси" певним чином впливає на однозначне визначення категорії "фінансова система України". Інколи цю категорію ототожнюють із категорією "фінанси країни". Частина українських учених розглядає фінансову систему з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою. За внутрішньою будовою — це сукупність відносно відокремлених взаємопов'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу ВВП. За організаційною структурою — це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.
Національні фінансові системи, на думку доктора економічних наук, професора В.М. Опаріна, відображають структуру фінансів окремих країн. До їх складу входять:
фінанси суб'єктів господарювання;
страхування;
державні фінанси;
міжнародні фінансові відносини;
внутрішній фінансовий ринок. До організаційного складу фінансової системи України входять:
а) органи управління:
Міністерство фінансів;
Державна податкова адміністрація;
Контрольно-ревізійна служба;
Державне казначейство;
Рахункова палата України;
Аудиторська палата;
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
Пенсійний фонд;
Фонди соціального страхування;
б) фінансові інститути:
Національний банк;
комерційні банки;
страхові компанії;
небанківські кредитні установи (ломбарди тощо);
міжбанківська валютна біржа;
фондові біржі;
фінансові посередники на ринку цінних паперів.
Інший український фінансист, доктор економічних наук, професор О.М. Ковалюк вважає, що фінансова система охоплює сферу фінансів (об'єкт фінансової системи); сукупність фінансових органів (суб'єкт фінансової системи); фінансовий механізм (засіб взаємодії суб'єкта й об'єкта фінансової системи).
На думку доктора економічних наук, професора М.І. Крупки, фінансову систему можна розглядати як інфраструктуру різних фінансових інститутів, які здійснюють фінансові операції й одночасно є суб'єктами і об'єктами управління фінансами.
Автори відомого у СІЛА та в інших країнах підручника з економіки, К. Макконнелл і С. Брю, у складі фінансової системи Сполучених Штатів виокремлюють кілька важливих ланок. Передусім, це Федеральна резервна система (ФРС), до якої належать 12 федеральних резервних банків, що є водночас центральними банками. Така кількість центральних банків (більшість країн мають один центральний банк (ЦБ)) вказує на велику територію, економічну могутність цієї країни, а також наявність великої кількості комерційних банків. На ФРС покладено широке коло обов'язків у галузі монетарної політики, підтримання ліквідності і стабільності фінансових ринків регулювання депозитних інститутів, надання послуг Державній скарбниці і депозитним інститутам, підтримання ефективного платіжного механізму та сприяння економічному розвитку суспільства. Хоча, на перший погляд, перелічені обов'язки мають різний вигляд, проте всі вони є суттєвими аспектами головної функції ФРС — підтримання стабільної та ефективної національної грошової одиниці. Одночасно до фінансової системи США ці автори зачисляють комерційні банки, ощадні установи.
Дещо по-іншому зміст фінансової системи США розкриває автор відомого підручника "Гроші, банківництво і фінансові ринки" Ф. Мишкін. На його думку, головними елементами цієї системи є кредитори (заощадники), позичальники (витратники), фінансові посередники і фінансові ринки. Кредиторами і позичальниками можуть бути домо- господарства, ділові фірми, уряд та іноземці. Фінансовим посередником — банки і небанківські фінансові установи.
У західній фінансовій науці переважає трактування фінансової системи у контексті функціонування фінансового ринку. Наприклад, 3.
Боді та Р. Мертон характеризують фінансову систему як сукупність ринків та інших інститутів, що використовується для укладання фінансових угод, обміну активами і ризиками. Ця система включає ринки акцій, облігацій та інших фінансових інструментів, фінансових посередників (таких як банки і страхові компанії) і органи, які регулюють діяльність усіх цих установ. Але є й інші підходи. Зокрема, П. Роуз і Д. Фрезер розглядають фінансову систему країни досить широко, відносячи до неї мережу фінансових ринків, фінансові інституції, бізнес- структури, фінанси домогосподарств та уряду.
Спираючись на досвід розвинутих країн, до складу фінансової системи України доцільно включати: 1) державні фінанси; 2) фінанси підприємств суб'єктів —господарювання; 3) страхування; 4) фінансовий ринок; 5) фіпапси домогосподарств. Якщо стосовно перших трьох елементів фінансової системи в українській фінансовій науці, як правило, не виникає суттєвих заперечень, то стосовно включення до неї фінансового ринку та фінансів домогосподарств ще точаться дискусії. Враховуючи те, що ринкова економіка — це взаємодія трьох секторів: домогосподарств, фірм та уряду, то у фінансову систему необхідно включати відповідно фінанси домогосподарств, фінанси підприємств, державні фінанси, страхування, а також сполучний елемент між ними: фінансовий ринок.
Виділення у фінансовій системі державних фінансів вимагає вирішення однієї складної проблеми. Враховуючи, що до її складу сьогодні включають не тільки державний, а й місцеві бюджети, які за українським законодавством є відносно самостійними утвореннями, то замість категорії "державні фінанси" доцільно було б використовувати термін "суспільні фінанси", або "публічні фінанси", як це робиться у підручниках із фінансів у багатьох країнах світу. Так, доктор економічних наук, професор C.B. Слухай вважає, що замість категорії "державні фінанси" треба використовувати категорію "суспільні фінанси", оскільки у вирішенні суспільних питань крім держави беруть участь і територіальні громади, інтереси яких не є адекватними державним, а фінансування суспільних благ здійснюється не лише коштом держави, а й за рахунок акумульованих місцевими громадами коштів. У 2005 p. у сфері державних фінансів доходи всіх бюджетів — державного та місцевого — становили 134 млрд грн порівняно з 91,5 млрд грн у 2004 p., доходи Пенсійного фонду — 43 млрд грн порівняно з 31 млрд грн, зовнішній державний борг скоротився до 11,7 млрд дол. (у 2004 р. — 12,1 млрд дол.), внутрішній державний борг — до 19,2 млрд грн (21 млрд грн), валові валютні резерви Нацбанку зросли до 19,4 млрд дол. (9,5 млрд дол.). У сфері фінансів корпорацій прибуток у промисловості (до оподаткування) становив 28,1 млрд гри порівняно з 18,9 млрд грн у 2004 р. Але найцікавіші зміни спостерігалися у сфері фінансів громадян. їхні доходи в 2005 р. досягли 393 млрд грн порівняно з 270 млрд грн у 2004 р., а номінальна середня заробітна плата — 1019,7 грн порівняно з 590 грн у 2004 р.
Реальні доходи зведеного бюджету за перше півріччя 2006 р. зросли на 13,8 %, державного — на 10,8 % проти аналогічного рівня минулого року. Профіцит зведеного бюджету за січень — травень становив 1183,1 млн грн, або 0,7 % ВВП.
До організаційного складу фінансової системи доцільно включати: 1) оргапи управління (Міністерство фінансів, Державну податкову адміністрацію, Контрольно-ревізійну службу, Державне казначейство, Рахункову палату України, Державну комісію з регулювання ринку фінансових послуг, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку; Пенсійний та інші фонди соціального страхування тощо); 2) фінансові інститути (Національний банк України (НБУ), комерційні банки, страхові компанії, Міжбанківсь- ку валютну біржу, фінансових посередників на ринку цінних паперів тощо).
Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =

1.1. Суть і структура фінансової системи України

  1. 1.3. Адміністративно-територіальна реформа і структура фінансової системи України
    Пропонується два варіанти територіального реформування України. їх умовно називають польським і французьким. Перший, "польський", — запропонований Романом Безсмертним (тільки змінений і вдосконалений), передбачає укрупнення сільських громад, тобто сільрад до кількості щонайменше 4—5 тисяч жителів. Сюди передаються багато функцій і прав теперішніх районів, кількість яких стане меншою.
  2. ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ
    ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: СУТЬ, СТРУКТУРА, НАПРЯМИ
  3. 1.2. Державні фінанси — основа фінансової системи України
    Для виконання своїх функцій держава використовує частину фінансових ресурсів суспільства, за допомогою яких формуються державні фінанси. Державні фінанси — це центральна підсистема фінансової системи держави, за допомогою якої здійснюється вплив держави на соціально-економічний розвиток країни. Основою державних фінансів, як вважає більшість економістів України, є зведений бюджет, дохідна
  4. 11.3. Основні напрями забезпечення фінансової безпеки України
    Основним елементом забезпечення ефективного функціонування фінансової системи України має бути податкова система. Але це можливо тільки у разі забезпечення безпеки сфери оподаткування (податкової безпеки). Досягнути останньої можливо тільки у разі зменшення такого явища, як ухилення від оподаткування, яке, в основному, пов'язане з приховуванням доходів, неподанням фінансової і податкової
  5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ
  6. 11.1. Фінансова безпека країни: суть і структура
    Важливою складовою фінансової політики держави є забезпечення її фінансової безпеки. Особливо це актуально для країн з транзитивною економікою, в яких система державних фінансів не є досить стійкою. Передусім це стосується України, меншою мірою — Росії, Польщі та інших постсоціалістичних країн, які побудували ринкову економіку. В економічній літературі є кілька визначень фінансової безпеки
  7. Глава 2. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПРИНЦИПИ
    Стаття 5. Структура бюджетної системи України 1. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. 2. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. 3. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого
  8. 6.6. Основи концепції реформування податкової системи України на період до 2015 р.
    Основні передумови реформування податкової системи України Концепція реформування податкової системи України розроблена урядом на період до 2015 р. з метою проведення цілісної та системної реформи у сфері оподаткування, виходячи зі стратегічної цілі — побудови конкурентоспроможної соціально-орієнтованої ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство. На відміну від країн ЄС,
  9. Президент України. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ, 2001

  10. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
    ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ ТА ЇХ
  11. 24.4. Структура хозяйственной системы: производственно-технологическая; организационно- управленческая (институциональная); социальная структура общества
    Структура характеризуется как совокупность элементов, составляющих социально-экономическую систему, и взаимосвязей этих элементов в процессе воспроизводства. Выделяются три основных уровня структурной организации хозяйственной системы: Производственно-технологическая структура хозяйства. Организационно-управленческая (институциональная) структура экономики. Социальная структура
  12. 11.4. Необхідність урахування в Україні ^ и І • •• ••• особливостей фінансової конкуренції серед країн Європейського Союзу
    Орієнтиром для України є вступ до Європейського Союзу, тому фінансова політика нашої країни має поступово наближатися до стандартів ЄС. Разом із тим, у фінансовій політиці багатьох країн — членів Євросоюзу є значні відмінності, які потрібно належним чином досліджувати, щоб виявити причини цього явища та можливий вплив змін у фінансовій політиці країн ЄС на фінансову систему України. Особливо
  13. М.І. КАРЛІН. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ УКРАЇНИ, 2008
    У навчальному посібнику розкриваються сутність і структура державних фінансів України. Значну увагу приділено Державному бюджету України, податковій системі, фінансам державних підприємств, установ і організацій. Висвітлено також питання фінансування соціальної сфери України, основні функції державних фінансових органів. Для студентів вищих навчальних закладів, що вивчають курси "Фінанси",
  14. 6.1. Суть і функції податків
    Система податків та зборів України — це сукупність передбачених податковим законодавством України загальнодержавних та місцевих податків і зборів, принципів, форм і методів їх установлення, зміни, скасування, обчислення та сплати. Система податків та зборів в Україні встановлюється виключно законами України. У законодавстві України немає чіткого розмежування категорій "податок" та "збір". Однак
  15. СУТЬ МАРЖИНАЛИЗМА
    В ТЕЧЕНИЕ ПОСЛЕДНИХ 30 ЛЕТ XIX В. КЛАССИЧЕСКУЮ ПОЛИТИЧЕСКУЮ ЭКОНОМИЮ СМЕНИЛА МАРЖИНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ. ОСНОВНАЯ ИДЕЯ МАРЖИНАЛИЗМА - ИССЛЕДОВАНИЕ ПРЕДЕЛЬНЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ВЕЛИЧИН КАК ВЗАИМОСВЯЗАННЫХ ЯВЛЕНИЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ВМАСШТАБЕ ФИРМЫ, ОТРАСЛИ, ДОМОХОЗЯЙСТВА (МИКРОЭКОНОМИКА), А ТАКЖЕ В МАСШТАБЕ ВСЕГО ХОЗЯЙСТВА (МАКРОЭКОНОМИКА).ПЕРЕОЦЕНКУ УСТОЯВШИХСЯ ПОЧТИ ЗА ДВУХСОТЛЕТНЮЮ
  16. Суть пропорционального страхования
    состоит в том, что риск, возмещение и страховая премия распределяются между перестрахователем и перестраховщиком в оговоренной договором пропорции. К основным видам договоров пропорционального перестрахования относятся квотные и эксцедентные договоры. Рассмотрим их суть в упрощенном варианте. По квотному договору перестрахователь передает перестраховщику в перестрахование согласно заранее
  17. 8.3. Суть фінансово-економічної безпеки державного підприємства
    Висока криміналізація сучасного суспільства різко загострила проблему забезпечення фінансово-економічної безпеки переважної більшості державних суб'єктів госпо-дарювання вітчизняної економіки. Виникла потреба в ме-ханізмі мобілізації й оптимального управління корпора-тивними ресурсами суб'єктів господарювання для захисту здійснюваного ними бізнесу від протиправних намагань зловмисників. Вагомий
  18. 2.1. Суть та функції державного бюджету
    Державний бюджет є головною і провідною ланкою державних фінансів та важливою фінансовою категорією, яка має свою історію розвитку. Державний бюджет є основним фінансовим документом держави. Державний бюджет — це план формування і ви-користання фінансових ресурсів на поточний рік для забез-печення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади. За матеріальним складом державний
  19. В чем суть этих моделей?
    Первая — предполагает развитие национальной экономики с преимущественной ориентацией на внешний рынок, на экспорт. Вторая модель — ориентирована на импортозамещение. Первой модели, как указывалось выше, следовали в конце прошлого века США, после 2-й мировой войны — западноевропейские страны, Япония, а затем и НИС Азии. Вторая модель в значительной степени свойственна латиноамериканским НИС.
Библиотека "Домъ Книгъ" © 2014
info@textbook.news




Рейтинг@Mail.ru